- •Основи методології наукових досліджень в економіці зв’язку
- •Зміст модуля
- •Перелік знань та вмінь
- •Література з вивчення модуля
- •І загальні відомості щодо організації галузі зв’язку у сучасній системі господарювання україни
- •Галузь зв’язку – виробнича інфраструктура економіки України
- •Роль і місце галузі зв’язку в економіці країни
- •Статистична довідка про стан галузі зв’язку в Україні за січень-вересень 2010 року
- •1.1.2 Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку поштового зв’язку
- •Статистична довідка про стан удппз «Укрпошта»
- •Телекомунікаційна галузь України: проблеми і песпективи конкурентоздатності
- •Діловий портрет ват «Укртелеком»
- •Статистична довідка про результати діяльності ват «Укртелеком» за 1 півріччя 2010 року
- •Оцінка розвитку галузі зв’язку в ринкових умовах
- •2.2 Мета, предмет та завдання дисципліни «Основи методології наукових досліджень»
- •2.3 Сутність та об’єкт наукового дослідження
- •Історична довідка: Розвиток науки. Видатні наукові діячі
- •Ідея та інші форми мислення
- •2.5 Методологія. Методологічна основа дослідження
- •3.2 Термінологічний принцип теоретичного дослідження
- •3.3 Наука і наукова діяльність як система з
- •3.4 Підходи системного принципу як засобу визначення стратегії наукового дослідження
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Іv теоретична основа наукових досліджень
- •4.1. Сутність наукової теорії.
- •4.2. Процес розвитку наукової теорії.
- •4.3. Гіпотеза і припущення.
- •4.1 Сутність наукової теорії
- •4.2 Процес розвитку наукової теорії
- •4.3 Гіпотеза і припущення
- •Л. Бриллюзн
- •5.2 Об’єкт, предмет наукового пізнання і дослідження
- •5.3 Головні етапи наукового дослідження у галузі зв’язку
- •5.4 Ефективність наукових досліджень галузі зв’язку
- •Упровадження результатів дослідження в практику
- •2. Оцінка ефективності досліджень
- •Напрями науково-дослідних розробок у галузі зв’язку України, що здійснюються на базі оназ ім. О.С. Попова
- •Додаткові напрями наукової роботи з економіки зв’язку з пріоритетних завдань діяльності нкрз:
- •Напрями наукової роботи з економіки зв’язку
- •Основні проблеми та заходи щодо інноваційної діяльності підприємств телекомунікаційній сфері
- •2. Основні терміни
- •3. Основні учасники науково-технічних розробок та їхні функції
- •Річний план проведення науково-технічних розробок ват «Укртелеком»
- •Порядок розгляду пропозицій щодо проведення науково-технічних розробок
- •Вимоги до оформлення документів для укладання договорів на науково-технічні розробки
- •7. Порядок укладання договорів на виконання науково-технічних розробок
- •8. Порядок реєстрації договорів на науково-технічні розробки
- •9. Порядок припинення науково-технічних розробок
- •10. Приймання результатів виконання науково-технічної розробки
- •10.7. Особливості проведення науково-технічних розробок фахівцями ват «Укртелеком»
- •11. Реалізація результатів закінчених науково-технічних розробок
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Vі інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •6.1. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень.
- •6.2. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідній роботі.
- •6.3. Техніка роботи зі спеціальною літературою.
- •6.1. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень
- •6.2. Джерела інформації та їхнє використання в науково-дослідній роботі
- •6.3. Техніка роботи зі спеціальною літературою
- •7.2. Курсова і дипломна роботи
- •7.3. Етапи роботи над дослідженням та оформленням курсової та дипломної робіт
- •7.4. Захист дипломної роботи
- •7.5. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти
- •7.5.1. Концепція організації підготовки магістрів в Україні
- •1. Загальні положення
- •2. Організація навчального процесу
- •Організація підготовки магістрів в україні
- •Організація підготовки магістрів на базі оназ ім. О.С. Попова
- •7.5.3. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •7.6. Дисертація як самостійне науково-кваліфікаційне дослідження
- •8.2. Наукова монографія, наукова стаття, теза доповіді
- •8.3. Реферат, доповідь, виступ, книги
- •8.4. Підготовка та оформлення публікації до видання
- •8.5. Форми звітності при науковому дослідженні
- •Узагальнення результатів дослідження
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Фонд тестових завдань
- •16. Що таке бібліографія наукового дослідження ?
