Порядок роботи :

Прилад може працювати в 4-х режимах :

0. Режим “Пошуку”;

1. Режим вимірювання потужності дози;

3. Режим вимірювання щільності потоку бета - часток;

4. Режим вимірювання обємної активності.

а

Рисунок 8.9 – АНРИ- 01-02 «Сосна»

Рисунок 8.9 - Анри-01-02“Сосна

) В режимі “Пошуку” контроль радіаційного забруднення місцевості здійснюється за кількістю звукових сигналів. Перемикач роду робіт в положенні “Т”. Включити прилад перемикачем живлення і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Прилад починає відлік імпульсів, число яких висвічується на цифровому табло. Через десять імпульсів прилад буде подавати звуковий сигнал. Час відліку звукових сигналів оператор задає самостійно за допомогою секундоміра або годинника. При природному фоні випромінювання прилад повинен подавати 1 - 6 звукових сигналів на хвилину. З підвищенням потужності дози гама - випромінювання пропорційно зростає частота звукових сигналів.

б) Робота в режимі вимірювання потужності дози починається з переводу перемикача роду робіт в положення “МД”. Включити прилад перемикачем живлення і натиснути короткочасно (один раз) кнопку “Пуск”. При цьому на табло повинні зявитися крапки після кожного розряду “0.0.0.0.” і починається відлік імпульсів. Через 20  5 сек відлік закінчиться, а на цифровому табло фіксується число з однією комою, наприклад, 0,012. Це значення буде відповідати потужності експозиційної дози гама - випромінювання, виміряної в мр/год.

в) Для вимірювання щільності потоку бета - випромінювання з забрудненої поверхні необхідно зробити не менш 2-х вимірювань. Перший вимір роблять із закритою задньою стінкою, підносячи прилад на 0,5 - 1 см до забрудненої поверхні і натискаючи кнопку “Пуск” (перемикач роду робіт в положенні “МД”). Другий вимір здійснюють при відкритій задній стінці - аналогічно першому. Значення щільності потоку бета – часток розраховується за формулою : g = Ks (N_+ - N), част./см²*хв.., де Ks - коефіцієнт перерахунку  0.5 част./см²хв.имп. Не забруднений поверхні відповідає число 8 – 12 часток з квадратного сантиметра за хвилину.

г) Роботу в режимі оцінки обємної активності бажано проводити в місцях з малими значеннями фону гама - випромінювання (менше - 0.02 мр/год.). В чисто вимиту суху кювету налити до відмітки чисту питну воду. Відкрити задню стінку приладу і встановити його на кювету. Перемикач роду робіт в пол. “Т”, включити прилад, натиснути кнопку “Пуск” і виконати вимір обємної активності чистої води протягом 10хв  5сек (Nф). Заповнити кювету досліджуємою речовиною і повторити вимір (N_Ф+N) протягом того ж часу. Оцінка значення обємної активності розраховується за формулою:

А = Кn (N_ф+N)/T - N_ф /T, де Т – час виміру у хвилинах, Кn – коефіцієнт перерахунку. Значення коефіцієнта перерахунку Кn орієнтовно дорівнює значенню 8*10^-9 Ки*хв/л.имп., воно наведено на задній стінці приладу.

Якщо в результаті вимірів і розрахунків з‘явиться величина, менша ніж

2*10^-7 Ки/л, що відповідає різниці свідчень приладів при двох вимірах (N_ф+N) - N_ф 250 імпульсів, то необхідно повторити вимірювання речовини, що досліджується, збільшивши час вимірювання до T = 30 хв.+ 10с. і повторити обчислення.

Практичне заняття №7 Прилади хімічної розвідки

Мета проведення заняття: вивчити зі студентами склад й устрій приладів хімічної розвідки, навчити студентів порядку підготовки приладів до роботи, а також навчити студентів правильному використанню приладів при роботі з приладом за визначенням наявності небезпечних хімічних речовин у повітрі, на місцевості і за визначенням зараженості різних об’єктів

Учбові питання, яки потрібно вивчити студентам при підготовці до практичного заняття:

1. Отруйні, небезпечні та сильно – діючи отруйні речовини, їх класифікація, характеристика та основні здібності

2. Дія отруйних, небезпечних хімічних та сильно – діючих отруйних речовин на людину, перші признаки ураження, надання першої допомоги.

Учбові питання:

1. Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення

2. Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів ВПХР, ППХР, ПРХР, ГСП-11, ПГО, УГ-2