- •Як козаки дивували французів
- •Глава 1. Іван Сірко на березі Ла-Маншу.
- •Глава 2. Україна – очима французів.
- •Глава 3. Яким був український люд?
- •Глава 4. Козацька доблесть.
- •Глава 5. Козаки – мореплавці.
- •Глава 6. Як козаки обирали владу.
- •Глава 7. Козацька віра.
- •Глава 8. Українське жіноцтво.
- •Глава 9. Як козаки пили-гуляли.
- •Глава 10. Про древню минувшину України.
- •Глава 11. Подих рідної землі.
Глава 5. Козаки – мореплавці.
Розповів Боплан про чорноморські походи козаків і морські сутички з турками. На військовій раді козаки обирали наказного гетьмана (на період морського походу). В низині Дніпра біля своєї, так званої Військової Скарбниці козаки будували, свою флотилію: довгі човни-чайки з верби або липи.
Боплан:
"Для цього відправляють на Запоріжжя усе необхідне для бойових дій і походу, для спорудження човнів і взагалі все, що, на їхню думку, може в поході знадобитись. А потім збирається п'ять чи шість тисяч міцних, добре озброєних козаків і прямує на Запоріжжя будувати човни. За півмісяця шістьдесятеро з них зведе один човен, ...вони майстри на всі руки. Отак за два-три тижні мають 80-100 готових човнів, в один човен сідає від 50 до 70 козаків." До готових просмолених човнів-чайок прив'язували з обох боків в'язанки очерету. Коли човен наливався водою, ці в'язанки не давали човнові потонути. На човні 10-15 пар весел з кожного боку і "пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери".
"Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (гармат), необхідна для походу живність." "...беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас. Так виглядає плавучий козацький табір, який не боїться штурмувати найбільш укріплені міста анатолійського берега."
"Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитріші козаки виходять темної ночі, коли має з'явитись на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними..."
За тридцять шість чи сорок годин човни досягали Анатолії. Боплан докладно розповідає, як козаки брали штурмом турецькі галери:
"...вони спускають вітрила і дивляться, куди дме вітер, намагаються плисти так, щоб сонце було у них за плечима... Таким чином тримають їх на оці, а опівночі, за сигналом, підпливають до кораблів. На кораблях дуже здивовані, що на них напало 80-100 човнів, з яких лізуть козаки, захоплюють корабель, беруть цінності і невеликий крам, ...чавунні гармати, усе те, що, на їхню думку, може їм знадобитись, що не псуватиметься у воді..."
"При гирлі Борисфену (назва Дніпра) вдвічі зміцнена турецька сторона хоче добре покарати козаків. Але козаки нічого собі з цього не роблять, хоча й втомились від походу, бо рідко коли трапляється, щоб не втратили багатьох своїх товаришів чи щоб море не поглинуло кількох їхніх "чайок"... Козаки пливуть до бухти за три-чотири милі на схід від Очакова, де чверть милі від морського берега є долина, що інколи наповнюється водою. Ця долина тягнеться понад три милі вгору за Дніпром. А козаки, по двісті-триста, беруться перетягати волоком один за одним свої човни. Через два-три дні вони вже пливуть Борисфеном."
"Мають козаки ще один зворотний шлях: вертаються через Донський лиман. Вони переходять протоку між півостровом Тамань і Керчю. Цим лиманом пливуть угору, пересуваються до річки Міуси до того місця, де вже можуть плисти човнами; звідсіль до Тачаводи (річка Вовча) лише одна миля, а Тачавода впадає у Самару, яка, в свою чергу, тече в Дніпро за милю вище Кодака. Козаки рідко вертаються цим шляхом, бо звідси далі до Запоріжжя. Інколи користають ним, коли йдуть у морський похід і мають лише 20-25 човнів, а в гирлі Борисфена чатують їх великі турецькі сили."