7.2. Радіоактивне забруднення земель

Нині радіаційний стан території України визначається головно радіоактивно забрудненими землями внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.), а також радіоактивними відходами ядерної промисловості та енергетики, глобальним радіоактивним фоном і аномальними зонами іонізуючого випромінювання із природних джерел. Чорнобильська катастрофа увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій ХХ ст., яка супроводжувалася викидом великої кількості радіонуклідів у довкілля, що спричинило значні людські та матеріальні втрати, погіршення санітарних умов проживання і стану здоровя населення. Наслідки катастрофи будуть позначатися на житті кількох поколінь людей.

Відповідно до Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” до радіоактивно забруднених земель належать території, на яких виникло стійке забруднення довкілля радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристик конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у довкіллі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, територію, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділено на зони:

І. Зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 р.;

ІІ. Зона безумовного (обов’язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15,0 Кі/км² та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км² та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км² та вище, а також території з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала в доаварійний період;

ІІІ. Зона гарантованого добровільного відселення – це територія з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², а також території з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км², або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км², або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км², де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала в доаварійний період;

IV. Зона посиленого радіоекологічного контролю – це територія з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км², або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км², або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км², а також території з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0,2 до 1,0 Кі/км², де ефективна еквівалентна доза опромінення людини не повинна перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала в доаварійний період.

На території України виокремлено дві категорії земель, які зазнали радіоактивного впливу:

І. Радіаційно небезпечні землі – це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами. До зазначених земель належать території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення.

ІІ. Радіоактивно забруднені землі – це землі, які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності. До зазначених земель належать території зони гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, за масштабами забруднення довкілля радіонуклідами і наслідками для населення та економіки України аварію класифікують як екобіотичну і соціально-економічну катастрофу. Найнебезпечнішими для довкілля після Чорнобильської катастрофи є трансуранові елементи – радіонукліди ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Як хімічні аналоги біофільних елементів кальцію і калію, вони легко потрапляють у живі організми.

Загальна площа земель 18 областей України, забруднених ¹³⁷Cs понад 1 Кі/км², становить 41835 км² (6,9% від загальнореспубліканської площі території), у тім числі, сільськогосподарських угідь – 8485,7 тис. га. На цих землях розміщено 1779 населених пункти. Площа земель, де вміст ⁹⁰Sr перевищує 0,15 Кі/км², становить 20766 км², у тім числі, на території забруднення розташовано 1064 населених пункти (табл. 7.1...7.4) (Мусієнко М. М. та ін., 2002).

Залежно від ретроспективного аналізу площ забруднених земель ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr можна диференціювати регіони України:

А. Розподіл площ радіоактивно забруднених земель ¹³⁷Cs (рис. 7.1):

1. З дуже великими площами (11462–5731 км²) – три області: Житомирська (11462 км²), Київська (9615 км²) і Рівненська (9513 км²). Сумарна площа радіоактивно забруднених земель цієї групи регіонів становить 30590 км² або 5,1% від загальної площі земель України. Тут виділено найбільші площі радіаційно небезпечних земель, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, які відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин.

2. З великими площами (5730–1146 км²) – Черкаська (3305 км²), Чернігівська (2356 км²) і Вінницька (1982 км²) області. Загальна площа радіоактивно забруднених земель становить 7643 км² (1,3% від загальнореспубліканської площі території). Забруднені землі цих регіонів належать, частково до зони гарантованого добровільного відселення (Чернігівська область), і до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Таблиця 7.1

Радіоактивне забруднення території України ¹³⁷Cs

(за Мусієнко М. М. та ін., 2002)

