Pour me some wine, join me tonight Surround me with your happy faces Share some fun stories, stay up all night Sorround me with your friendly faces Then look at me, when I'm not aware Then you'll see, I cannot do without you I'll be right there, if you ask me to If you're feeling sad, I'll stay with you And if you're scared, I'll hold your hand Like I know you'd do for me too, like I know You'd do for me too

 

Pour me some wine, join me tonight Life is so good when I'm with you I needed the laughs, I needed you tonight

 

So look at me, when I'm not aware Then you'll see, I cannot do without you I'll be right there, if you ask me to If you're feeling sad, I'll stay with you And if you're scared, I'll hold your hand Like I know you'd do for me too. I'll be right there, if you ask me to If you're feeling sad, I'll stay with you And if you're scared, I'll hold your hand Like I know you'd do for me too.

• Тема ІV

УВАГА

1. Поняття про увагу, її фізіологічні основи.

2. Види уваги.

3. Структура уваги.

4. Розвиток уваги у дітей. Керування увагою учнів.

Література

1. Добрынин Н.Ф. О селективности и динамике внимания // Вопросы психологии. – 1975. - № 12

2. Гальперин П.Я. Внимание и его воспитание. М., 1971.

1. Поняття про увагу, її фізіологічні основи

На людину в кожний момент її життя діють подразники як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища. Але не всі ці подразники людина сприймає, відчуває, усвідомлює. Людина вибірково ставиться до діючих подразників. Це явище не випадкове, а закономірне. Людина не може відразу усвідомлювати все, що її оточує. Вона усвідомлює ті об’єкти, до яких вона уважна.

Увага – це певна форма організації психічної діяльності людини, яка проявляється в спрямованості і зосередженості її свідомості на певних об’єктах.

Увага нерозривно пов’язана з діяльністю людини, в діяльності вона існує і нею підтримується. Бути уважним – це означає бути діяльним.

Увага має вибірковий характер, завдяки чому світ пізнається краще, глибше, повніше, диференційованіше.

Увага має детермінований характер, вона породжується об’єктивними причинами, що діють в суб’єктивних умовах психіки конкретної людини.

Увага виконує такі основні функції:

1. Відбір значущих впливів, що пов’язані з інтересами, потребами та гальмування несуттєвих впливів.

2. Функція збереження і утримання психічної діяльності (увага – це не психічний процес, вона супроводжує психічні процеси, а свого особливого змісту не має).

3. Функції регуляції і контролю протікання діяльності. Ця функція проявляється тоді, коли увага досягає високого ступеня розвитку. Цю функцію описав П.Я.Гальперін.

Природа уваги вивчалась і вивчається філософами, філологами, психологами. Існували та існують різні погляди.

Наукове пояснення фізіологічних основ уваги здійснили І.М.Сєченов, І.П.Павлов, О.О. Ухтомський, О.Д. Хомська.

І.М.Сєченов вважав, що увага – це результат рефлекторної діяльності. Увага виникає із необхідності організму взаємодіяти із середовищем.

Дамо пояснення фізіологічної основи уваги за І.П.Павловим. Під час відображення змін у об’єктивному світі виникає орієнтувальний (або дослідницький) рефлекс – “Що таке?”. Цей рефлекс виявляються в активній установці аналізаторів на краще сприймання ними того, до чого людина уважна. Ми вдивляємося, прислухаємося, завдяки чому підсилюються наші відчуття і сприймання цих об’єктів.

Під час виникнення орієнтувального рефлексу в корі головного мозку утворюється осередок оптимального збудження. За законом індукції нервових процесів він викликає гальмування в суміжних ділянках кори. Процес збудження в одному пункті мозку більшою чи меншою мірою індукує гальмівний стан в інших його пунктах. Внаслідок цього відображаються, усвідомлюються людиною ті об’єкти, імпульси від яких доходять до осередку оптимального збудження. А ті об’єкти, збудження від яких потрапляють в загальмовані ділянки кори, не помічаються нею.

“Свідомість, - пише з цього приводу І.П.Павлов, - уявляється мені як нервова діяльність певної ділянки кори великих півкуль, що має в даний момент за даних умов певну оптимальну ... збудливість. Саме в цей момент уся решта ділянок великих півкуль перебуває в стані більш або менш зниженої збудливості. У ділянках великих півкуль з оптимальною збудливістю легко утворюються нові рефлекси й успішно виробляються диференціювання. Це є в даний момент так би мовити творчий відділ великих півкуль”. (И.П.Павлов. Полн. собр. соч., Т.III. 1949).

Таким чином, фізіологічною основою уваги за І.П.Павловим є наявність стійкого осередку оптимального збудження в корі великих півкуль головного мозку, який негативно індукує суміжні її ділянки.

Аналогічні висновки зробив у результаті своїх досліджень акад. О.О.Ухтомський, який виявив, що осередки оптимального збудження можуть виникати не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у інших частинах нервової системи, при цьому їх формування підлягає загальним закономірностям, які він сформулював у так званому принципі домінанти. Під домінантою О.О.Ухтомський розумів “панівний осередок збудження”. Такий “панівний осередок збудження” підпорядковує собі побічні імпульси, що в цей час доходять до мозку. коли, Наприклад, у глибоко зосередженої людини обережно підняти її руку, вона цього не помітить, а процес зосередження ще більш посилиться. Шум вітру, дощу, тихі звуки музики можуть підсилювати зосередження на книзі під час її читання.

Всі ті збудження, які підпорядковуються домінанті, називаються субдомінантою.

Утворення домінанти залежить не тільки від сили тих чи інших об’єктивних подразників, а й від потреб організму, від слідів минулих вражень, від наявних у людини систем тимчасових нервових зв’язків.

Сучасні психологи вважають, що фізіологічною основою уваги є загальна активація діяльності нервової системи.

Активація – це відносно швидке підвищення активності нервової системи, а також інтенсивність роботи периферичних її відділів. Активація проявляється в таких змінах:

• зміна чутливості окремих аналізаторів (підвищується чутливість);

• зміна характеру обміну речовин;

• серцево-судинні зміни;

• зміни в електричній активності мозку;

Загальна активація нервової системи зв’язана зі збудженням ретикулярної формації (сітковидне утворення, яке проходить через верхні відділи спинного мозку, мозковий стовбур та іннервує кору великих півкуль головного мозку. Вона підвищує діяльний стан кори, підтримує нормальний тонус кори головного мозку. Це своєрідний фільтр, який одні імпульси пропускає до кори, підсилюючи їх, інші “фільтрує”. Цим самим ретикулярна формація підтримує увагу, забезпечує її вибірковий характер.

В корі головного мозку були відкриті клітини новизни (нейрони уваги) і клітини чекання (клітини установки). Клітини новизни порівнюють дії подразників і реагують тільки на їх зміни, на новизну. Клітини чекання реагують тільки у випадку невідповідності діючих подразників очікуваним.

Останнім часом дослідження психологів довели роль лобових ділянок в регуляції довільної уваги. Психолог О.Д.Хомська провела дослідження над хворими людьми, в яких пошкоджена лобова доля. Виконуючи запропоноване завдання, такі хворі не можуть на ньому зосередитись, не можуть загальмувати власні реакції на побічні подразники. Варто комусь заговорити пошепки, вони мимовільно залучаються до розмови; якщо хтось заходить до палати, вони мимовільно звертають на нього увагу і припиняють виконувати завдання. Отже, для таких хворих характерне глибоке пошкодження довільної уваги і патологічне посилення мимовільної уваги.