Розділ 1 Дипломна робота: яких правил доцільно дотримуватися

Для написання диплому необхідно, по-перше, чітко сформулювати тему.

1.1. Вибір теми диплома з філософських, релігієзнавчих і культурологічних дисциплін повинен відповідати чотирьом вимогам: (1) Тема повинна відповідати прихильностям студента-дипломника. (2) Основні тексти повинні бути фізично доступні для конкретного студента. (3) Основні тексти повинні бути зрозумілими, тобто інтелектуально посильними для студента. (4) Обрана методологія повинна реально відповідати можливостям студента. (Більш детально про це див. у роботі У. Еко “Як написати дипломну роботу”.)

Відзначимо, що сама назва дипломної роботи повинна бути, по можливості короткою (як правило, не більше 10-12 слів), вказувати на мету дослідження, відповідати обраній спеціальності та суті вирішення наукової проблеми, хоча у назві не бажано використовувати ускладнену термінологію. Іноді, для більшої конкретизації, до назви слід додавати невеликий підзаголовок.

1.2. Робочий план роботи

Щоб сформулювати тему, необхідно зібрати матеріал з історії проблеми; усвідомити зібране; привести матеріал у систему і написати приблизний робочий план роботи. Цей план треба скласти у формі довідкового покажчика. Краще, якщо покажчик буде по своїй суті змістом, тобто під назвою кожної глави буде написано невелике резюме.

Звичайно, робочий план, як потім і дипломна робота, складається із заголовка, вступу й змісту.

Вступ у робочому плані – це, в сутності, розвиток пунктів змісту, бо прописані актуальність і ступінь розробленості зможуть показати, що попередні дослідники залишили невирішеними деякі питання, і зібрані їми факти на даний момент не представляються достатніми. Добре було б прописати й завдання, наприклад: “в першому розділі потрібно відповісти на таке-то питання; у другому – досягти такого-то результату... В висновку підкреслюється, те, що виявлено”. Слід також окреслити, в яких рамках проводиться дослідження. А також усвідомлювати, що в зазначених межах повинна бути застосована певна методологія. Вступ потрібен ще і для того, щоб було ясно, що буде головним у дипломі і що – на периферії. Розмежовувати ці речі украй важливо, і не тільки для чистоти методу. Суворіше спроситься за все те, що було позначено як суть, і набагато менш суворо – за другорядності. Тому дипломнику прийдеться прочитати усе, що існує по даному предмету, тобто усе істотне, що існує; а джерела до того ж краще було б прочитати в оригіналі. (Треба пам'ятати при роботі з книгами, що, по-перше, першоджерелом вважається академічне видання тексту, бо, як справедливо вважав У. Еко, антологія – не джерело, це мішанина з джерел, придатна в якості першого наближення, а якщо в дипломній роботі треба намагатися знайти дещо досі не бачене, то антологія – це виключно те, що побачили інші. По-друге, перекази, зроблені іншими авторами, навіть з цитатами, не є джерелом. У найкращому випадку їх можна використовувати як вторинні джерела. Не можна цитувати з других рук, прикидаючись, наче було досліджено оригінал.)

Також важливо, щоб у дипломній роботі зміст і результати дослідження були викладені логічно, аргументовано й максимально стисло. Треба уникати загальних місць, тавтології і бездоказових тверджень.

Необхідно подбати й про те, щоб той, хто буде читати диплом, по-перше, розумів, про що йде мова, а, по-друге, міг самостійно звернутися до цитуємих джерел і судити про них. Для цього потрібно обов’язково посилатися на авторів і джерела, із яких запозичені матеріали, чи висновки. Звичайно у дипломній роботі буває багато цитат: цитати з предмета диплому і цитати з критичної літератури по проблемі. Цитати також можуть бути поділені й на такі категорії: коли цитуються тексти і потім їм дається інтерпретація; й коли цитуються тексти у підтримку висловленого судження.