- •Основи методології наукових досліджень в економіці зв’язку
- •Зміст модуля
- •Перелік знань та вмінь
- •Література з вивчення модуля
- •І загальні відомості щодо організації галузі зв’язку у сучасній системі господарювання україни
- •Галузь зв’язку – виробнича інфраструктура економіки України
- •Роль і місце галузі зв’язку в економіці країни
- •Статистична довідка про стан галузі зв’язку в Україні за січень-вересень 2010 року
- •1.1.2 Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку поштового зв’язку
- •Статистична довідка про стан удппз «Укрпошта»
- •Телекомунікаційна галузь України: проблеми і песпективи конкурентоздатності
- •Діловий портрет ват «Укртелеком»
- •Статистична довідка про результати діяльності ват «Укртелеком» за 1 півріччя 2010 року
- •Оцінка розвитку галузі зв’язку в ринкових умовах
- •2.2 Мета, предмет та завдання дисципліни «Основи методології наукових досліджень»
- •2.3 Сутність та об’єкт наукового дослідження
- •Історична довідка: Розвиток науки. Видатні наукові діячі
- •Ідея та інші форми мислення
- •2.5 Методологія. Методологічна основа дослідження
- •3.2 Термінологічний принцип теоретичного дослідження
- •3.3 Наука і наукова діяльність як система з
- •3.4 Підходи системного принципу як засобу визначення стратегії наукового дослідження
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Іv теоретична основа наукових досліджень
- •4.1. Сутність наукової теорії.
- •4.2. Процес розвитку наукової теорії.
- •4.3. Гіпотеза і припущення.
- •4.1 Сутність наукової теорії
- •4.2 Процес розвитку наукової теорії
- •4.3 Гіпотеза і припущення
- •Л. Бриллюзн
- •5.2 Об’єкт, предмет наукового пізнання і дослідження
- •5.3 Головні етапи наукового дослідження у галузі зв’язку
- •5.4 Ефективність наукових досліджень галузі зв’язку
- •Упровадження результатів дослідження в практику
- •2. Оцінка ефективності досліджень
- •Напрями науково-дослідних розробок у галузі зв’язку України, що здійснюються на базі оназ ім. О.С. Попова
- •Додаткові напрями наукової роботи з економіки зв’язку з пріоритетних завдань діяльності нкрз:
- •Напрями наукової роботи з економіки зв’язку
- •Основні проблеми та заходи щодо інноваційної діяльності підприємств телекомунікаційній сфері
- •2. Основні терміни
- •3. Основні учасники науково-технічних розробок та їхні функції
- •Річний план проведення науково-технічних розробок ват «Укртелеком»
- •Порядок розгляду пропозицій щодо проведення науково-технічних розробок
- •Вимоги до оформлення документів для укладання договорів на науково-технічні розробки
- •7. Порядок укладання договорів на виконання науково-технічних розробок
- •8. Порядок реєстрації договорів на науково-технічні розробки
- •9. Порядок припинення науково-технічних розробок
- •10. Приймання результатів виконання науково-технічної розробки
- •10.7. Особливості проведення науково-технічних розробок фахівцями ват «Укртелеком»
- •11. Реалізація результатів закінчених науково-технічних розробок
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Vі інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •6.1. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень.
- •6.2. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідній роботі.
- •6.3. Техніка роботи зі спеціальною літературою.
- •6.1. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень
- •6.2. Джерела інформації та їхнє використання в науково-дослідній роботі
- •6.3. Техніка роботи зі спеціальною літературою
- •7.2. Курсова і дипломна роботи
- •7.3. Етапи роботи над дослідженням та оформленням курсової та дипломної робіт
- •7.4. Захист дипломної роботи
- •7.5. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти
- •7.5.1. Концепція організації підготовки магістрів в Україні
- •1. Загальні положення
- •2. Організація навчального процесу
- •Організація підготовки магістрів в україні
- •Організація підготовки магістрів на базі оназ ім. О.С. Попова
- •7.5.3. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •7.6. Дисертація як самостійне науково-кваліфікаційне дослідження
- •8.2. Наукова монографія, наукова стаття, теза доповіді
- •8.3. Реферат, доповідь, виступ, книги
- •8.4. Підготовка та оформлення публікації до видання
- •8.5. Форми звітності при науковому дослідженні
- •Узагальнення результатів дослідження
- •Контрольні питання
- •Теми рефератів
- •Фонд тестових завдань
- •16. Що таке бібліографія наукового дослідження ?
