3. Мертві мови. Штучні мови. Есперанто.

Ме́ртвамо́ва (деколикажутьзникла, згасламова) — мова, що не маєживихносіїв, для яких вона є рідною. Такетрапляється, коли одна моваповністюзаміщаєтьсяіншою, як, наприклад, коптськамовабулазаміщенаарабською, а багатокоріннихамериканськихмовбуливитісненіанглійською, французькою, іспанською і португальськоюмовами.

Мовастаємертвоютакож в тому випадку, коли моваеволюціонує і розвивається в іншумовуабонавіть в групумов. Прикладом такоїмови є латинськамова — мертва мова, яка є предком сучаснихроманськихмов, староанглійськамова — сучасноїанглійської.

В деякихвипадках мертва мовапродовжуєвикористовуватися з науковою і релігійною метою. Таким чином використовуютьсямови — санскрит, латина, староцерковнослов'янська, коптська, авестійськамова (східнастароіранська), старотибетськамова, староефіопська (Ge'ez) та ін.

Інодімертвамоваможезнову стати живою (відродженнямови), як, наприклад, сталося з івритом.

Існує тонка грань міжмертвимимовами і стародавніми станами живих: так, давньоукраїнськамова, носіївякоїтакожнемає, мертвою не вважається. Різниця в тому, чи перетекла стара форма мови в нову (нові) цілком, чи вони розщепилися і деякий час існувалипаралельно. Найчастішелітературнамовавідриваєтьсявідрозмовної і застигає в якомусьсвоємукласичномувигляді, майже не змінюючись в подальшому; коли ж розмовнамовавитворюєновулітературну форму, старуможнавважати мертвою мовою.

Мова, яка маєживихносіївназиваєтьсясучасною. Етнологистверджують, щовідомо 6 912 живихмов.

Штучні мови, спеціальні мови на відміну від природних мов конструйовані цілеспрямовано; застосовуються для виконання окремих функцій природної мови, в системах обробки інформації і так далі Розрізняють інформаційні мови і міжнародно-допоміжні мови. Ідеястворенняміжнародноїмовизародилася в 17—18 вв.(століття) у результатіпоступовогозменшенняміжнародноїролілатинськоїмови. Первинноцебулипереважнопроектираціональноїмови, звільненоївідлогічноїнепослідовностіживихмов і заснованої на логічнійкласифікації понять. Пізнішез'являютьсяпроекти за зразком і матеріаламживихмов. Першим таким проектом був волапюк, створений в 1880 німецькиммовознавцем І. Шлейером. Найбільшвідомим з І. я. став есперанто— єдиний І. я., щонабувширокогопоширення і щооб'єднавдовкола себе активніприбічникиміжнародноїмови. На есперантоіснуєзначнаперевідна і навітьоригінальнахудожнялітература. Зпізніх І. я. найбільшвідомі: окциденталь (інтерлінгва), створений в 1922 Е. Валем (Естонія), новіаль — в 1928 О. Есперсеном (Данія), інтерлінгва, створений — а) італійським математиком Дж. Пеано в 1908; би)«Международной асоціацієюдопоміжноїмови» в Нью-Йорку підкерівництвом А. Гоуда в 1950.

Есперанто.

Есперáнто (есп.esperanto — той, що сподівається) — міжнародна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людовиком Лазарем Заменгофом у 1887 році.

Упродовжбільшесотніроківесперантовживаєтьсяусно та письмово. З руки численнихесперанто-поетів та есперанто-письменниківзростаєобсягоригінальної і перекладеноїлітератури, національних і міжнароднихперіодичнихесперантомовнихвидань, есперанто-локалізаційпрограмногозабезпечення, есперантомовнихсайтівчиїхлокалізацій, есперанто-фільми, а контактніадресиесперантистів.

Есперанто є єдиною робочою мовою сотень щорічних міжнародних з'їздів, зустрічей і фестивалів. Вони відбуваються без участіперекладачів, щодемонструєпрактичнуможливістьзаощадженнязначнихкоштів.

Люди, щоспілкуютьсямовоюесперантоназиваютьсяесперантистами. Часто есперантисти є членами есперанто-клубівчиесперанто-організацій. З перших роківзаснуваннямовиесперантистимаютьсвійгімнLaEspero (Надія), що за традицієювживається на щорічномуВсесвітньомуконгресіесперантистів, та прапор.

Есперантоможливовивчитишвидшеніж будь-яку національнумовузавдякиїїпростій і правильнійпобудові, аджеграматикаскладаєтьсялише з 16 правил без жодноговинятку. Видатнийлінгвіст та психотерапевт Клод Піронвідзначавдоступністьвивченнямови з практики опануванняанглійськоїяпонськими, китайськими та корейськими школярами: ті, щовклали на навчання і практику есперантовід 50 до 200 годин — здатнірозмовлятицієюмовою як психічноздорові люди; на противагутим, щовивчаютьанглійськупротягом 1500 годин, протепісляцьогоспроможніпослуговуватисьанглійськоюлише на рівніафазитів (тиххтовтративздатністьговорити).Завдякикомбінаторному принципу граматики, послуговуваннямовоюесперантобагаторазовозменшуєнавантаження на пам'ять та активізуєтворчінахили. За допомогоюневеликоїкількостісловотворчихелементів (10 префіксів, 35 суфіксів та 11 закінчень), від кожного кореняможнасамостійностворювативід 20 до 60 (а віддеякихкоренівнавіть до 100) слів.Численнідослідженняпідтверджуютьщоволодінняесперантозначнополегшуєвивченняіноземнихмов.

Есперантоуможливлюєрівноправне становище між людьми через те, щоні для кого мова не є рідною. Щоправда, зараз нараховуєтьсядеякакількість людей — вродженихесперантистів, для якихесперанто є рідноюмовою: цеті, чиї батьки розмовляютьміж собою мовоюесперанто, через незнаннямови один одного чи як виявшануваннямови. Есперанто — нейтральна мова. Розмовляючи нею люди не відчуваютьтискіноземноїмови, тому з'являєтьсявідчуттярівноправності при спілкуванні з представникамиіншихкраїн, а цепризводить до підвищеннявідчуттялюдської та національноїгідності.