«Основні аспекти культури мовлення: інформативність, нормативність. Особливості діалогічного мовлення. Принципи ведення дискусії»

студентки 5/М групи V курсу

факультету заочного навчання

спеціальність «українська мова та література»

Ващенко Ірини Андрївни

Вчитель української мови та літератури: ________ Козлова Ю.Ю.

Харків 2011

Мета уроку: поглибити знання учнів про діалог як важливу форму взаємодії людей; формувати уміння обирати мовленнєву тактику й мовні засоби при веденні дискусії, добирати переконливі аргументи на захист своєї позиції; виховувати культуру мовлення та спілкування, толерантне ставлення до опонентів.

Обладнання: ксерокопії текстів, картка «Правила спілкування», тлумачний словник, ілюстрації до теми.

Хід уроку

1. Організаційний момент: (5 хв.)

• Привітання;

• Перевірка присутніх;

• Оголошення теми і мети уроку;

• Перевірка готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів. Бесіда. (7 хв.).

1. Охарактеризуйте такий аспект мови як інформативність.

2. Що означає поняття нормативність мови?

3. Що спільного і відмінного мають монолог, діалог, полілог?

4. Які розділові знаки вживаються в діалозі?

5. Як виявляється мовний етикет у діалозі?

6. Що означають слова дискусія, полеміка?

3. Оголошення правил спілкування під час дискусії. (3 хв.).

4. Оголошення теми дискусії ( клас поділяється на 2 групи): « Моє ставлення до субкультур». Учні виступають зі своїми доповідями про субкультури:

1. Готи — представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готик-сцени. Представники руху з'явилися на початку 1980-их років під впливом готичної сцени. Панківський епатаж готи спрямували в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ.

2. Панки (від англ. punk — недосвідчена молода людина; хтось непотрібний, нікчемний) — покоління молодих людей на рок-естраді (середина 70-х рр. 20 ст.). Провідною інтонацією їхніх виступів став різкий протест проти будь-яких моральних і звичаєвих правил. Це відбилося насамперед на характері їх музики - панк-року. Шокував глядачів і зовнішній вигляд виконавців (різноколірний грим, лахміття старомодного одягу, обвішаного «металевими» прикрасами — лезами бритв, велосипедними ланцюгами тощо).

3. Скінхеди, розм. скіни (англ. skinheads, від skin — шкіра і head — голова) — є членами субкультури, що виникла серед робочого класу, та молодих людей у Сполученому Королівстві в 1969 році, а потім поширились на інші частини світу. Політичний спектр в бритоголових коливається від крайніх правих, до вкрай лівих, хоча багато скінхедів є аполітичними.

4. Емо (англ. emo: від англ. emotional — емоційний) — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру. Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск. Прихильники Емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.

5. Гопник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей. ( 15 хв.).

Учні один за одним висловлюють власну думку щодо їх ставлення до субкультур, дані записуються на дошці у таблицю, потім результати підраховуються та робляться висновки.

ЗА	ПРОТИ	УТРИМАЛИСЬ

6. Підсумки уроку, оцінювання учнів (3 хв.).

7. Домашнє завдання: підготувати питання до уявного інтерв′ю із представником будь-якої субкультури ( 5 питань). (3 хв.).