- •Б) література, яка видається у вигляді підручників та навчальних посібників, містить основний навчальний матеріал;
- •Термінологічний словник
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Інтернет-ресурси
- •Додатки
- •Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
- •Стаття 2. Мета і завдання
- •Стаття 6. Науковий працівник
- •Стаття 7. Наукова установа
- •Стаття 8. Державні наукові установи
- •Стаття 9. Права і обов'язки керівника наукової установи
- •Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи
- •Стаття 11. Державна атестація наукових установ
- •Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави
- •Стаття 13. Національний науковий центр
- •Стаття 14. Державний реєстр наукових об'єктів, що становлять національне надбання
- •Стаття 15. Національна академія наук України та галузеві академії наук
- •Стаття 16. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти
- •Стаття 17. Громадські наукові організації
- •Стаття 18. Взаємовідносини органів державної влади і громадських наукових організацій
- •Державні гарантії діяльності вчених, наукових працівників Стаття 19. Підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації
- •Стаття 20. Наукові ступені і вчені звання
- •Стаття 21. Атестація наукових працівників
- •Стаття 22. Правовий режим наукового і науково-технічного результату
- •Стаття 22-1. Посади наукових працівників
- •Стаття 22-2. Посади науково-педагогічних працівників
- •Стаття 22-3. Стаж наукової роботи
- •Стаття 23. Оплата і стимулювання праці наукового працівника
- •Стаття 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника
- •Стаття 26. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 28. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
- •Стаття 29. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади
- •Форми і методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічній діяльності Стаття 31. Цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності
- •Стаття 32. Основні принципи державного управління та регулювання у науковій і науково-технічній діяльності
- •Стаття 33. Фінансово-кредитні та податкові важелі державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 34. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 35. Державний фонд фундаментальних досліджень
- •Стаття 36. Державні цільові наукові та науково-технічні програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- •Стаття 37. Державне замовлення на науково-технічну продукцію
- •Стаття 38. Державний інноваційний фонд
- •Стаття 39. Забезпечення розвитку кадрового потенціалу науки
- •Стаття 40. Наукова і науково-технічна експертиза
- •Стаття 41. Система науково-технічної інформації
- •Стаття 42. Захист права інтелектуальної власності
- •Прикінцеві положення
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра ___________________________________________________
- •Магістерська робота
- •(Назва теми магістерської роботи)
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра ___________________________________________________
- •Дипломна робота
- •(Назва теми дипломної роботи)
- •Приблизний план-графік виконання дипломної (магістерської) роботи Затверджую
- •План-графік
- •Зміст рецензії на дипломну (магістерську роботу) рецензія
- •Зміст рецензії
- •Основи методології наукових досліджень в економіці зв’язку
Історична довідка: Розвиток науки. Видатні наукові діячі
Розвиток освіти та науки в Україні йшов паралельно, взаємно обумовлюючи один одного. Україна часів козаччини була європейською країною, входила в єдиний культурний простір Європи, в якій поширювалися ідеї гуманізму. Надзвичайно чітко простежуються науково-освітні зв’язки України з університетами Лейпціґа, Гейдельберґа, Кенізберґа, Страсбурґа, Кракова та ін. Тут вчилися й вдосконалювалися українські вчені й професори, йшов науковий, інформаційно-книжний обмін, листування тощо. Але зоологія, фізіологія, метеорологія, науки про землю, фізика, географія, астрономія були, як і скрізь у Європі, на початковій стадії розвитку. Більш розвиненою була математика, особливо геометрія. Але оригінальних національних досліджень в галузі точних наук бракувало. З XVIII ст. активно розвивається вітчизняна геодезія.
Тривалий час інформація про визначних українських науковців середньовіччя практично замовчувалася, що є однією з причин невивченості цієї теми. Відчувається гострий брак досліджень у цій галузі й сьогодні, яка є благодатною нивою для аспірантів, докторантів тощо. Подамо кілька штрихів, елементів загальної картини наукової думки України цього періоду, які повинні допомогти скласти загальне враження про науковий потенціал нашої країни в минулому.
