- •Хід роботи
- •4.1. Перевірка належності насаджень до одного природного ряду
- •4.2 Складання ескізу таблиці ходу росту
- •4.2.1. Зведення повноти пробних площ до умовної повноти 1,0
- •4.2.2. Встановлення ходу росту насаджень за висотою
- •4.2.3. Встановлення ходу росту насаджень за середнім діаметром
- •4 .2.4.Встановлення ходу росту насаджень за сумами площ поперечних перетинів
- •4.2.5. Встановлення ходу росту насаджень за видовими числами і запасом
- •4.2.6. Встановлення ходу росту за кількістю стовбурів
Мета роботи: скласти ескіз таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА. Матеріали та обладнання: матеріали постійних пробних площ. Завдання:
Опанувати основні терміни та опанувати складання таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА.
Перевірити належність пробних площ до одного природного ряду.
Визначити хід росту насаджень за таксаційними показниками.
Хід роботи
4.1. Перевірка належності насаджень до одного природного ряду
Таблиці ходу росту характеризують динаміку таксаційних показників насаджень із збільшенням віку. Для складання таблиць ходу росту насаджень найпридатнішим є метод ЦНДІЛГА, який розроблено під керівництвом проф. М.В.Третьякова. Він заснований на закономірностях у будові насаджень та є комбінацією типологічного і графічного методів.
Цей метод передбачає для кожного класу бонітету закладання 10-12 пробних площ у насадженнях 20-100-річного віку. При цьому більшу кількість пробних площ необхідно закладати у насадженнях середнього віку, які відзначаються інтенсивнішим ростом. Насадження мають бути ланками одного природного ряду, одновіковими та чистими за складом. Таксаційні показники насаджень на пробних площах наведено у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Таксаційні показники деревостанів на пробних площах
Порода Ялина звичайна Бонітет Тип лісорослинних умов Сз
№ |
Вік, років |
Склад деревостану |
Середні |
Абсолютна повнота, О, м2 |
ев С 2 со ^ |
Коеф. форми, |
Відносна повнота, Р |
У перерахунку наР = 1,0 |
||
висота, м |
діаметр, см |
О |
М |
|||||||
1 |
25 |
ЮЯлє |
9,2 |
7,3 |
27,4 |
154 |
0,72 |
1,00 |
27.4 |
154 |
2 |
32 |
ЮЯлє |
12,7 |
11,4 |
31,6 |
226 |
0,71 |
0,92 |
34,5 |
246 |
3 |
42 |
ЮЯлє |
16,5 |
16,4 |
38,8 |
327 |
0,69 |
0,95 |
40,9 |
344 |
4 |
50 |
ЮЯлє |
19,6 |
19,4 |
40,3 |
421 |
0,72 |
0,90 |
44,8 |
468 |
5 |
57 |
ЮЯлє |
20,8 |
20,8 |
43,4 |
472 |
0,72 |
0,94 |
46,0 |
502 |
6 |
66 |
ЮЯлє |
22,6 |
22,9 |
47,5 |
547 |
0,71 |
1,00 |
47,5 |
547 |
7 |
78 |
ЮЯлє |
25,6 |
26,7 |
45,6 |
580 |
0,74 |
0,92 |
49,4 |
630 |
8 |
96 |
ЮЯлє |
28,5 |
31,4 |
47,6 |
657 |
0,69 |
0,94 |
50,6 |
699 |
9 |
107 |
ЮЯлє |
29,8 |
32,1 |
51,0 |
794 |
0,72 |
1,00 |
51,0 |
794 |
10 |
114 |
ЮЯлє |
30,2 |
36,2 |
47,5 |
776 |
0,69 |
0,93 |
51,1 |
834 |
Належність пробної площі до однієї лінії розвитку за висотою перевіряється побудовою графіка прямої бонітету (рис. 4.1). Для побудови графіка виписується середній вік і середню висоту кожної пробної площі і обчислюються добутки цих величин.
На графіку на осі абсцис відкладають середній вік пробних площ (А, років), а на осі ординат - відповідні їм добутки віку на їх висоти (АН). Нанесені на графік точки вирівнюють прямою лінією, яка відповідає рівнянню АН =
аА+Ь.
Із графіка для кожної пробної площі за прямою знаходять вирівняні значення величини АН, приймають їх за 100% і обчислюють відхилення точок пробних площ у відсотках зі знаком "+" або "-" (табл. 4.2). Якщо відхилення точок від прямої не перевищують ±10%, то це свідчить про належність пробних площ до однієї лінії розвитку за висотою.
При здійсненні обчислень величина значення АН, взята з графіка прямої, визначається з точністю до цілого числа, а відхилення - до ОД.