- •Б) література, яка видається у вигляді підручників та навчальних посібників, містить основний навчальний матеріал;
- •Термінологічний словник
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Інтернет-ресурси
- •Додатки
- •Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
- •Стаття 2. Мета і завдання
- •Стаття 6. Науковий працівник
- •Стаття 7. Наукова установа
- •Стаття 8. Державні наукові установи
- •Стаття 9. Права і обов'язки керівника наукової установи
- •Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи
- •Стаття 11. Державна атестація наукових установ
- •Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави
- •Стаття 13. Національний науковий центр
- •Стаття 14. Державний реєстр наукових об'єктів, що становлять національне надбання
- •Стаття 15. Національна академія наук України та галузеві академії наук
- •Стаття 16. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти
- •Стаття 17. Громадські наукові організації
- •Стаття 18. Взаємовідносини органів державної влади і громадських наукових організацій
- •Державні гарантії діяльності вчених, наукових працівників Стаття 19. Підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації
- •Стаття 20. Наукові ступені і вчені звання
- •Стаття 21. Атестація наукових працівників
- •Стаття 22. Правовий режим наукового і науково-технічного результату
- •Стаття 22-1. Посади наукових працівників
- •Стаття 22-2. Посади науково-педагогічних працівників
- •Стаття 22-3. Стаж наукової роботи
- •Стаття 23. Оплата і стимулювання праці наукового працівника
- •Стаття 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника
- •Стаття 26. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 28. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
- •Стаття 29. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади
- •Форми і методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічній діяльності Стаття 31. Цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності
- •Стаття 32. Основні принципи державного управління та регулювання у науковій і науково-технічній діяльності
- •Стаття 33. Фінансово-кредитні та податкові важелі державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 34. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 35. Державний фонд фундаментальних досліджень
- •Стаття 36. Державні цільові наукові та науково-технічні програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 37. Державне замовлення на науково-технічну продукцію
- •Стаття 38. Державний інноваційний фонд
- •Стаття 39. Забезпечення розвитку кадрового потенціалу науки
- •Стаття 40. Наукова і науково-технічна експертиза
- •Стаття 41. Система науково-технічної інформації
- •Стаття 42. Захист права інтелектуальної власності
- •Прикінцеві положення
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра ___________________________________________________
- •Магістерська робота
- •(Назва теми магістерської роботи)
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра ___________________________________________________
- •Дипломна робота
- •(Назва теми дипломної роботи)
- •Приблизний план-графік виконання дипломної (магістерської) роботи Затверджую
- •План-графік
- •Зміст рецензії на дипломну (магістерську роботу) рецензія
- •Зміст рецензії
- •Основи методології наукових досліджень в економіці зв’язку
3.2 Термінологічний принцип теоретичного дослідження
Немає нічого практичнішого,
ніж добра теорія
Роберт Кірхгоф
Будь-яке теоретичне дослідження потребує описування, аналізу та уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки, тобто термінів і понять, що їх позначають.
Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв'язку і субординації понять, їхнього місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.
Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлумачних та професійних словниках. Визначення обсягу і змісту поняття дають через родову ознаку і найближчу видову відмінність. Як правило, спочатку називають родове поняття, до якого поняття, що визначається, входить як складова. Потім указують на ту ознаку поняття, яка відрізняє його від усіх подібних, причому ця ознака має бути найважливішою і найсуттєвішою.
Є певні правила визначення понять. Правило розмірності вимагає, щоб обсяг поняття, що визначається, відповідав обсягу поняття, яке визначає, тобто ці поняття мають бути тотожними. Друге: нове поняття не повинне бути тавтологічним. Трете: поняття має бути чітким і однозначним. Якщо при визначенні поняття важко зазначити одну ознаку, називають декілька ознак, достатніх для розкриття специфіки його обсягу і змісту. Дійсно, наукове визначення складних явищ і фактів не може обмежуватися формально-логічними вимогами. Воно має містити оцінку фактів, об’єктів, явищ, що визначаються, органічно увійти в діючу терміносистему науки.
