3. Обґрунтування взаємозалежності темпів зростання ввп та зовнішньоторговельного обігу країн (на основі даних рисунків 1 і 2 та таблиці 1).

Якщо дивитися на малюнки 1,2 та таблиці 1 ми можемо побачити що зовнішньоторговельний обіг та ВВП є взаємозв’язані між собою. Такий ріст не є унікальним. З усіх зазначених країн - там де падав ВВП, там і падав зовнішній обіг. Такий процес не є чимось особливим. Це в першу чергу пов’язано з тим що обіг залежить від кількості виробленої продукції у країні, а ВВП у свою чергу є тим показником який яскраво показує ріст чи падіння виробництва. Також іншим фактором є те що при низькому ВВП та великій кількості населення середній рівень заробітних плат буде нижчим і тому населення буде не в змозі купувати як товари власного виробництва, так і імпортні. І це теж впливає на зовнішньоторговельний баланс.

4. Оцінка зовнішньоторговельної квоту України та її основних торгівельних партнерів, порівняйте динаміку даних показників.

Таблиця 4

Зовнішньоторговельна квота України та її основних партнерів

(млн. дол. США)

Рік	Україна	Російська Федерація	Польща	Італія	Німеччина	Туреччина	США
1996 р.	83,08086	48,86566	47,6743	44,97589	47,6742	33,98146	22,61851
2000 р.	109,4524	68,05077	56,1036	52,02384	65,45208	40,26673	24,66787
2004 р.	113,7837	56,79764	72,7973	49,03888	70,04157	47,42169	23,88395
2009 р.	91,27078	49,14259	75,62537	46,88884	74,23315	45,84116	17,47654
2010 р.	99,16338	52,05569	80,25109	53,68514	83,80067	46,10288	28,34986

Отже, як можна побачити з таблиці та графіку, зовнішньоторговельна квота України була найбільшою в 2004 році, в той час як в її основних торговельних партнерах в основному відбувалось поступове зростання цього показника.

5. По кожній з країн визначимо, за рахунок яких основних товарів та послуг, торгівлі з якими партнерами у досліджуваний період спостерігалася така динаміка зовнішньоторговельної квоти країни.

Дослідження основних товарів та послуг і основних торговельних партнерів країни, Німеччини, Італії, Російської Федерації, Туреччини та США дає змогу прослідкувати за рахунок чого відбувалися ті чи інші зміни зовнішньоторговельної квоти кожної з країн.

Структура зовнішньої торгівлі цих країн характеризується кількома спільними рисами. Однією з них є те, що найбільшу частку імпортованих та експортованих цими країнами товарів становлять три групи товарів: промислові товари (в середньому від 50 до 85%), сільськогосподарська продукція (від 5 до 20%) та продукція паливної та гірничовидобувної промисловостей (від 5 до 20%). Винятком є Російська Федерація, де перше місце за експортом посідає паливно-енергетична продукція (70%), а промислові товари в свою чергу складають 20% експорту.

Схожою є і структура торгівлі послугами цих країн. Основними видами послуг, що є об’єктами торгівлі цих країн є транспортні перевезення, туристичні та інші послуги. Найбільшу частку займають інші послуги (від 43 до 60%). Іншою є ситуація в Україні, де переважає експорт транспортних послуг, та Туреччина, яка в основному експортує туристичні послуги. Відповідно, Туреччина найбільше експортує транспортні перевезення (45,5%), в Україні ж частки усіх трьох основних груп послуг є приблизно рівними.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Німеччини, Туреччини, Італії, Польщі та Росії є Європейський Союз, США і Китай. Для більшості країн ці партнери входять в першу трійку лідерів. Тісними торговельними партнерами є Україна, Туреччина, Польща та Російська Федерація, Німеччина та Італія активно співпрацюють з Швейцарією, США найбільше торгують з Канадою, Мексикою (в рамках НАФТА), Китаєм, Японією.

Структура зовнішньої торгівлі України товарами співпадає із загальними тенденціями досліджуваних країн. У структурі експорту послуг перше місце посідають транспортні перевезення (47%), значну частку займають інші послуги та туризм. В імпорті інші послуги складають 37%, частки туризму і транспортних послуг знаходяться на рівні приблизно 30%. Стратегічними торговельними партнерами України є Російська Федерація та Європейський Союз. Значні частки експорту України припадають на Туреччину, Білорусію та Індію, імпорту ж – Китай, Білорусія, США.

Отже, зміна зовнішньоторговельних квот Німеччини, Італії, США, Туреччини, Польщі та України становлять промислові товари. Найбільш значного впливу квоти РФ зазнають через торгівлю паливно-енергетичними ресурсами. Важливим фактором квот Туреччини є туризм, України – транспортні послуги. Основним торговельним партнером більшості з цих країн є Європейський Союз.