Таблиця 4.2
Перевірка належності пробних площ до одного класу бонітету
Показники |
Пробні площі |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||
Вік, А,років |
25 |
32 |
42 |
50 |
57 |
66 |
78 |
96 |
107 |
114 |
|
|
||
Висота, Н,м |
9,2 |
12,7 |
16,5 |
19,6 |
20,8 |
22,6 |
25,6 |
28,5 |
29,8 |
30,2 |
|
|
||
АН |
вирах. |
230 |
406 |
693 |
980 |
1186 |
1492 |
1997 |
2736 |
3189 |
3443 |
|
|
|
вирівн. |
210 |
440 |
770 |
1030 |
1260 |
1660 |
1960 |
2550 |
2910 |
3140 |
|
|
||
Відхилення |
абс. |
-20 |
+34 |
+77 |
+50 |
+74 |
+168 |
-37 |
-186 |
-279 |
-303 |
|
|
|
% |
+9,5 |
-7,7 |
-10,0 |
-4,9 |
-5,9 |
-10,1 |
+1,9 |
+7,3 |
+9,6 |
+9,6 |
|
|
||
Належність пробних площ до однієї лінії розвитку за діаметром доводиться побудовою прямої діаметрів (рис. 4.2). На осі абсцис відкладаються вік (А, років), а на осі ординат - добуток віку на середні діаметри (АО). Проведена між нанесеними на графіку точками пряма лінія має відповідати рівнянню: АВ =аА+Ь. Якщо точки, що відповідають пробним площам, мають відхилення від прямої не більше ±15%, то це свідчить про належність пробних площ до однієї лінії розвитку за середнім діаметром (табл. 4.3).
Таблиця 4.3
Перевірка належності пробних площ до одної лінії розвитку за діаметром
Показники |
Пробні площі |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||
Вік, А, років |
25 |
32 |
42 |
50 |
57 |
66 |
78 |
96 |
107 |
114 |
|
|
||
Діаметр, Б,см |
7,3 |
11,4 |
16,4 |
19,4 |
20,8 |
22,9 |
26,7 |
31,4 |
32,1 |
36,2 |
|
|
||
АЛ |
вирах. |
183 |
365 |
689 |
970 |
1186 |
1511 |
2083 |
3014 |
3435 |
4127 |
|
|
|
вирівн. |
160 |
430 |
810 |
1120 |
1390 |
1750 |
2230 |
2910 |
3330 |
3600 |
|
|
||
Відхилення |
абс. |
-23 |
+65 |
+121 |
+150 |
+204 |
+239 |
+147 |
-104 |
-105 |
-527 |
|
|
|
% |
+14,4 |
-15,1 |
-14,9 |
-13,4 |
-14,7 |
-13,7 |
-6,6 |
+3,6 |
+3,2 |
+14,6 |
|
|
||
Належність насаджень пробних площ до однієї лінії розвитку за формою стовбурів доводиться побудовою прямої форми (рис. 4.3). На графіку на осі абсцис відкладаються висоти (Н), а на осі ординат - добуток висоти на коефіцієнт форми (ягН). Проведена між точками пряма лінія має відповідати рівнянню д2Н=аН+Ь. Відхилення точок від прямої не повинно перевищувати
±6%, що стверджує спільність розвитку насаджень пробних площ за формою (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
Перевірка єдності форми стовбурів на пробних площах
Показники |
Пробні площі |
||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||||||||||||||
Висота, Н,м |
9,2 |
12,7 |
16,5 |
19,6 |
20,8 |
22,6 |
25,6 |
28,5 |
29,8 |
30,2 |
|
|
|||||||||||||
Коеф. ф. ц2 |
0,72 |
0,71 |
0,69 |
0,72 |
0,72 |
0,71 |
0,74 |
0,69 |
0,72 |
0,69 |
|
|
|||||||||||||
я2н |
вирах. |
6,6 |
9,0 |
11,4 |
14,1 |
15,0 |
16,0 |
18,9 |
19,7 |
21,5 |
20,8 |
|
|
||||||||||||
вирівн. |
6,7 |
9,1 |
11,8 |
14,0 |
14,8 |
16,1 |
18,1 |
20,2 |
21,1 |
21,4 |
|
|
|||||||||||||
Відхилення |
абс. |
+0,1 |
+0,1 |
+0,4 |
-0,1 |
-0,2 |
+0,1 |
-0,8 |
+0,5 |
-0,4 |
+0,6 |
|
|
||||||||||||
% |
-1,5 |
-1,1 |
-3,4 |
+0,7 |
+1,4 |
-0,6 |
+4,4 |
-2,5 |
+1,9 |
-2,8 |
|
|
|||||||||||||