
- •Методичні вказівки та індивідуальні завдання
- •Частина 3
- •Тема 1 Математична статистика
- •1 Лабораторна робота № 1 Попередній аналіз статистичних даних
- •1.3 Приклад виконання лабораторної роботи
- •1.4 Індивідуальні завдання
- •2 Лабораторна робота № 2 Визначення числових характеристик по виборці та інтервальному ряду
- •2.1. Постановка завдання
- •2.2. Теоретичні відомості
- •II. Міри розсіювання
- •III. Відносні показники варіації
- •3. Вибірковий ексцес - показник „гостровершинності” f(х)
- •2.3 Індивідуальні завдання
- •3 Лабораторна робота № 3 Побудова довірчих інтервалів для параметрів нормального розподілу
- •3.1 Постановка завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Рекомендації до виконання лабораторної роботи
- •4 Лабораторна робота № 4 Перевірка гіпотези про види розподілу
- •Постановка завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Індивідуальні завдання
- •5 Лабораторна робота № 5 Перевірка гіпотези однорідності двох вибірок
- •5.1 Постановка завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Індивідуальні завдання
- •6 Лабораторна робота №6 Регресійний аналіз даніх
- •6.1 Постановка завдання
- •6.2 Теретичні відомості
- •6.3 Індивідуальні завдання
- •7 Вимоги до оформлення лабораторної роботи
- •8 Література
4.3 Індивідуальні завдання
Залишок ділення № варіанту на 5 |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Рівень значущості, α |
0,01 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
Для критерія Пірсона ( ) n = 200;
для критерія Колмогорова-Смірнова (K-S) n = 35 + № варіанту.
Згенерувати в Ехсеl вибірки за законом розподілу згідно свого варіанту:
№ варіанту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Критерій |
|
R(0;2) |
R(‑2;0) |
N(‑1;2) |
N(0;4) |
E(1) |
E(2) |
K-S |
N(1;2) |
E(0,5) |
E(0,05) |
R(‑2;2) |
R(‑1;3) |
N(‑1;3) |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
R(‑1;1) |
R(‑5;‑1) |
N(‑1;7) |
N(2;1) |
E(4) |
E(3) |
R(0;2) |
R(‑4;1) |
N(2;2) |
E(1,5) |
E(0,3) |
R(‑3;1) |
R(0;5) |
N(‑2;3) |
N(0;2) |
E(0,1) |
5 Лабораторна робота № 5 Перевірка гіпотези однорідності двох вибірок
5.1 Постановка завдання
Перевірити гіпотезу однорідності двох незалежних вибірок:
для повних вибірок, використовуючи граничні розподіли відповідних статистик за допомогою:
критерій однорідності Колмогорова-Смірнова;
рангових критеріїв однорідності;
для часткових вибірок (взявши 4 перших значення з першої вибірки та 6 - з другої), використовуючи точні розподіли відповідних статистик рангового критерію однорідності;
для множинних вибірок по критерію Краскала-Уолеса.
5.2 Теоретичні відомості
Критерій однорідності Колмогорова-Смірнова.
Критерій побудований на емпіричній функції розподілу.
Розглянемо
випадок двох одномірних вибірок:
,
.
Нехай
хi,
уi
- варіаційні ряди, які збудовані з
елементів першої та другої вибірок, їх
емпіричні функції розподілу
,
.
Вводимо
наступну статистику:
.
Якщо гіпотеза H0
істинна, розподіл статистики
залежить тільки від об’єму вибірки і
не залежить від виду функцій.
Якщо
,
то
заперечується,
в іншому випадку - приймається.
Критерій однорідності .
Використовується для згрупованих, дискретних та неперервних випадкових величин.
Нехай
є
вибірок
об’єму
та
дані кожної вибірки сгруповані в
s
груп
(інтервалів). Кількість елементів
j
–ої вибірки, які попали в
і
-ту
групу позначимо
.
Статистикой критерію є величина
,
,
,
.
В
окремому випадку при
статистику
можна записати у вигляді:
,
де
- кількість елементів першої та другої
вибірок, які потрапили в i
-ту групу.
У
випадку вірності
статистика
має
розподіл
з
ступенями
свободи. Якщо
,
то
заперечується.
Рангові критерії. Критерій Вилкоксона-Манна-Уітні.
Критерій використовується для зрівняння двох незалежних вибірок об’єму n1 та n2, та перевіряється : вибірки отримані з однієї генеральної сукупності та мають рівні середні та медіани.
Алгоритм перевірки гіпотези.
Статистика W критерію визначається наступним чином. Поставимо n1 + n2 значень об’єднаної вибірки в порядку зростання у вигляді варіаційного ряду. Кожному елементу ряду поставимо у відповідність його номер в ряду - ранг. Якщо декілька елементів ряду співпадають за величиною, то кожному з них дається ранг, рівний середньому арифметичному їх номерів. Останній елемент в ранжировці об’єднаної вибірки повинен мати ранг n1 + n2 .
Нехай R1 - сума рангів першої вибірки, R2 - сума рангів другої вибірки. Обчислимо значення w1 та w2:
,
.
Перевірка w1 + w2= n1n2.
Для малих вибірок: вибіркове значення WB = min(w1, w2), критична область - верхня 2,5% область розподілу Манна-Уітні з параметрами n1 та n2 ,
;
Для великих вибірок (ni > 8): вибіркове значення
, критична область -
- квантилі стандартного нормального розподілу.
Критерій Краскала-Уоллеса.
Якщо
кількість вибірок l > 2, то використовують
критерій
Краскала-Уоллеса.
Загальне число випробувань
об’єднують
та ранжирують. Статистика критерію
Краскала-Уоллеса:
,
де Ri - сума рангів і -тої вибірки.
Гіпотеза
заперечується, якщо
-
розподіл Краскала- Уоллеса. При
та
величина
H
приблизно розподілена за законом
з
ступенями
свободи; тоді
Н0
про рівність законів розподілу
приймається, якщо
.