Тема уроку:

Складальне креслення. Читання складального креслення. Визначення режимів зварювання і послідовність виконання швів за кресленням.

Мета уроку:

Навчальна – формування професійних умінь в читанні складального креслення зварної конструкції і умовного позначення зварного з’єднання.

Розвиваюча – розвиток професійних навичок у розрахунку і визначенні режимів зварювання і послідовності виконання швів на основі отриманих знань в читанні складального креслення.

Виховна – формування і розвиток особистих якостей учнів: прийняття самостійного рішення,добросовісне відношення до самостійної роботи, розвиток професійного інтересу.

Тип уроку: комбінований.

Метод проведення: словесний, наочний і практичний.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

1. Перевірка готовності учнів до уроку.

2. Повідомлення теми, мети і плану проведення уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Що називають режимом зварювання?

2. Які параметри входять до режиму зварювання?

3. Назвіть основні режими зварювання?

4. Назвіть додаткові режими зварювання?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План уроку:

1. Складальне креслення. Призначення.

2. Читання складального креслення.

3. Визначення режимів зварювання і порядку виконання швів за умовним позначенням на кресленні. Складальне креслення. Призначення.

Складальним кресленням називають документ, що містить зображення складальної одиниці та інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) та контролю. Це креслення складають за робочими кресленнями або ескізами деталей, які входять до складу виробу.

Складальне креслення має містити такі дані:

• Зображення складальної одиниці (вигляди, розрізи, перерізи); розміри та інші параметри і технічні вимого, які мають бути виконані за цим кресленням.

• Вказівки про способи з’єднання;

• Номери позицій складових частин;

При штрихуванні кожної деталі складальної одиниці додержуються таких правил: перерізи двох статичних металевих деталей заштриховують у різні боки, при чому перерізи однієї і тієї ж деталі на різних виглядах штрихують в один і той же бік.

До кожного складального креслення входить специфікація.

Специфікація – це документ, який визначає склад складальної одиниці. Він потрібний для виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску у виробництво складових частин складальної одиниці.

Специфікація має вигляд таблиці, до якої заносять номери позицій, позначення робочих креслень, назва складальних одиниць, кількість.

У загальному випадку специфікація має містити такі розділи:

• Документація

• Складальні одиниці

• Деталі

• Стандартні вироби

• Матеріали, тощо.

Читання складального креслення.

Для того, щоб правильно прочитати складальне креслення необхідно:

• Уявити просторову форму складальної одиниці в цілому і кожної деталі окремо за кількома виглядами.

• Ознайомитись з основним написом креслення, з складальною одиницею в цілому, її призначенням, розташуванням виглядів і розрізів, усіма написами і технічними вимогами.

• Визначити, з яких деталей складається вузол (прочитавши специфікацію), яку форму має кожна з деталей і як вони з’єднанні між собою.