Юрій Дрогобич (1450-1495), очевидно, перший з відомих видатних українських вчених. Народився в м. Дрогобич. Доктор філософії, медицини (в титулі королівського), ректор відомого Болонського університету. Автор імовірно першої наукової друкованої книги українського автора – наукового трактату «Прогностична оцінка поточного 1483 року…». Імовірно викладав астрономію молодому М.Коперніку в Кракові. Виходив з тези про пізнаваність світу, космосу: «Хоч і далекі від очей простори неба, та не такі віддалені для розуму людського. Ми знаємо із наслідків про їх причини, а з цих останніх – наслідок ми пізнаємо» (з «Прогностика...» (1483)). Сприяв виходу в світ перших друкованих книг староукраїнською мовою в Кракові : «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Часословець», «Осьмогласник».
Павло Русин (1470-1517) – український, польський і німецький письменник і вчений, коментатор античних письменників. Здобув ступінь бакалавра в Ґрейсвальдському університеті в Померанії, професор Краківського університету. У польській історії літератури ототожнюється з Павлом Процлером. Крім літературних творів його авторству належить трактат, присвячений коментуванню «Парадоксів» Цицерона (рукописний фонд Вроцлавського університету).
Памво Беринда (...-1632) – український лексикограф, педагог, письменник. Створив перший український друкований тлумачний словник «Лексикон славенороський та імен толкування».
Інокентій Гізель (1600-1683) – професор і ректор Києво-Могилянської Академії. Вперше в середньовіччі сформулював у своїх лекціях тезу про незнищенність матерії випередивши цим Лавуазьє і Ломоносова майже на сторіччя.
Стефан Яворський (1658-1722) – професор Києво-Могилянської Академії, філософ, теолог, автор курсу «Філософські змагання...».
Феофан Прокопович (1681-1736) – професор і ректор Києво-Могилянської Академії. Публіцист, поет, філософ, визнаний авторитет в природничих науках. Автор концепції «просвіченого абсолютизму», яка ним же впроваджувалася в Петровській Росії. По суті вперше саме Ф.Прокоповичем сформульована фундаментальна теза про зв’язність часу, простору і матерії, яка лежить в основі сучасної теорії відносності. Він же, чи не вперше в Україні, читав лекції з основ наук про землю і гірництво, які викладені в його праці «Про досконалі змішані неживі тіла – метали, камені та інші».
Дмитро Туптало (1651-1709) – видатний агіограф, проповідник, один з найбільших у східнослов’янському світі письменників XVII-XVIII ст.
Звичайно, наведений перелік далеко не є вичерпним, повним. Але дозволяє скласти певну уяву про рівень тогочасної української науки, яка головним чином була гуманітарною.
Отже, підводячи підсумок під коротким оглядом вітчизняної освіти і науки в Україні доби козаччини, треба виділити такі принципи, характерні риси: По-перше, освітня система України часів козаччини була багатоплановою і багаторівневою, включала початкові, середні школи-колегіуми, спеціальні школи, вищі школи – академії, університети. По-друге, при загальному збереженні європейської орієнтації і відкритості слід підкреслити зміщення акцентів в освіті з грецької домінанти в бік латинського світу, латинської мови як міжнародної, що розкривало нові обшири для України того періоду. По-третє, вітчизняна освітньо-наукова система середньовіччя, увібравши досвід країн Європи, створила унікальний і самобутній відкритий механізм освіти людності всієї країни, забезпечивши практично повну грамотність населення, а також умови для формування і зростання української духовної, військової, світської, наукової еліти.
Необхідно знати процес пізнання як діалектичний процес переходу від незнання до знання, ознайомитися з основними поняттями науки (наукова ідея, гіпотеза, закон, судження, висновок, теорія).
Рух думки від незнання до знання керується методологією. Методологія наукового пізнання – вчення про принципи, форми і способи науково-дослідницької діяльності. Метод дослідження – це спосіб застосування старого знання для здобуття нового знання. Він є засобом отримання наукових фактів.
Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Необхідно уусвідомити, в яких видах існує наукова діяльність та які специфічні функції, завдання, результати роботи має кожен із видів наукової діяльності, що відноситься до основних результатів наукових досліджень.
Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.
Не можна ігнорувати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне використання. 3міст нового в науці не завжди бачить сам дослідник. Нові наукові факти і навіть відкриття, значення яких погано розкрите, можуть тривалий час лишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці.
При науковому дослідженні важливо все. Концентруючи увагу на основних або ключових питаннях теми, не можна не зважати на побічні факти, які на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме такі факти можуть приховувати в собі початок важливих відкриттів.
Для дослідника недостатньо установити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, розкрити його загально пізнавальне, теоретичне або практичне значення.