Види соціологічних досліджень
У найбільш загальному вигляді соціологічне дослідження можна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою:
отримати достовірні дані про явище чи процес, які вивчаються, про тенденції та протиріччя їх розвитку, щоб ці дані можна було використати в практиці управління суспільним життям.
Соціологічні дослідження включають чотири етапи, що змінюють один одного: підготовку дослідження; збір первинної соціологічної інформації, під якою слід розуміти отримання в ході соціологічного дослідження в різній формі неузагальнені відомості (наприклад, відповіді опитуваних на запитання анкети, інтерв'ю, записи дослідника в картках спостереження та інше), що підлягають подальшому опрацюванню та узагальненню; підготовку зібраної інформації до обробки та її обробку; аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження, формулювання висновків та рекомендацій.
Конкретний вид соціологічного дослідження обумовлюється характером поставлених завдань і цілей. Саме у відповідності з ними і розрізняють три основних види соціологічних досліджень: розвідувальне,
описове і аналітичне.
Розвідувальне (пілотажне, зондажне) дослідження розв'язує досить обмежені за своїм змістом завдання. Воно охоплює, як правило, незначні досліджувані сукупності і базується на спрощеній програмі й стиснутому за об'ємом інструментарії. Інструментарієм в соціології називають методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної інформації. До них належать: анкета, бланк-інтерв'ю, листок опитування, бланк-карти та інше.
Розвідувальне дослідження застосовується для попереднього ознайомлення з певним процесом чи явищем. Необхідність в такому етапі, як правило, виникає тоді, коли проблема або мало, або взагалі не вивчена. Він
успішно застосовується для отримання додаткової інформації про предмет і об'єкт, для уточнення гіпотез і задач.
Виконуючи допоміжні завдання, розвідувальне дослідження виступає в якості постачальника оперативних даних. В цьому розумінні можна говорити про такий його різновид, як експрес-опитування, мета якого полягає в отриманні окремих відомостей, що найбільше цікавлять дослідника на даному етапі.
З допомогою оперативних опитувань визначають ставлення людей до актуальних подій і фактів (так званий зондаж громадської думки), а також рівень ефективності щойно проведених заходів. Досить часто такі
опитування застосовують для оцінки проведення і наслідків різних суспільно-політичних кампаній.
Здебільшого при проведенні розвідувального дослідження використовують будь-який один із найдоступніших методів збору первинної соціологічної інформації, що дає змогу зробити це у найкоротший термін. Окрім цього, якщо мова йде про уточнення предмета чи об'єкта широкомасштабного дослідження, може бути використаний аналіз спеціальної літератури, а також проводитись опитування компетентних спеціалістів (експертів) або осіб, що досконало знають характерні риси та особливості об'єкта дослідження.
Описове дослідження—складніший вид соціологічного аналізу, який дає змогу скласти цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні елементи. Осмислення, облік такої всебічної інформації допомагають краще розібратись в обстановці, глибше обґрунтувати вибір засобів, форм і методів управління Суспільними процесами.
Описове дослідження проводиться за повною, детально розробленою програмою та на основі методично апробованого інструментарію. Його методологічне і методичне забезпечення робить можливим угрупування і класифікацію елементів за тими характеристиками, що виділяються в якості суттєвих.
Описове дослідження здебільшого застосовується в тих випадках, коли об'єктом служить відносно велика група людей. Це може бути коллектив великого підприємства, де працюють люди різних професій і вікових
категорій, що мають різний стаж роботи, рівень освіти і т.д., або населення міста, району, області, регіону. В таких випадках виділення в аких випадках виділення в структурі об'єкта відносно однорідних груп дає можливість зробити почергову оцінку, порівняння і співставлення цікавих для дослідника характеристик, а також виявити наявність чи відсутність зв'язків між ними.
Вибір методів збору інформації в описовому дослідженні визначається його завданнями і спрямованістю. Поєднання різних методів підвищує об'єктивність, повноту соціологічної інформації і, відповідно, дає змогу
зробити обґрунтовані висновки і рекомендації.
Аналітичне соціологічне дослідження ставить за мету найбільш поглиблене вивчення явища, коли потрібно не лише описати структуру, а й дізнатись, що визначає його основні кількісні і якісні параметри.
Виходячи з такого призначення, аналітичне дослідження має надзвичайно велику наукову і практичну цінність.
Якщо в процесі описового дослідження встановлюється, чи існує зв'язок між характеристиками вивчаючого явища, то в процесі аналітичного дослідження з'ясовується, чи носять виявлені зв'язки причинний характер.
Наприклад, якщо у першому випадку фіксується наявність зв'язку між задоволенням змістом роботи, що виконується та її продуктивністю, то в іншому -— розглядається, чи є це задоволення змістом роботи основною або неосновною причиною, тобто фактором, що впливає на рівень її продуктивності.
Підготовка аналітичного дослідження вимагає значних затрат часу, детально розробленої програми і інструментарію. За використовуваними методами збору соціологічної інформації аналітичне дослідження носить комплексний характер. В ньому, доповнюючи один одного, можуть застосовуватися різні форми опитування, аналізу документів, спостереження. Безумовно, це вимагає вміння взаємопов'язувати, «стикувати» інформацію, отриману з різних каналів, дотримувати визначених критеріїв її інтерпретації. Тим самим аналітичне дослідження суттєво відрізняється не лише змістом підготовчого етапу та етапу збору первинної інформації, а й підходами до аналізу, узагальнення і пояснення отриманих результатів.
