- •17.Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Гдк та cl50 представників кожного классу
- •19. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
- •20. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
- •21. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Види вентиляції
- •22. Забезпечення нагляду за виробничим середовищем.
- •23. Санітарні норми проектування промислових підприємств
- •24. Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи.
- •25. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
- •26. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •27. Нормативно-технічна документація з охорони праці.
- •28. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків
- •29. Фізичні шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
- •30. Соціально-економічні заходи з оп
- •31. Організаційно-технічні заходи і засоби оп
- •32. Санітарно-гігієнічні та Лікувально-профілактичні заходи з оп
- •33. Приклади позитивного досвіду в орг.-ї оп за рубежем та в Україні.
- •34. Засоби індивідуального та колективного захисту працівників
- •35. Класифікація засобів захисту та порядок забезпечення ними працівників
- •36. Шум. Походження шуму. Вплив на організм та нормування.
- •37.Методи боротьби із шумом
- •38. Вібрації на виробництві. Вібраційні пошкодження організму та нормування впливу.
- •39. Заходи по боротьбі з шкідливим впливом вібрації.
- •40. Ультразвук та інфразвук як шкідливі виробничі фактори. Їх вплив на працюючих і нормування впливу.
- •- 25 І більше - 110 дБ.
- •41. Електромагнітні поля у виробничому середовищі
- •42. Електромагнітні поля промислової частоти. Їх вплив на організм та нормування згідно гост 12.1.002-84 та сн №5802-91.
- •44. Методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань.
- •45. Поняття про іонізуюче випромінювання та його вплив на організм. Нормування ів.
- •46. Заходи та засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
- •48. Техніка безпеки
- •49. Вимоги безпеки при експлуатації роз вант машин та обладнання
- •50. Безпечність ємностей, апаратів і обладнання з надлишковим тиском.
- •52. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
- •53. Види пошкоджень організму
- •54. Причини ураження електричним струмом та основні заходи захисту
- •55. Залежність Дії електричного струму на людину від тривалості дії, умоав середовища, фіз стану люд.
- •Захисні міри в електроустановках
- •Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
- •56. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
- •58. Пожежна небезпека на вир-ві та заходи профілактики
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •61. Поняття про виробничий і невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.
- •62. Поняття про виробничий травматизм на підприємствах Хмельн.Області.
- •68. Зу «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення»
- •69. Медогляд і проф. Захворювання в Україні
- •71. Паспорт
- •72. Метерелогічні умови та їх вплив на організм
- •73. Планування та фінансування заходів з оп
- •75. Методи і засоби гасіння пожеж.
- •Розподіл профзахворювань по галузях народного господарства
- •79. Безпека при електроремонтних роботах
- •80. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •1. Галузь застосування
- •2. Загальні положення
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •3. Організаційні заходи щодо забезпечення
- •4. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •5.1. Електроустановки
- •5.2. Опалення
- •5.3. Вентиляція і кондиціонування
- •5.5. Газове обладнання
- •6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
- •6.4. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння
- •7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення
- •7.1. Будівлі для постійного та тимчасового проживання людей *
- •7.2. Дитячі дошкільні заклади
- •7.3. Навчальні та наукові заклади
- •7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи
- •7.6. Підприємства торгівлі та харчування
- •7.7. Промислові підприємства
- •7.8. Об'єкти зберігання, ремонту і технічного обслуговування транспорту
- •7.10. Об'єкти зберігання
- •7.10.2. Склади лзр та гр
- •7.10.3. Склади балонів з газами
- •7.12. Автозаправні станції
- •8.1. Зварювальні та інші вогневі роботи
- •8.1.2. Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів із використанням гр
- •8.1.3. Електрозварювальні роботи
- •8.2. Фарбувальні роботи
- •8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами
- •8.4. Будівельно-монтажні роботи
- •9. Порядок дій у разі пожежі
19. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
Дуже важливо відзначити комбіновану дію шкідливих речовин на здоров'я людини. На виробництві і в навколишньому середовищі рідко зустрічається ізольована дія шкідливих речовин; звичайно працюючий на виробництві піддається поєднаній дії несприятливих чинників різної природи (фізичних, хімічних) мул комбінованому впливу чинників однієї природи, частіше ряду хімічних речовин. Комбінована дія — ця одночасна або послідовна дія на організм декількох отрут при одному і тому ж шляху надходження.
