11/Морфонологічний рівень мови

Дихотомія: рівневою одиницею є морфонема — як клас фонем — складний образ двох чи кількох фонем здатних до взаємозаміни в межах тієї самої морфеми залежно від умов морфологічної структури.

Напр.: лук — луг (смислорозрізнювальна функція фонеми), але луг — луже — у лузі (морфонема г-ж-з, яка у конкретних словах має реалізацію у вигляді одного із своїх конкретних виявів чи то г, чи то ж, чи то з)

Термін морфонема утворилося унаслідок гаплології від повного варіанта морфо-фонема. Його запропонували у 1927 р. П.Улашин, та майже одночасно з ним почав уживати російсько-чеським мовознавцем М.С Трубицькой.

Парадигматика: Падигматичні відношення залежать від кількості та якості їхніх складників. Розмежовують: з одного боку вокальні та консонантні морфонеми з іншого 2, 3, 4, - компонентні. Напри. Луг — консонантна 3-компонентна.

ДЕРЕВАТОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

Дихотомія: рівневою одиницею є деревотема — як структурна семантична схема творення нового слова на грунті уже наявного у мові.

Деревотема реально існує у вигляді конкретних варіантів свого наповнення - алодериватів (дериватів). Належність до тієї самої дериватемі різних дериватів передбачає: 1) спільність частиномовної належності твірних слів; 2) спільністю форманта (словотворчого засобу); 3) спільність словотвірного значення. Напр.: іменник + ськ = прикм.

Парадигматика : класифікація дериватем співвіднесена у тій чи тій мові їз класифікацією способів словотворення. Так в укр. Мові, передовсім розмежовують морфологічні та наморфологічні дериватеми. Морфологічні дериватеми пов”язують із використання морфологічних ресурів мови, передовсім, афіксації та складанням слів чи основ.

Найпродуктивнішим оформленням морфологічних дериватем є афіксальні, що мають такі різновиди: 1) преф (провчителювати); 2) суф (вчителювати); 3) постфікс (котрись); 4) флексійний (вовчій); 5) преф-суф (безжальний); 6) преф.-флекс. (безвусий); 7)преф.-пост. (догулятися) 8) суф.-пост. (листуватися); 9) преф-суф-пост. (змилосердитися). Безафіксні: молодь, переказ, зелен, біг, перехід; редереваційний (процес творення слова має зворотний напрям порівняно з ін. Словами такої самої морфемної структури) фляга — фляжка; зонт — зонтик. В укр мові внаслідок відкидання суф К і утворилася фляга, яка дещо більша ніж фляжка.Композитиви (основоскладання) зореліт; юкстапозити (словоскладання) шафа-купе; композитноафіксальні однокласник, Причорномор”я; контракційні (скорочення, усічення частин слова) зам, комп, інет, препод; контамінаційні (взаємопроникненя, гібредизація двох слів) пішкарус, мерсквич. Абревіаційні: ініціальні: ініціальнозвукові РАГС, ініціальноліиерні НЛО; часткові мін”юст; телескопічні (творення слова внаслідокпоєднання скорочених частин рація (радіо станція), мопед (мотоцикл велосипед); комбіновані військомат, самбо. Неморфологічні: конферсійні (морф.-синтаксичні) майбутнє; фузійні (лексико-синтаксичні) доридень, Перебийніс, Вариборщ; транспозиційні (лексико-семантичні) корінь, миша, плейшер, капуста.

ФРАЗЕМНИЙ РІВЕНЬ

Дихотомія:рівневою одиницею є фразема — семантично пов”язане сполучення слів, яке на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (словоскладання або речень) не створ у процесі мовлення, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції із властивим їй лексичним складом і занченням.

Фразема — це аналітичний за структурою але семантично-цілісний і семантично-неподільний мовний знак. Як одиниця фразосистеми мови, фразема являє собою сукупність усіх можливих варіативних виявів — алофраз, фразеологізмів чорт (чорти, дідько, нечистий, нечиста [сила], лихий, біс) несе (несуть, приніс, принесла, принесли, поніс, понесла, понесли).

Парадигматика: У сучасній лінгвістиці наявні різні класифікації фразеологізмів здійснені на структурно-семантичному, граматичних, функціонально-стилістичних, генитичних та інших засадах. Найвідомішою є структурно-семантична класифікація, що грунтується на критерії семантичної змотивованості або аналітичності, яку розробив Балі та одопнив Виноградов. За цією класифікацією фразеологізми поділ на 3 типи: фразеологічні зрощення — семантичнонеподільні фразеологічні одиниці значення яких загалом невмотивоване семантикою їхніх компонентів собаку з”їсти, на руку повільна; фраз. Єдності — зміст яких хоча б образно опосередкований семантикою компонентів пекти раки, гнути спину; фраз сполучення — звороти у яких одне із слів має вільне, а інше — зв”язане значення жаль бере, сміх бере, сон бере, сум бере.

Шанськийвиокремив, ще й 4 ти — фраз вирази, до складу яких зараховують стійкі за складом і вживанням зворотами, які наповнюють слова із вільним значенням: прислівя, приказки, афоризми, каламбури тощо не все те золото, що блищить, гроші не пахнуть.

Класифікацію Виноградова і Шанського доповнили Абрамець та Ройзендон виокремив 5 тип — фраз суміщені омоніми. У яких переносне значення фразеологізмів може співіснувати з його прямим нефразеологічним значенням зустрічати хлібом-сіллю, викинути прапор, махнути рукою.

Категорійна типологія фразеологічних одиниць передбачають співвіднесеність значення фразеологізму із категорійним значенням відповідним частинам мови. Виокремлюють субститутивні (ім) сім мішків гречаної вовни і всі неповні (нісенітниці); адєктивні (прикм) як з гречки лико (поганий); адвербіальні (присл) через пень колоду (недбало); нумеральні (числ) як кіт наплакав, кури не клюють;вербативні (дієсл) пятами накивати; інтерєктивні (вигукові) дідько вхопив, от тобі і на.

Основними структурними ФО є: фраз. Співвіднесені із словосполуч.: прик.+ім біла ворона; ім+ім в род від сіль землі; числ+прийм+ім нуль без палочки; дієсл+ім дати дуба; конструкції з суряд.сполуч і сміх, і гріх; конструкції із підрядним спол хоч греблю гати; фраземи предикативної структури: ведмідь на вухо наступив.

За генетичною класифікацією: фольклоризми ну і ніс на празник ріс, а ти його у будень носиш; професіоналізми чорним по білому; цитати із Біблії пити гірку чашу; переклади іншомовних висловів істина в вині, синя панчоха.