Адміністративно-територіальні одиниці	Усього земель, тис. га	Площа забруднення у зонах, км2				Усього	Частка радіоактивно забрудненої території від загальної площі регіонів, %	Ранги регіонів
		щільність забруднення, Кі/ км2
		1,0-5,0	5,0-15,0	15,0-40,0	Понад 40,0
Україна	60354,8	37205	3177	882	571	41835	6,9	-
Автономна Республіка Крим	2694,5	-	-	-	-	-	0,0	19-25
області:
Вінницька	2649,2	1944	38	-	-	1982	7,5	6
Волинська	2014,4	582	-	-	-	582	28,9	4
Дніпропетровська	3192,3	38	-	-	-	38	0,1	15-18
Донецька	2651,7	410	-	-	-	410	1,5	12-13
Житомирська	2982,7	9192	1780	336	154	11462	38,4	2
Закарпатська	1275,3	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Запорізька	2718,3	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Івано-Франківська	1392,7	606	-	-	-	606	4,4	9
Київська	2895,7	7695	957	546	417	9615	33,2	3
Кіровоградська	2458,8	219	-	-	-	219	0,9	14
Луганська	2668,3	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Львівська	2183,1	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Миколаївська	2458,5	24	-	-	-	24	0,1	15-18
Одеська	3331,3	27	-	-	-	27	0,1	15-18
Полтавська	2875,0	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Рівненська	2005,1	9332	181	-	-	9513	47,4	1
Сумська	2383,2	491	-	-	-	491	2,1	11
Тернопільська	1382,4	357	-	-	-	357	2,6	10
Харківська	3141,8	16	-	-	-	16	0,1	15-18
Херсонська	2846,1	-	-	-	-	-	0,0	19-25
Хмельницька	2062,9	318	-	-	-	318	1,5	12-13
Черкаська	2091,6	3233	72	-	-	3305	15,8	5
Чернівецька	809,6	500	14	-	-	514	6,3	8
Чернігівська	3190,3	2221	135	-	-	2356	7,4	7

3. Із середніми площами (1145–383 км²) – п’ять областей: Івано-Франківська (606 км²), Волинська (582 км²), Чернівецька (514 км²), Сумська (491 км²) і Донецька (410 км²). Площа радіоактивно забруднених земель цих регіонів займає 0,4% (2603 км²) від загальнореспубліканської території. Це територія зони посиленого радіоекологічного контролю.

4. З помірними площами (382–96 км²) – три області: Тернопільська (357 км²), Хмельницька (318 км²) і Кіровоградська (219 км²). Тут також на забруднених землях проводиться посилений радіоекологічний моніторинг.

Таблиця 7.2

Радіоактивне забруднення території України ⁹⁰Sr

(за Мусієнко М. М. та ін., 2002)

Адміністративно-територіальні одиниці	Усього земель, тис. га	Площа забруднення у зонах, км2					Усього	Частка радіоактивно забрудненої території від загальної площі регіонів, %	Ранги регіонів
		щільність забруднення, Кі/ км2
		0,15-0,5	0,5-1,0	1,0-2,0	2,0-3,0	Понад 3,0
Україна	60354,8	20766	3508	871	475	979	26599	4,4	-
Автономна Республіка Крим	2694,5	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
області:
Вінницька	2649,2	588	-	-	-	-	588	2,2	6
Волинська	2014,4	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Дніпропетровська	3192,3	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Донецька	2651,7	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Житомирська	2982,7	3643	275	187	31	3	4139	13,9	2
Закарпатська	1275,3	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Запорізька	2718,3	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Івано-Франківська	1392,7	101	-	-	-	-	101	0,7	7
Київська	2895,7	11597	2884	684	444	976	16585	57,3	1
Кіровоградська	2458,8	129	-	-	-	-	129	0,5	8
Луганська	2668,3	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Львівська	2183,1	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Миколаївська	2458,5	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Одеська	3331,3	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Полтавська	2875,0	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Рівненська	2005,1	19	-	-	-	-	19	0,1	10
Сумська	2383,2	47	-	-	-	-	47	0,2	9
Тернопільська	1382,4	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Харківська	3141,8	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Херсонська	2846,1	-	-	-	-	-	-	0,0	12-25
Хмельницька	2062,9	2	-	-	-	-	2	0,01	11
Черкаська	2091,6	2292	168	-	-	-	2460	11,8	3
Чернівецька	809,6	321	-	-	-	-	321	4,0	5
Чернігівська	3190,3	2027	181	-	-	-	2208	6,9	4

5. З малими площами (менше 96 км²) засвідчено чотири області: Дніпропетровська (38 км²), Одеська (27 км²), Миколаївська (24 км²) і Харківська (16 км²). У межах виокремлених радіоактивно забруднених земель необхідно проводити постійний радіоекологічний контроль.

6. Умовно чисті території. До цих територій належать землі решти регіонів, де простежується природний (доаварійний) рівень вмісту в довкіллі радіоактивних речовин або значення показників забруднення земель для ¹³⁷Cs менші 1,0 Кі/км².

Б. Розподіл площ радіоактивно забруднених земель ⁹⁰Sr (рис. 7.2):

1. З дуже великими площами (16585–6634 км²) – Київська область. Площа радіоактивно забруднених земель ⁹⁰Sr тут становить 16585 км² або 2,7% від загальної площі земель України. Тут виділено найбільші площі радіаційно небезпечних земель, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, які відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин.

Таблиця 7.3