До загальнонаукової методології слід віднести системний підхід, застосування якого потребує кожний об’єкт наукового дослідження. Сутність його полягає у комплексному досліджені великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усік елементів і частин.
Згідно з системним підходом, система – це цілісність, яка становить єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин.
Основними ознаками системи є:
наявність найпростіших одиниць – елементів, які її складають;
наявність підсистем – результатів взаємодії елементів;
наявність компонентів – результатів взаємодії підсистем, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв'язками з іншими процесами та явищами;
наявність внутрішньої структури зв'язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами;
наявність певного рівня цілісності, ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів отримує інтегральний результат;
наявність у структурі системоутворюючих зв'язків, які об’єднують компоненти і підсистеми як частини в єдину систему;
зв'язок з іншими системами зовнішнього середовища.
3.3 Наука і наукова діяльність як система з
методологічними принципами
Наука - найважливіше, найпрекрасніше і
потрібне в житті людини, вона завжди була і
буде найвищим проявом любові,
тільки нею однією людина переможе природу і себе.
А.П. Чехов
Кожну конкретну науку, діяльність, об’єкт можна розглядати як певну систему, що має множину взаємопов'язаних елементів, компонентів, підсистем, визначені функції, цілі, склад, структуру. До загальних характеристик системи відносять цілісність, структурність, функціональність, взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, ієрархічність, цілеспрямованість, самоорганізацію.
Згідно з цим сформувалися відповідні методологічні принципи, які забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта: принцип цілісності, за яким досліджуваний об’єкт виступає як щось розчленоване на окремі частини, органічно інтегровані в єдине ціле; принцип примату цілого над складовими частинами, який означає, що функції окремих компонентів і підсистем підпорядковані функції системи в цілому, її меті; принцип ієрархічності, який поєднує підпорядкованість компонентів і підсистем системі в цілому, а також супідрядність систем нижчого рівня системам більш високого рівня, внаслідок чого предметна галузь теорії набуває ознак ієрархічної метасистеми; принцип структурності, який означає спосіб закономірного зв'язку між виділеними частинами цілого, що забезпечує єдність системи, зумовлює особливості її внутрішньої будови; принцип самоорганізації означає, що динамічна система іманентно спроможна самостійно підтримувати, відтворювати або удосконалювати рівень своєї організації при зміні внутрішніх чи зовнішніх умов її існування та функціонування задля підвищення стійкості, збереження цілісності, забезпечення ефективних дій чи розвитку; принцип взаємозв'язку із зовнішнім середовищем, за яким жодна із систем не може бути самодостатньою, вона має динамічно змінюватись й удосконалюватись адекватно до змін зовнішнього середовища.
Виходячи з системного підходу, виділяють декілька типів систем. Найчастіше системи характеризують "парними" типами. Виділяють такі типи систем: однофункціональні й багатофункціональні; матеріальні й ідеальні (концептуальні); відкриті й закриті; невеликі й великі; прості й складні; статичні й динамічні; детерміновані й стохастичні (ймовірнісні); телеологічні (цілеспрямовані) й неспрямовані; регульовані й нерегульовані.
З позицій системного підходу можна розглядати будь-яку сферу. Орієнтація на системний підхід у дослідженні (структура, взаємозв’язки елементів та явищ, їх супідрядність, ієрархія, функціонування, цілісність розвитку, динаміка системи, сутність та особливості, фактори та умови) виправдана тоді, коли ставиться завдання дослідити сутність явища, процесу.
У системному дослідженні об’єкт, що аналізується, розглядається як певна множина елементів, взаємозв'язок яких зумовлює цілісні властивості цієї множини. Основний акцент робиться на виявлення різноманітності зв'язків і відношень, що мають місце як усередині досліджуваного об'єкта, так і в його взаємодії із зовнішнім середовищем. Властивості об'єкта як цілісної системи визначаються не тільки і не стільки сумарними властивостями його окремих елементів чи підсистем, скільки специфікою його структури, особливими системотворчими, інтегративними зв'язками досліджуваного об’єкта.