Різновидом аналітичного дослідження можна вважати експеримент. Його проведення передбачає створення експериментальної ситуації шляхом змінювання в тій чи іншій мірі звичайних умов функціонування об'єкта. В процесі експеримента особлива увага приділяється вивченню «поведінки» тих факторів, які надають об'єктові нових рис і якостей.
Підготовка і проведення будь-якого експерименту—справа кропітка, трудомістка і вимагає спеціальних знань і методичних навиків. Особливо це є важливим тоді, коли мова йде про впровадження нових форм
організації і стимулювання праці, про зміни в суспільному і повсякденному житті людей. В даному випадку експеримент є не лише бажаним, а й необхідним. Він дає змогу уникнути випадковостей і непередбачуваних наслідків, впевненіше, з науковою обґрунтованістю впроваджувати в практику нові форми і методи управління.
В залежності від того, розглядається предмет в статиці чи динаміці, можуть бути виділені ще два види соціологічних досліджень — разове та повторне.
Разове дослідження дає інформацію про стан і кількісні характеристики ення дає інформацію про стан і кількісні характеристики будь-якого явища чи процесу на момент його вивчення. І інформація в певному розумінні може бути названа статичною, оскільки відображає так би мовити миттєвий «зріз» об'єкта, не дає відповіді на питання щодо тенденцій його змінювання в часі. Такі дані можна отримати ще в результаті кількох досліджень, проведених послідовно через певні і часу. Подібні дослідження, що грунтуються на єдиній програмі та інструментарії, називаються повторними.
В залежності від поставленої мети повторний збір інформації може проходити в два, три і більше етапи. Тривалість перерв між першою і повторною стадіями дослідження—найрізноманітніша, оскільки суспільні
процеси наділені неоднаковою динамікою і циклічністю. Часто сааме властивості об'єкта підказують часові інтервали повторних досліджень. Наприклад, якщо вивчаються тенденції в реалізації життєвих планів
випускників середніх шкіл і перший раз їх опитували перед випускними іспитами в школі, то очевидно, найближчий термін повторного дослідження – після завершення прийомів у вузи, технікуми, коледжі чи влаштування роботу.
Особливий вид повторного дослідження — панельне. Допустимо, в ході повторного дослідження виявляється рівень ефективності освіти. Здебільшого він визначається незалежно від того, як змінився об'єкт за період між початковою та повторною стадіями дослідження. Панельне ж дослідження передбачає неодноразове вивчення одних і тих же осіб через задані інтервали часу. Тому для панельних досліджень доцільно дотримувати таких інтервалів, які дають змогу максимально зберегти стабільність досліджуваної сукупності за її величиною та складом. Такі дослідження дають можливість поновлювати і збагачувати інформацію, що відображає динаміку, спрямованість розвитку.
Ось така, в загальних рисах, побудована на різних основах, класифікація видів соціологічного дослідження.
Доречним може бути запитання: «Чи існує залежність між явищами і видами соціологічних досліджень, з допомогою яких вони можуть бути вивчені?» Принципової залежності тут немає. Практично будь-яке явище може розглядатися на рівні розвідувального, описового чи аналітичного дослідження. В свою чергу, для будь-якого виду соціологічного дослідження не існує «заборони» на аналіз тих чи інших явищ і процесів: кожний спроможний дати про них певний обсяг наукової інформації.
Якість соціологічної інформації, безумовно, буде кращою, якщо передбачити проведення пробного дослідження. Воно є способом перевірки обґрунтованості гіпотез і задач, а також методичного рівня інструментарію збору початкової соціологічної інформації. Пробне дослідження допомагає оцінити правильність побудови відповідної моделі вибірки і внести в неї у випадку необхідності певні поправки, уточнити деякі характеристики об'єкта і предмета дослідження, обґрунтувати витрати і терміни всіх дослідницьких процедур. Велике значення пробне дослідження має і для тренування групи досліджуваних.
Пробне дослідження можна розглядати і як генеральну репетицію основного петицію основного дослідження, що дає змогу зробити перші висновки про те, наскільки успішно пройшов етап підготовки до нього і яких результатів можна очікувати.
Сказане разом з тим не означає, що сам соціолог у конкретному випадку нічим не зв'язаний у виборі того чи іншого виду дослідження. Направленість такого вибору кожен раз випливає, щонайменше, із двох обставин: мети, практичної і наукової доцільності дослідження, а також із сутності і особливостей того явища, яке передбачається вивчити.
Яким чином ці обставини можуть заявити про себе, наприклад, при аналізі громадської думки?
Якщо планується розвідувальне дослідження, то, виходячи із його призначення, передбачається виявити загальну реакцію громадської думки на це або інше питання. В свою чергу, описове дослідження передбачає отримання більш детальної характеристики стану громадської думки в поєднанні її раціональних, емоційних і вольових начал. Нарешті, аналітичне дослідження окрім опису стану, елементів і властивостей конкретної громадської думки покликане дати відповідь і на запитання про те, які на фактори породили саме таку думку, і якою мірою вона виступає збудником поведінки людей.
Якщо обмежитись одномоментним замірюванням громадської думки, достатньо провести расове дослідження. Коли ж потрібні відомості про динаміку і тенденції її розвитку, організовують повторне дослідження.
Варто зауважити, що мета оперативного вивчення громадської думки диктує вибір анкетного, групового або телефонного опитування в якості методу отримання первинної інформації. Якщо ж фактор часу не переважає, поряд з опитуванням можуть застосовуватись й інші методи збору соціологічних даних.
Перед кінцевим вибором виду соціологічного дослідження незайвим буде реально оцінити і свої можливості, особливо глибину знань методики, техніки і організації, а також практичні навики.