19.Вимоги рослин до умов живлення в різні періоди їх рості та розвитку.Способи регулювання живлення рослин.

Основні умови життя рослин–світло, тепло, вода, поживні речовини і повітря. Якщо умови життя не відповідають вимогам рослин, порушується нормальний ріст і розвиток їх, знижується врожайність, а іноді вони гинуть.  Світло. Життя рослин без світла неможливе: світло необхідне для фотосинтезу. Інтенсивність і тривалість освітлення впливають на ріст і розвиток рослин. В разі нестачі світла, наприклад при загущенні посівів, багато рослин розвиваються ненормально і дають низькі врожаї.  Тепло. Проростання насіння, розвиток коріння і надземних органів, мінеральне живлення і фотосинтез можуть відбуватися тільки при певних для кожної рослини температурах. Різні види рослин неоднаково вимогливі до тепла. Так, насіння холодостійких культур (жита, ячменю, вівса, льону) проростає при температурі 1–2° С» насіння теплолюбних південних культур (рису, кукурудзи, сої, сорго, проса) при температурі 10–12° С, а бавовнику–при 12–14° С.  Низькі температури несприятливо позначаються передусім на сисній діяльності кореневої системи: вона не забезпечує нормального мінерального живлення рослин. Проте й високі температури грунту й повітря (35–40° С і вище) можуть бути шкідливими і навіть згубними для сільськогосподарських рослин, якщо вони супроводяться ґрунтовою посухою і суховіями.  Вода і мінеральні поживні речовини. З грунту в рослини надходять вода і мінеральні поживні речовини. Культурні рослини потребують неоднакової кількості вологи протягом вегетації. Найбільш вологолюбна культура, що пристосувалася до надлишкового зволоження грунту в усі періоди росту й розвитку.  Досить високого, але не надлишкового зволоження грунту в період вегетації потребують рослини зони помірного клімату (овес, картопля, овочі, лучні трави). Навіть тимчасова нестача вологи в грунті різко знижує врожай цих культур. Скороспілі хліба й степові трави, які для розвитку потребують порівняно невеликої кількості ґрунтової вологи, дають добрі врожаї у степовій зоні.  Посухостійкі рослини південних сухих степів переносять тимчасову нестачу вологи в грунті без значного зниження врожаю. У них розвивається коренева система, що глибоко проникає в грунт і здатна вбирати вологу з глибини 2–3 м, а у деяких (люцерна) – навіть з 10 – 15 м.  Потреба багатьох культурних рослин у ґрунтовій волозі протягом усієї вегетації не лишається постійною. Відомий російський учений П. І. Броунов виявив у житті рослин періоди, протягом яких внаслідок нестачі вологи в грунті різко знижується врожай. Ці періоди він назвав критичними.  Звичайно критичний період збігається з початковою фазою розвитку органів рослин, що становлять урожай. У більшості культурних рослин урожай становлять органи розмноження – плоди й насіння. Тому критичні періоди в часі збігаються з початком утворення їх – з фазою формування і появи суцвіть.  Повітря. Атмосферне й ґрунтове повітря потрібне рослинам як джерело вуглецю, без якого неможливий процес фотосинтезу, і як джерело кисню, необхідного для дихання.  Рух повітря, або вітер, дуже впливає на випаровування вологи рослинами (транспірація) і грунтом. При сильних вітрах, особливо сухих. (суховіях), витрата вологи з грунту значно зростає, грунт висушується, і рослини через нестачу вологи можуть скинути частину листя. Це значно послаблює процес фотосинтезу і різко зменшує врожай зеленої маси і плодів. 

Харчуванням рослин називається поглинання мінеральних речовин, що містяться в грунті, кореневою системою і подальше засвоєння їх самим рослиною. Для нормального проходження процесів поглинання мінеральних елементів рослині необхідні дихання кореневої системи, які підходять температура навколишнього середовища, кислотність грунту, концентрація і склад живильних розчинів. Найважливішими елементами для живлення рослин є: фосфор, калій, азот, залізо, кальцій, магній, і бор. Всі елементи, що входять до складу рослин, виконують певні функції. Роль мінеральних речовин у процесі росту рослин дуже різноманітна. Крім кисню, вуглецю і водню (органогенов) всім рослинам потрібно фосфор, сірка, азот, магній, кальцій і залізо. У результаті різних досліджень було відкрито, що для оптимального росту і розвитку рослин обов'язковий цілий набір речовин, які знаходяться в грунті в мікроскопічних кількостях. Крім заліза, засвоюваного рослиною, йому необхідні також мідь, цинк, бор, кобальт, марганець і молібден.

Всі вищеназвані елементи, використовувані в поживних розчинах, за характером споживання розділені на три групи:

1) ультрамікроелементи - срібло, радій, ртуть, кадмій і т. д. (мільйонні частки відсотка);

2) мікроелементи - мідь, бор, цинк, марганець, кобальт, молібден, та інші, що споживаються в малих кількостях (від стотисячного до тисячних часток відсотка);

3) макроелементи - фосфор, азот, кальцій, калій, сірка, залізо, магній, споживані у відносно великих кількостях (від сотих часток відсотка до декількох відсотків).