Порядок читання складального креслення:

1. Як називається зварна конструкція?

2. Скільки зображень є на кресленні?

3. Які із зображень відносяться до виглядів?

4. Чи є на кресленні розрізи, скільки їх?

5. Які деталі входять до складу вузла і скільки їх?

6. Які габаритні розміри виробу?

7. Яка товщина стінок деталей?

8. Скільки умовних позначень на кресленні, що вони означають?

9. Які технічні вимоги містяться на кресленні?

Визначення режимів зварювання і порядок виконання швів за умовним позначенням зварних з’єднань.

Для визначення і розрахунку режимів зварювання необхідно дати характеристику кожному зварному з’єднанню.

На кресленні умовно зображено такі зварні з’єднання: С9, У6 – ∆5, Т1 – ∆5,

Т3 – ∆4.

Для зварного з’єднання С9 - вушка і основи:

1. За ГОСТ 5264 – 80 ( роздатковий Таблиця 7.3) зробимо характеристику зварного з’єднання: форма поперечного перерізу (зображена на кресленні), товщина зварюваних деталей – 8 мм (визначаємо за кресленням), тип з’эднання – стикове, зварний шов – стиковий, форма підготовки кромок – зі скосом однієї кромки (кромка вушка), характер зварного шва – однобічний на знімній підкладці.

2. Залежно від товщини металу вибираємо діаметр електрода ( Таблиця 7.4). він становить 4 мм. Зварювання виконуємо в один шар коливальними рухами для кращого провару коріня шва і розплавлення зварюваних кромок.

3. Зварювальний струм розраховуємо залежно від обраного діаметра електрода за формулою: Ізв = Кdел , де К (коефіцієнт пропорційності) визначаємо за Таблицею 7.5. Ізв = 180 – 200 А.

4. Тип і марка електрода вибирається залежно від зварювального матеріалу. У нашому випадку матеріал не вказано, але в тех. вимогах вказана марка електрода – Э50 (з мінімальним тимчасовим опором 50 кгс\мм) Даний електрод призначений для зварювання низьковуглецевих конструкційних сталей. Тип електрода – АНО, або УОНИ-13\55.

5. Довжина дуги має бути приблизно рівна діаметру електрода – 4мм.

6. Рід і полярність струму визначаємо відповідно вимог до зварювання і матеріалу конструкції. У нашому випадку ми можемо обрати у якості джерела зварювання випрямляч. Рід струму – постійний, полярність – пряма.

Порядок виконання швів:

1. Виконується зварювання з’єднання У6 – ∆5, до плити приварюється стояк.

2. Зварювання з’єднання Т3 – ∆4, до плити приварюється ребро жорсткості.

3. Зварювання з’єднання Т3 – ∆4, ребро жорсткості приварюється до стояка.

4. Зварювання з’єднання Т1 – ∆5, до стояка приварюється основа.

5. Зварювання з’єднання Т3 – ∆4, ребро жорсткості приварюється до основи.

6. Зварювання з’єднання С9, до плити приварюється вушко.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Розглянувши аксонометричну проекцію зварної конструкції дати відповідь на запитання: Малюнок 1.

1. Скільки конструктивних елементів має конструкція?

2. Назвати їх.

3. Скільки швів треба виконати для зварювання даної конструції?

4. Які зварні з’єднання умовно зображені на кресленні?

5. За Таблицею 7.3 дати характеристику одному з них.

6. Визначити режими зварювання для вибраного з’єднання.