- •17.Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Гдк та cl50 представників кожного классу
- •19. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
- •20. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
- •21. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Види вентиляції
- •22. Забезпечення нагляду за виробничим середовищем.
- •23. Санітарні норми проектування промислових підприємств
- •24. Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи.
- •25. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
- •26. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •27. Нормативно-технічна документація з охорони праці.
- •28. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків
- •29. Фізичні шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
- •30. Соціально-економічні заходи з оп
- •31. Організаційно-технічні заходи і засоби оп
- •32. Санітарно-гігієнічні та Лікувально-профілактичні заходи з оп
- •33. Приклади позитивного досвіду в орг.-ї оп за рубежем та в Україні.
- •34. Засоби індивідуального та колективного захисту працівників
- •35. Класифікація засобів захисту та порядок забезпечення ними працівників
- •36. Шум. Походження шуму. Вплив на організм та нормування.
- •37.Методи боротьби із шумом
- •38. Вібрації на виробництві. Вібраційні пошкодження організму та нормування впливу.
- •39. Заходи по боротьбі з шкідливим впливом вібрації.
- •40. Ультразвук та інфразвук як шкідливі виробничі фактори. Їх вплив на працюючих і нормування впливу.
- •- 25 І більше - 110 дБ.
- •41. Електромагнітні поля у виробничому середовищі
- •42. Електромагнітні поля промислової частоти. Їх вплив на організм та нормування згідно гост 12.1.002-84 та сн №5802-91.
- •44. Методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань.
- •45. Поняття про іонізуюче випромінювання та його вплив на організм. Нормування ів.
- •46. Заходи та засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
- •48. Техніка безпеки
- •49. Вимоги безпеки при експлуатації роз вант машин та обладнання
- •50. Безпечність ємностей, апаратів і обладнання з надлишковим тиском.
- •52. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
- •53. Види пошкоджень організму
- •54. Причини ураження електричним струмом та основні заходи захисту
- •55. Залежність Дії електричного струму на людину від тривалості дії, умоав середовища, фіз стану люд.
- •Захисні міри в електроустановках
- •Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
- •56. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
- •58. Пожежна небезпека на вир-ві та заходи профілактики
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •61. Поняття про виробничий і невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.
- •62. Поняття про виробничий травматизм на підприємствах Хмельн.Області.
- •68. Зу «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення»
- •69. Медогляд і проф. Захворювання в Україні
- •71. Паспорт
- •72. Метерелогічні умови та їх вплив на організм
- •73. Планування та фінансування заходів з оп
- •75. Методи і засоби гасіння пожеж.
- •Розподіл профзахворювань по галузях народного господарства
- •79. Безпека при електроремонтних роботах
- •80. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •1. Галузь застосування
- •2. Загальні положення
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •3. Організаційні заходи щодо забезпечення
- •4. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •5.1. Електроустановки
- •5.2. Опалення
- •5.3. Вентиляція і кондиціонування
- •5.5. Газове обладнання
- •6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
- •6.4. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння
- •7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення
- •7.1. Будівлі для постійного та тимчасового проживання людей *
- •7.2. Дитячі дошкільні заклади
- •7.3. Навчальні та наукові заклади
- •7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи
- •7.6. Підприємства торгівлі та харчування
- •7.7. Промислові підприємства
- •7.8. Об'єкти зберігання, ремонту і технічного обслуговування транспорту
- •7.10. Об'єкти зберігання
- •7.10.2. Склади лзр та гр
- •7.10.3. Склади балонів з газами
- •7.12. Автозаправні станції
- •8.1. Зварювальні та інші вогневі роботи
- •8.1.2. Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів із використанням гр
- •8.1.3. Електрозварювальні роботи
- •8.2. Фарбувальні роботи
- •8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами
- •8.4. Будівельно-монтажні роботи
- •9. Порядок дій у разі пожежі
73. Планування та фінансування заходів з оп
З квітня 2008 року набрали чинності Закони України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зміни і доповнення прийняті Верховною Радою України 22 лютого 2001 року № 2272-ІИ) та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Закон прийнято Верховною Радою України 22 лютого 2001 року № 2272-ПІ).
Згідно з вимогами вищезгаданих нормативно-правових актів забезпечення прибутку потерпілих на виробництві має бути організовано на основі обов'язкового соціального страхування, яке являє собою встановлену державою систему прав, обов'язків і гарантій щодо надання соціального захисту громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника за рахунок грошевих фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями (власниками).
Внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві), диференційовані і залежать від ступеня ризику на виробництві.
Згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" {стаття 21) фінансування заходів з охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.
На підприємствах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюється фонд охорони праці. Кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або на підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.
Кошти фонду охорони праці не підлягають оподаткуванню.
Фонд охорони праці підприємства (далі — фонд) створюється з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня охорони праці на виробництві, фінансування комплексних заходів, що розробляються і реалізуються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства) усіх форм власності.
Власники підприємств або уповноважені ними органи згідно з цим Положенням визначають порядок управління фондом підприємств, призначають відповідальних за це посадових осіб.
Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснювати на підприємствах, як правило, за рахунок:
а) витрат виробництва за такими елементами: матеріальні витрати на удосконалення технології
та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;
б) амортизації основних фондів;
в) капітальних вкладень;
г) кредиту банків;
д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ;
е) фонду охорони праці.
Кошти фонду охорони праці підприємства повинні використовуватись тільки на виконання комплексних заходів, які погоджені з місцевим органом Державного комітету по нагляду за охороною праці і забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, подальше підвищення рівня охорони праці в умовах діючого виробництва. До цих заходів належать:
1. Атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.
2. Розроблення, виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих, засобів противоаварійного захисту, приладів і пристроїв безпеки.
3. Навчання працюючих з питань охорони праці, проведення нарад, семінарів, оглядів-конкурсів.
4. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
5. Впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, засобами транспортування та підйому з метою забезпечення безпеки працюючих, в тому числі механізація та автоматизація робіт з підвищеною небезпекою та робіт, що пов'язані з фізичним та нервово-психічним перевантаженням.
6. Впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних І виробничих факторів, а також запобіжних пристроїв, що забезпечують аварійне відключення технологічного і енергетичного устаткування в разі виникнення небезпеки для обслуговуючого персоналу та працюючих.
7. Впровадження технічних пристроїв та устаткування, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок.
8. Встановлення запобіжних та захисних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації парових, водяних, газових, кисневих та інших виробничих комунікацій та споруд.
9. Механізація процесів розливу і транспортування отруйних, агресивних, пожеже та вибухонебезпечних рідин, складування та транспортування вантажів, сировини і матеріалів.
10. Обладнання спеціальних механізмів, пристроїв та площадок, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті {в роботі по обслуговуванню освітлювальної арматури, склінню вікон, обслуговуванню запірної арматури, відкриванню люків залізничних напіввагонів тощо).
11. Модернізація технологічного, транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів про охорону праці.
12. Заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, проведення індивідуального дозиметричного контролю за працюючими на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.
13. Приведення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкодливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів.
14. Перепланування та розміщення раніш встановленого виробничого обладнання відповідно до вимог чинних нормативних актів про охорону праці.
15. Розроблення, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних загальних, припливних, витяжних, місцевих вентиляційних систем, аспіраційних, пило-, газовловлюючих пристроїв відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація.
16. Реконструкція наявних систем природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва, евакуаційних виходів та місць масового переходу.
17. Переобладнання та впровадження систем опалювання та пристроїв кондиціонування повітря, обладнання теплових, водяних повітряних завіс та повітряних душів, утеплення дверей, вікон, підлог у діючому виробництві з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів.
18. Механізація прибирання виробничих приміщень, у тому числі стружки та інших відходів виробництва, очищення повітропроводів, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів.
19. Проведення експертизи щодо технічного стану будівель та споруд.
20. Застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до чинних нормативних актів про охорону праці.
21. Попередження дорожньо-транспортних пригод на території підприємства (в тому числі обладнання канав та естакад для огляду автомашин, організація перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв тощо).
22. Розширення, реконструкція та оснащення санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат приймання їжі тощо) з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.
23. Придбання, монтаж та забезпечення функціонування сатураторних пристроїв (в тому числі автоматів) для приготування газованої води.
24. Обладнання нових та реконструкція наявних місць організованого відпочинку і обігріву працюючих, а також укриття від сонячних променів та атмосферних опадів при роботах на відкритому повітрі.
25. Обладнання оздоровчих кімнат, кімнат харчування, психологічного розвантаження, здоров'я, придбання для цих цілей спортивного знаряддя, приладів, устаткування, лікувальних препаратів та медикаментів для профілактики профзахворювань та реабілітації здоров'я постраждалих від нещасних випадків на виробництві, оплата медичних послуг спеціалістів, забезпечення кімнат здоров'я фітонопоями, білково-вітамінними, адаптогенними та іншими оздоровчими напоями.
26. Залучення фахівців для надання допомоги з юридично-правових питань охорони праці та оцінки стану умов і безпеки праці.
27. Заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на підставі діючого на підприємстві положення.
28. Організація кабінетів, кутків, пересувних лабораторій, виставок з охорони праці, придбання для них необхідних приладів, наглядних посібників, демонстраційної апаратури тощо, необхідних для їх функціонування (в тому числі автоматизація робочих місць спеціалістів служб охорони праці).
29. Розроблення, видання і придбання нормативних актів про охорону праці, літератури, наочно-агітаційних матеріалів з цих питань, різних видів бланків, посвідчень, журналів реєстрації тощо з питань охорони праці.
30. Проведення обов'язкових медичних оглядів працюючих.
31. Відшкодування підприємствам, установам, організаціям витрат на відрядження працівників, які є членами комісії по спеціальному розслідуванню нещасних випадків на виробництві або залучені до її роботи.
Ці заходи є основою для опрацювання колективного договору. Визначення першочергових заходів проводиться на підставі даних атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, аналізу причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням їх економічної та соціальної ефективності.