- •По курсу “Мікробіологія, вірусологія, імунологія”
- •По курсу “Мікробіологія, вірусологія, імунологія”
- •Підп. До печ. 01.09.98 Замовлення №276. Безкоштовно.
- •Заняття
- •Конкретні цілі Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання:
- •Алгоритм практичної роботи
- •Цільові навчальні завдання:
- •Технологічна карта заняття
- •Граф логічної структури:
- •Слиз із зіву і носа, Кров
- •Граф логічної структури:
- •Мокрота, слиз з носоглотки Сироватка крові
- •Заняття
- •Теоретичні питання:
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Практична робота студентів
- •Алгоритм практичної роботи
- •Демонстрація
- •Цільові навчальні завдання:
- •Технологічна карта заняття
- •Заняття
- •Теоретичні питання:
- •При підготовці до заняття користуватися літературою:
- •Практична робота студентів
- •Алгоритм практичної роботи:
- •Цільові навчальні завдання:
- •Технологічна карта заняття
- •Теоретичні питання:
- •При підготовці до заняття користуватися літературою:
- •Практична робота студентів
- •Алгоритм практичної роботи:
- •Бруцелін
- •Цільові навчальні завдання:
- •Технологічна карта заняття
Теоретичні питання:
1.Загальна характеристика мікобактерій. Біологічні властивості збудників туберкульозу і мікобактеріозів.
2.Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
3.Принципи лікування і специфічної профілактики туберкульозу.
4.Класифікація мікобактеріозів, властивості, роль в патології людини. Мікобактеріози, як прояв ВІЛ-інфекції.
5.Принципи мікробіологічної діагностики лепри.
При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /под ред. акад. РАМН А.А,Воробьева М.: МИА, 2004.- С.451-466
2.Медицинская микробиология /под ред. акад. РАМН В.И.Покровского М.: ГЭОТАР Медицина 1998. С.499-517
3. А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. СПб.: СпецЛит, 2000.- С.437-448
4. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология М.: МИА. 2002.-С.436 -443
5. К.Д.П’яткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. К.: Вища школа, 1992.- С.274-283.
6. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология.- М.:Медицина, 1981.- С.342-354.
7. В.Д. Тімаков, В.С.Лева шов, Л.Б.Борисов. Микробиология.- М.: Медицина, 1983.- С.348-354.
8. Л.Б.Борисов, А.М. Смирнова. Медицинская микробиология, вірусологія, иммунология.- М.: Медицина, 1994.- С.311-318.
9. К.Д.Пяткин, Н.С.Маркова, Н.Д.Трохимова. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии.- М.: Медицина, 1969.- С.243-248.
10. Руководство к лабораторним заняттям по микробиологии./Под редакцией Л.Б.Борисова. – М.: Медицина, 1984.- С.163-169.
11. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. Л.Б.Борисов и др..- М.: Медицина, 1993.- С.181-186.
12. Лекція для студентів.
13.Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)
14. Графи логічної структури (додаток 2,3)
Практична робота студентів
1.Приготувати препарат з харкотиння хворого на туберкульоз.
2.Зафарбувати по Цилю-Нільсену, мікроскопувати, зарисувати.
Алгоритм практичної роботи
Робота 1. Гомогенізоване харкотиння міститься в пробірці. Петлею треба взяти матеріал з дна пробірки, попередньо зтруснувши її для збільшення ймовірності потрапляння мікобактерій в препарат, та нанести на предметне скельце. Приготований препарат зафіксувати та фарбувати по Цилю-Нільсену. Потім препарат переглянути під мікроскопом. Збудники туберкульозу розташовуються поодиноко або (переважно) в безладних сукупченнях. Знайдіть поле зору, в якому є хоча б одне таке сукупчення. Мікобактерії туберкульозу мають вигляд рожевих паличок.
Робота2. Переглянути та замалювати у протокол демонстрацію
Демонстрація
МІКРОСКОПІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Мазок з харкотиння хворого на туберкульоз, фарбування по Цилю-Нільсену
Кислотостійкі мікобактерії зафарбовані в червоний колір, розташовуються поодиноко, частіше в безладних скупченнях (у вигляді “клубочків”) на блакитному фоні. В полі зору може бути видна також супутня флора (не кислотостійкі, зафарбовані в синій колір мікроорганізми) та лейкоцити. Мікроскопія мазка з харкотиння виконується в рамках мікроскопічного методу діагностики туберкульозу. Але слід відзначити, що позитивний результат можливий лише при наявності в 1 мл харкотиння не менш як 50 000 мікробних тіл.
Мазок з культури M.tuberculosis, фарбований по Цилю-Нільсену
Препарат схожий з попереднім: також на блакитному фоні ви спостерігаєте дрібні паличкоподібні мікроорганізми червоного кольору. В такому препараті можливо помітити бактерії з нетиповими властивостями (результат фенотипічної мінливості): від шароподібних до розгалужених, можливі кислотоподатливі.
ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА
Середовище Левенштейна-Йенсена використовується для культивування мікобактерій туберкульозу. Складається з дистильованої води, гліцерину, аспарагіну, фосфату калію одно заміщеного, сульфату магнію, цитрату магнію, картопляної муки (крохмалю), малахітового зеленого (отриману суміш стерілізують 15 хвилин при 120° С) і яєчної суміші (з курячих яєць готується стерильно: яйця миють щіткою з милом у проточній воді, а потім кладуть в 70% спирт на термін не менше 1 год.) Стерильне середовище нагрівають до 45-60° С, перемішують, фільтрують через ватно-марлевий фільтр, розливають у пробірки і залишають для згортання в нахиленому положенні при 85 С на 45 хв.
ФЛАКОН ДЛЯ ЗБОРУ ХАРКОТИННЯ
Сплощений флакон з темного скла з кришкою, що закручується, використовують для того, щоб не забруднити навколишнє середовище навколо хворого надзвичайно стійкими в зовнішньому середовищі туберкульозними мікобактеріями і щоб в досліджуваний матеріал не потрапили кислотостійкі бактерії, що вегетують в зовнішньому середовищі. Флакон має форму, що робить його комфортним під час носіння в кишені чи сумочці. Після того, як флакон заповнений, його разом з харкотинням замочують у дезрозчині для знезараження.
КОЛБА З ХАРКОТИННЯМ ОБРОБЛЕНИМ МЕТОДОМ ФЛОТАЦІЇ
Для підвищення чутливості мікроскопічного методу діагностики використовують методи “збагачення” (концентрування) мікобактерій. Метод флотації - один з найбільш розповсюджених, який використовують з даною метою.Використовують ерленмейеровську колбу чи пляшку з покатими плечиками, що вміщує 250 мл. У неї вносять 10-15 мл. досліджуваного матеріалу та стільки ж 0,5% розчину їдкого натра чи калію. Якщо матеріал густий, дозволено додавати подвійний об’єм лугу. Колбу закривають щільно гумовою пробкою, обгорнутою вощаним папером. Суміш матеріалу з лугом зтруснути декілька разів до гомогенізації матеріалу, потім додають приблизно 50 мл. свіжоперегнанної дистильованої води і 1 мл. якого-небудь вуглеводу (толуол, ксилол, бензол) , зтрушують і знову додають дистильованної води до половини пляшки. Зтрушують ще 10-15 хвилин. Додають дистильованої води до горличка і лишають стояти при кімнатній температурі 1-2 години. Зважені в суміші рідини мікобактерії прилипають до поверхні пухирців вуглеводів і виносяться ними нагору, де ці пухирці утворюють вершкоподібний шар у вигляді кільця. Це кільце відсмоктують піпеткою з грушею і наносять на предметні скельця. Мазки підсушують, фіксують і фарбують по Цилю-Нільсену.
РНГА З ЕРИТРОЦИТАРНИМ ДІАГНОСТИКУМОМ, ЩО МІСТИТЬ ФОСФАТИДНИЙ АНТИГЕН МІКОБАКТЕРІЙ
Серологічний метод відноситься до додаткових методів діагностики туберкульозу, в даний час він не знайшов широкого застосування. Позитивна реакція спостерігається при активному туберкульозному процесі, а також при інфікуванні мікобактеріями туберкульозу і після вакцинації.
РНГА поставлена з сироваткою крові хворого; мета – виявлення антитіл до одного з антигенів мікобактерій – фосфатидному антигену (він адсорбований на поверхні баранячих еритроцитів), що може характеризувати активність туберкульозного процесу.
ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРЕПАРАТИ
Діагностикум туберкульозний еритроцитарний
Препарат використовується в серологічному методі діагностики туберкульозу для постановки РНГА з метою виявлення специфічних антитіл в сироватці крові хворого. На поверхні баранячих еритроцитів адсорбований фосфатидний антиген мікобактерій туберкульозу.
Туберкулін очищений – отримують з фільтрату бульйонної культури мікобактерій, з наступною хімічною очисткою білку та його ліофілізацією, використовується для постановки внутрішньошкірної алергічної проби Манту. Облік результату проводять через 72 години. Реакція не дозволяє поставити точний діагноз, вона може бути хибно позитивною за рахунок зміни стану імунної системи, викликаної іншими факторами. Однак ця реакція дуже зручна для масових обстежень населення. За результатами реакції можна зробити певні висновки:
повна відсутність реакції на туберкулін (негативний результат) –є показом до ревакцинації BCG;
поява зони почервоніння та припухлості діаметром до 5 мм (слабо позитивна реакція) - свідчить про наявність поствакцинального імунітету та протипоказанням до ревакцинації;
діаметр зони перевищує 5 мм (різко позитивна реакція ) – ревакцинація протипоказана, потрібні додаткові дослідження для постановки діагнозу “туберкульоз” або для вияснення причини хибно позитивної реакції.
ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ПРЕПАРАТИ
Вакцина BCG – жива, ліофільно висушена культура апатогенного штаму мікобактерій туберкульозу, отриманого французьким вченими Кальметом та Гереном. Застосовується внутрішньошкірно для активної специфічної профілактики туберкульозу. Включена до календаря щеплень. В країнах з високим рівнем життя застосовується тільки по епідеміологічним показанням з попередньою оцінкою імунного статусу. Протипоказана особам з порушеннями клітинної ланки імунітету.
Вакцина BCG-M відрізняється від попереднього препарату в тому, що кількість мікобактерій в препараті менше в 2 рази. Призначена для ослаблених дітей.
Додаток 1
