Число іменників

В українській мові іменники мають форми однини (позначають 1 предмет) і множини (позначають кілька однорідних предметів). Утворюється множина від однини за правилами, подібними до російської мови, а саме: (однина → множина) для чоловічого та жіночого роду – твердий приголосний + -и; -а → -и; ж, ч, ш, щ, ц, р* + -і; -ь → -і; -я → -і; -й → -ї; -(і)я → -(і)ї; для середнього роду -о → -а; -е → -я. (р* - див. таблицю 8)

Частина іменників вживається або тільки в однині, або тільки у множині.

Таблиця 5.

Тільки однина	Тільки множина
а) збірні: молодь, дітвора, дрібнота, коріння, студентство; б) назви абстрактних понять: честь, добро, мир, слава; в) речовинні: молоко, цукор, чай; г) власні назви: Дністер, Україна, Аккерман. Увага! Інколи форма множини від цих іменників може утворюватись, але при цьому зміщується лексичне значення: жито - жита, пісок - піски.	а) назви сукупності людей, істот, предметів: гроші, діти, фінанси; б) назви часових понять, ігор, звичаїв, обрядів: канікули, іменини, посиденьки, вибори, шахи; в) речовинні: вершки, висівки, дріжджі, макарони; г) власні назви: Суми, Карпати, Черкаси, Чернівці; д) назви предметів парної чи симетричної будови: граблі, ковзани, ножиці, окуляри; е) емоційні переживання: завидки, хитрощі, лестощі.

Вправа 6. Визначте число іменників.

Ножиці, сафарі, брама, голка, вугілля, сонце, липень, листи, листя, повітря, панчохи, Дунай, окуляри, спаґеті, речовина, Ілля, прізвища, око, сіль, доба, вечорниці, народження, двері, хвиля, сторінка, волосся, кава, какао, Чікаґо, життя.

Вправа 7. Перекладіть слова українською мовою та визначте їх число в обох мовах.

Часы, ворота, коньки, мебель, Сумы, лестница, скобки, дверь, запах, сапоги, деревья, волосы, рожь, деньги, духи, зерно, час, сутки, сахар, сливки.

Відміни іменників та їх групи. Відмінки іменників.

Усі змінювані іменники поділяються на 4 відміни. Щоб визначити, до якої відміни відноситься слово, треба знати рід іменника та його закінчення в називному відмінку однини.

Таблиця 6. Відміни іменників.

І	Іменники жіночого, чоловічого та спільного роду із закінченням -а, -я у називно­му відміннику однини: хата, пісня, Микита, каліка.
ІІ	1. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням: грам, деканат. 2. Іменники чоловічого роду із закінченням -о в називному відмінку: батько, Петро. 3. Іменники середнього роду з закінченням -о, -е, -я: село, море, життя. 4. Іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько: вітрище, дівчисько.
ІІІ	1. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням: ніч, Січ, радість. 2. Іменник мати.
ІV	Іменники середнього роду із закінченням -а, -я, що при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -ен-: теля, порося, немовля, ім'я.

Увага! Іменники, що вживаються тільки у множині, на відміни не поділяються.

Іменники І та ІІ поділяються на групи: тверду, м’яку і мішану.

Таблиця 7. Групи іменників.

Тверда	М’яка	Мішана
Іменники І та II відміни, основа яких закінчуєть- ся на твердий приголос-ний: двір, дорога, хата.	Іменники І та II відміни, основа яких закінчуєть-ся на м'який приголос-ний: воля, край, праця.	Іменники І та II відміни, ос­нова яких закінчуєть-ся на шиплячий: ніж, груша, дощ, плече.

Увага! Іменники III і IV відміни на групи не поділяються.

Таблиця 8. Поділ на групи іменників з основою на -р.

Тверда	М’яка	Мішана
1. Переважна більшість іменників на -р: жир, звір, мир, сир. 2. Усі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур (-юр) із постійно наголошеними -ар(-яр), -ир: майстер, сувенір,директор, абажур, ювіляр, касир. 3. Іменники звір, комар, снігур.	1. Частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар, пи́сар. 2. Іменники, в яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення: буква́р - букваря́, пухи́р – пухиря́.	Іменники на -яр (назви людей за родом їх діяль­ності), у яких при відмі­нюванні наголос перехо­дить із суфікса на закін­чення: скляр - скляра́́, тесляр - тесляра́́, школяр -школяра́.

● Прочитайте текст. Випишіть підкреслені іменники, визначте їх відміни, а в іменниках І та ІІ відміни визначте групи.

КИЇВ

Київ – столиця України. Місто Київ розташоване у центрі Східної Європи. Київ лежить на берегах Дніпра, який протікає через центральну частину Києва. Місто розділене Дніпром на дві частини: правобережну та лівобережну. У межах міста ширина Дніпра – 400-600 метрів, глибина – від 6 до 12 метрів.

У Києві проживає біля 2 860 400 людей. Площа Києва – 83, 6 тис. га (836 км ² ). Більше половини території міста займають ліси, парки і водоймища. За площею Київ належить до найбільших європейських міст. Центральна вулиця міста має назву Хрещатик. День міста святкують в останню неділю травня.

Київ має давню і багату історію. Він заснований у другій половині V – першій половині VI ст. (понад 1500 років назад). Був політичним центром великої давньоруської держави – Київська Русь.

Місто є одним з найбільших наукових центрів Європи. У Києві близько 18 провідних вищих навчальних закладів, до найбільш відомих належать: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут».

У Києві розташована велика кількість історичних, культурних і архітектурних пам’яток: Софійський собор (1036 р.), руїни Золотих воріт (1037 р.), Києво-Печерська лавра (1051 р.), Видубицький монастир (1070-1088 р.) та ін. У столиці діють 31 музей, 33 театри, 36 кінотеатрів. Найвідоміші музеї: Національний музей історії України, Музей західного і східного мистецтва та ін. Історична частина міста займає понад 6 тис. га.

У Києві знаходяться посольства і консульства майже 70 держав.

● Запам’ятайте лексику до тексту:

давньоруська держава – древнерусское государство, політичний центр – политический центр,

день міста – день города,

науковий центр – научный центр,

архітектурна пам’ятка – памятник архитектуры,

монастир – монастырь,

посольство – посольство.