Комбінована дія промислових отрут зустрічається дуже часто. Можливі три основні типи комбінованої дії хімічних речовин:
— синергізм, коли одна речовина підсилює дію іншої речовини (NO2 і СО; алкоголь і отрути); При синергізмі одна речовина призводить до посилення біологічної дії іншої
— антагонізм, коли одна речовина послаблює дію іншої (етилмеркурхлорид + гексахлорциклогексан);
— адитивна дія, коли дія речовин сумується.
Сила дії отрути залежить від тривалості контакту з організмом. Звичайно, тут є пряма залежність: що триваліша експозиція, то вищий ефект дії.
Якщо виділення отрути або перетворення відбувається повільніше, ніж її надходження, то отрута може накопичуватися в організмі (кумулятивна дія) і тривалий час діяти на організм (свинець, ртуть тощо).
Найчастіше взаємодія розповсюджених у навколишньому середовищі токсичних речовин відбувається за типом адитивності. Так, якщо у середовищі присутні дві токсичні речовини, гранично допустимі концентрації яких встановлені на рівні 0,1 мг/л, то слід вважати, що в комбінації вони здійснять такий самий біологічний ефект, як і 0,2 мг/л однієї з речовин.
20. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
Для захисту органів дихання людини від впливу отруйних речовин (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивних речовин (РР) використовуються засоби індивідуального захисту, які за своєю захисною дією підрозділяються на фільтруючі та ізолюючі. Вибір засобів захисту проводиться з урахуванням їх призначення і захисних засобів, конкретних умов обробки і характеру зараження.
Фільтруючі засоби захисту — це такі засоби, робота яких заснована на очищенні зараженого повітря через спеціальні фільтруючі матеріали.
Захисні властивості фільтруючих засобів захисту характеризуються: часом захисної дії, який визначається від початку надходження домішки в засоби захисту до появи її в підмасковому просторі лицьової частини протигаза в небезпечній концентрації; коефіцієнтом підсмоктування, що являє собою відношення концентрації домішки, яка потрапила під лицьову частину, минаючи фільтруючо-поглинаючу систему, до її початкової концентрації в зовнішньому зараженому повітрі. Найважливішим показником, фільтруючих засобів захисту є опір потоку повітря, що видихається, який вимірюється в мм водяного стовпа.
Фільтруючі засоби захисту органів дихання можуть використовуватися тільки в навколишньому середовищі з вмістом вільного кисню не менше 16%, а при перебуванні окремих домішок у повітрі, поглинання яких пов'язано з витратою кисню (наприклад, окислювання окису вуглецю в двоокис), ця межа збільшується до 18%. Нижче цих меж використання фільтруючих засобів забороняється. В цих умовах використовуються ізолюючі засоби захисту.
Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя й очей людини від впливу шкідливих домішок, які містяться в повітрі у вигляді газів, пари і аерозолів (пилу, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, спеціалізованими за призначенням. Спеціалізація коробки характеризується її маркою, літерними позначеннями і кольором забарвлення.
Для захисту органів дихання від радіоактивного пилу та інших аерозолів застосовуються фільтруючі матеріали, виготовлені у вигляді пов'язок і напівмасок. Ці засоби називаються респіраторами. У системі Цивільної оборони використовуються респіратори Р-2, Р-2д, «Пелюстка», ватно-марлева пов'язка н ін. Принцип їх роботи заснований на очищенні повітря, яке вдихається, від твердих і рідких часток, що затримуються у волокнах фільтруючого матеріалу. Від отруйних речовин і СДОР респіратори не захищають (захищають респіратори промислового призначення).
Зберігається респіратор у поліетиленовому пакеті, а переноситься в сумці для протигаза.
При користуванні респіратором слід періодично перевіряти щільність прилягання напівмаски до обличчя. Для видалення вологи з підмаскового простору через видихальний клапан потрібно нагнути і олову, а при рясному виділенні вологи слід (у залежності від ситуації) на 12 хв. зняти респіратор, видалити вологу з внутрішньої порожнини напівмаски і протерти її.
Респіратор необхідно оберігати від механічної о пошкодження, від води і впливу органічних розчинників та масел. Дезактивують респіратор шляхом видалення пилу з зовнішньої частини напівмаски. Внутрішню поверхню иапівмаскп протирають вологим тампоном (ганчірочкою), при цьому папівмаску не вивертають. Потім респіратор вкладають у пакет, закривають за допомогою кільця і вміщують у протигазну сумку.