4.2 Складання ескізу таблиці ходу росту

4.2.1. Зведення повноти пробних площ до умовної повноти 1,0

Повноти кожної пробної площі необхідно звести до умовної повноти 1,0 та визначити максимальну суму площ перетинів (О).

Для цього будується графік (рис. 4.4), де на осі абсцис відкладаються висоти (Н), а на осі ординат - сума площ перетинів пробних площ (С). Орієнтуючись на найвище розташовані на графіку точки, що відображають пробні площі з найвищою повнотою, проводиться крива лінія, яка буде показувати максимальну умовну повноту 1,0 для насаджень, ріст яких досліджується.

За наведеною дослідною кривою визначаються суми площ перетинів кожної пробної площі з точністю до 0,1 м - зводять ці суми площ перетинів до умовної найвищої повноти 1,0. Оскільки ця повнота умовно приймається за найвищу (1,0), то, порівнюючи її з сумами площ перерізів пробних площ, визначається умовна повнота закладених пробних площ за формулою:

^проби *проби ~р

"з графіка

Величина відносної повноти визначається з точністю до 0,01 і отримані дані заносять у таблицю 4.1.

Запас пробних площ у перерахуванні умовної повноти 1,0 визначається діленням запасу пробної площі на її умовну повноту:

Мі.о — М_Пр₀б_И: Р_Пр₀би

Отримані дані заносять у таблицю 4.1.

4.2.2. Встановлення ходу росту насаджень за висотою

Для встановлення ходу росту насаджень за висотою будується графік ходу росту за висотою (рис. 4.5 а), на якому на осі абсцис відкладають вік (А, років), а на осі ординат - середні висоти пробних площ (Н, м). Точки, нанесені на графік, вирівнюють плавною опуклою лінією, яка проходить поміж точками так, щоб сума відхилень точок догори та донизу від кривої була однаковою. За

цією наведеною кривою для кожного десятиріччя визначають вирівняні висоти (Н з графіка) і заносять у таблицю 4.5.

Правильність проведення на графіку плавної кривої перевіряється побудовою графіка ходу росту за приростами за висотою (рис. 4.5 б). Обчислюються величини періодичного приросту для кожного десятиріччя та будується графік, де на осі абсцис відкладають вік (А), а на осі ординат - величину періодичного приросту за висотою Між точками проводять

плавну криву, яка вирівнює прирости за висотою у кожному десятиріччі. При вирівнюванні даних плавна крива лінія між точками повинна проходити так, щоб сума відхилень від наведеної кривої догори і донизу була абсолютно однаковою. Із графіка, за наведеною кривою, визначаються для кожного десятиріччя величини остаточно вирівняних приростів і заносять отримані значення у таблицю 4.5.

Остаточне вирівнювання висот здійснюється у такий спосіб. Висоту першого десятиріччя, яка визначалася за кривою висот, заносять з даних таблиці (графа "Н з графіка") до графи "Н вирівняна". Висота в наступному десятиріччі визначається додаванням до висоти першого десятиріччя вирівняного значення приросту за 10 років. Таким чином, отримують остаточно вирівняну висоту у наступному десятирічному періоді. Так, послідовно додаючи прирости кожного десятиріччя до попередніх значень висот, здійснюється кінцеве вирівнювання висот кожного десятиріччя (табл. 4.5).

Якщо вирівнювання здійснювалося правильно, то значення вирівняної висоти останнього десятирічного періоду повинно бути точно таким, яким воно було визначено за графіком.

Таблиця 4.5

Хід росту у висоту

Показники		Вік за 10 - річчями
		20	30	40	50	60	70	80	90	100	110	120
Н з графіка, м		7,9	12,4	15,9	19,0	21,7	23,8	25,7	27,3	28,7	29,8	30,7
	вирах.	-	4,5	3,5	3,1	2,7	2,1	1,9	1,6	1,4	1,1	0,9
	вирівн.	-	4,4	3,6	3,1	2,6	2,2	1,9	1,6	1,3	1,1	1,0
Н вирівняна		7,9	12,3	15,9	19,0	21,6	23,8	25,7	27,3	28,6	29,7	30,7