63.Митне рег.Важливим інструментом державного регулювання зовнішньоекономічного обігу і водночас інструментом формування доходів держави є митні тарифи. Вони виконують три функції - захисну

балансуючу

та фіскальну

Митний тариф - це перелік певним чином згрупованих товарів, що обкладаються митом, навпроти кожного з яких вказується величина митної ставки

Мито - це обов'язковий податок, що стягується при перетині товаром митного кордону.

Існує три види митних тарифів: імпортні (стягуються при ввезенні товарів на митну територію держави), експортні

(стягуються при вивезенні товару за межі митної території держави) та транзитні (накладаються на товари, що перевозяться транзитом територією держави).

Відповідно до методики встановлення митні тарифи бувають:

- адвалерні

- специфічні,

Величина мита може встановлюватися як автономно (постановою органів державного управління незалежно від будь-яких угод з іншими країнами), так і конвенційно (шляхом взаємоузгодження з іншими країнами в рамках міжнародних угод).

Митні тарифи можуть бути простими (одностовпчиковими, коли незалежно від країни походження для кожного товару встановлюється єдина ставка мита) та складними (багатостовпчиковими, коли залежно від країни походження імпортованого товару встановлюються дві або більше ставок мита).

64.Квотування та ліцензування.Запровадження ліцензування та квотування експорту та імпорту здійснюється у таких випадках:

у разі різкого погіршення розрахункового балансу країни (якщо негативне сальдо розрахункового балансу перевищує 25% від загальної суми валютних вимог країни);

у разі досягнення певного рівня зовнішньої заборгованості;

Ліцензія -це належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого терміну певних товарів або валютних коштів. Залежно від виду зовнішньоекономічних операцій ліцензії можуть бути експортними або імпортними, а за обсягом прав запроваджуються такі види ліцензій:

¦ генеральна ліцензія

¦ разова

¦ відкрита

¦ індивідуальні квоти

¦ глобальні квоти

¦ групові квоти

Граничний обсяг певного товару, що дозволяється експортувати (імпортувати) протягом встановленого терміну називається квотою. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, при чому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. Запроваджуються такі види квот:

65.Мех.валют.рег.Валютне регулювання. При здійсненні експортно-імпортних операцій важливого значення набуває врахування заходів державного валютного регулювання. Основним об'єктом валютного регулювання є валютний курс національної грошової одиниці.

Зокрема, в Україні валютні відносини регулюються законами "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (1994 року), "Про зовнішньоекономічну діяльність", постановою Нацбанку України "Положення про валютний контроль" 2000 року тощо.

Головними виконавчими органом щодо валютного регулювання є Національний банк країни, а також міністерство фінансів, Державна податкова інспекція та інші підрозділи Кабінету Міністрів.

Основними конкретними заходами державного валютного регулювання є:

¦ валютна інтервенція

ревальвація

¦ введення валютних обмежень

¦ регулювання платіжного балансу

¦ коригування облікових ставок Національного банку

¦ девальвація

66.Принципи оподаткування.Система внутрішніх податків і зборів, що належить до прихованих методів регулювання ЗЕД. Внутрішні податки та збори можуть призводити до зростання ціни імпортного товару і тим самим знижувати його конкурентоздатність порівняно з місцевими товарами. Але таку обмежувальну роль вони відіграють лише у тому випадку, якщо місцеві товари від їх сплати звільняються. Податки та збори, якими обкладаються імпортні товари, поділяються на прямі - податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір тощо та непрямі (наприклад, різноманітні митні збори тощо). Зокрема, ставки акцизного збору коливаються від 10% до 300% до митної вартості товарів. В Україні акцизним збором обкладаються спирт, лікеро-горілчана продукція, вина, пиво, коньяк, шоколадні вироби, кава, цукор, тютюнові вироби, телевізори та відеотехніка, легкові та пасажирські автомобілі, ювелірні вироби тощо.

67.Форми виходу підпр.на зовн.ринок.стратегії виходу на зовнішній ринок.

¦ експортування

¦ спільне підприємництво

¦ інвестування

¦ безпосередній вихід на зовнішній ринок шляхом створення власної зовнішньоекономічної фірми чи відділу (управління, департаменту) зовнішньоекономічних зв'язків, або

¦ вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Щодо форм виходу підприємств на зовнішні ринки, то розрізняють

68.Стратегії ЗЕД підпр.геоцентризм, коли інтереси підприємства всередині країни та на зовнішніх ринках є спільними. Стратегічні рішення є результатом "глобальної" інтеграції

¦ регіоцентризм, коли інтереси підприємства всередині країни на рівних поєднуються з інтересами регіональних відділень;

¦ поліцентризм, коли домінуючими є інтереси зарубіжних відділень.

Залежно від обраних пріоритетів у здійсненні операцій на зовнішніх ринках розрізняють чотири варіанти стратегічної орієнтації підприємств:

¦ етноцентризм, коли інтереси підприємства всередині країни є домінуючими, а операції на зовнішніх ринках підпорядковуються діяльності на внутрішньому.

69.Облік та аналіз ЗЕД.Бухгалтерський облік та аудит, оцінка сучасного стану ЗЕД,

аналіз розвитку ЗЕ звязків, облік здійснення імпортних операцій,

Характеристика ЗЕД підпр.щодо експорту товарів за звітний рік порівнюється з минулим роком.

Аналіз імпортних операцій.Синтетичний облік, аналітичний облік.Перевірка правельностідокумен.оформлення, дотримання митного та валютного законод.

70.Інформ.забез.організаційно-інформаційне сприяння експортерам, що, зокрема, передбачає організацію за рубежем за державні кошти різноманітних виставок та ярмарків, відрядження за кордон торгових місій, надання практичної допомоги з боку апарату посольств, забезпечення вітчизняних експортерів торгово-економічною інформацією. Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, згідно чинного законодавства України, має право на одержання будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці. Передусім це стосується можливості своєчасного ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів, змінами до них. Зведення фактичної інформації про ЗЕД здійснює Держкомстат України, який за результатами кожного року складає і видає статистичні відомості у внутрішніх та світових (зовнішньоторговельних) цінах про стан і структуру зовнішньоекономічних зв'язків України на основі даних, що в обов'язковому порядку надсилаються органами державного регулювання ЗЕД (фінансовими органами, органами державного митного контролю, Національним банком України тощо). Міністерство фінансів України відповідає за складання відомостей про стан і структуру зовнішньоторговельного, платіжного, розрахункового балансів, балансу зовнішньої заборгованості та про золотовалютні резерви України