7.3 Використання та ренатуралізація радіоактивно забруднених земель

Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на здоров’я населення нині є однією з чи не найголовніших проблем в Україні. Необхідність проведення захисних заходів у межах Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, які найбільше постраждали внаслідок цієї аварії, буде зберігатися тривалий час. Без цього неможливо забезпечити отримання сільськогосподарської продукції, яка відповідає санітарним нормам.

Уже на другий рік після аварії на Чорнобильській АЕС основним шляхом надходження радіоактивних речовин у рослини стали ґрунти. Тому запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у рослинах і сільськогосподарській продукції є проблемою надзвичайної ваги. Так, як це найкоротший шлях поступлення їх в організм тварин і людини.

Нині виділяють п’ять основних систем зниження надходження радіоактивних речовин у сільськогосподарські рослини:

І. Обробіток ґрунту.

ІІ. Застосування меліорантів і добрив.

ІІІ. Зміна структури сівозміни.

IV. Управління режимами зрошення та осушення.

V. Внесення спеціальних речовин та сполук.

Набір заходів, які сприяють зменшенню переходу радіонуклідів із кормів та води у продукти тваринництва, дуже обмежений. Практично він складається з двох пунктів: а) правильного складання раціонів; б) включення до раціонів добавок та препаратів, які запобігають надходженню радіонуклідів із кормів в організм тварин (важливу роль у запобіганні переходу в організм сільськогосподарських тварин ⁹⁰Sr i ¹³⁷Cs відіграє оптимізація мінерального живлення, особливо кальцію і калію).

Особливий статус серед територій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має зона відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення (277,4 тис. га). До зони відчуження віднесено більше половини території Поліського та Іванківського районів Київської області, а також близько 20% території Народицького району Житомирської області.

З урахуванням досвіду робіт по дезактивації найбільш забруднених ділянок природних угідь і лісових масивів цієї зони, проведених у минулі після аварійного викиду роки, та їхньої недостатньої ефективності, проведення додаткових робіт, спрямованих на дезактивацію великих масивів сільськогосподарських та природних угідь і лісів з метою покращення радіоекоситуації, недоцільне. Пріоритетну роль відводять природному процесу відновлення рослинного і тваринного світу з переходом екосистем у стійкий стан, який був до початку інтенсивного освоєння цієї території людиною. Для активізації процесів ренатуралізації ландшафтних систем проводять: а) консервацію радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь і лісонасадження на заплавних та затоплюваних територіях; б) відновлення і створення нових стійких лісонасаджень з урахуванням природних умов місцезнаходження, які потребують мінімального догляду і мають максимальну радіоекологічну ємність; в) залісення перелогів і лісовідновлення на попелищах та лісових згарищах тощо.

За територіальними ознаками всю площу зони відчуження включено до складу екомережі України як зону екологічної катастрофи, де відбуваються стійкі і незворотні негативні зміни в навколишньому середовищі, що призвели до неможливості проживання в ній населення і ведення господарської діяльності.

У зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю заборонено будівництво нових та розширення діючих підприємств, курортно-рекреаційних об’єктів та обмежено сільськогосподарське виробництво.

Отримані параметри сучасного стану використання земель та основних тенденцій їхніх змін у регіонах України дали змогу обґрунтувати послідовність кроків створення сталих ландшафтно-соціоекологічних систем за принципом відновлення природних ресурсів і підсилення процесів їхньої саморегуляції шляхом розробки заходів на державному та регіональному рівнях, спрямованих на раціональне використання та охорону земельних ресурсів, на попередження ерозії ґрунтів, підтоплення та перезволоження земель і на використання та охорону радіоактивно забруднених земель.

Контрольні запитання

1. Скільки радіонуклідів включають природні джерела Землі? Наведіть приклади їх.

2. Скільки рядів радіонуклідів виділяють Горєв Л. М., Пелешко В. І. та Хільчевський В. К.? Наведіть приклади радіонуклідів, які включено до цих рядів.

3. Скільки груп радіонуклідів, що не включено до радіоактивних рядів, за генетичними ознаками виділяють Горєв Л. М., Пелешко В. І. та Хільчевський В. К.?

4. Які радіонукліди мають найбільше значення для формування доз опромінення населення землі?

5. У чому полягає небезпека впливу радіації на живу речовину?

6. Які головні джерела формують нині радіаційний стан території України?

7. На скільки зон поділено територію України, що зазнала радіоактиного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи?

8. Які землі належать до “радіаційно небезпечних”? Назвіть зони, які належать до цих земель.

9. Які землі належать до “радіоактивно забруднених”? Назвіть зони, які належать до цих земель.

10. Зробіть аналіз розподілу площ забруднених земель ¹³⁷Сs за регіонами України.

11. Зробіть аналіз розподілу площ забруднених земель ⁹⁰Sr за регіонами України.

12. Назвіть основні системи зниження надходження радіоактивних речовин у сільськогосподарські рослини.

13. Назвіть основні шляхи активізації процесів ренатуралізації ландшафтних систем після аварії на Чорнобильській АЕС.