Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кагамлик_Таня.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
120.83 Кб
Скачать

Відкриття аніону

Спочатку робимо пробу на присутність аніонів І групи.

До окремої порції розчину додаємо груповий реактив ВаСІ. Утворився осад білого кольору, тобто аніон належить до І групи. До групи відносяться SO42- SO32- CO32- PO43-

CuCO3+BaCl2= BaCO3 + CuCl2

Проводимо реакції для SO42-

На осад діємо 2нHCl

Осад розчинився отже аніон не SO42-

Проводимо реакцію на СО32-

При дії 2н НСl осад розчинився з виділенням бульбашок газу.

Отже аніон СО32-

BaCO3 + HCl = BaCl2+ H2O+CO2

Кількісний аналіз

Кількісний аналіз - це сукупність експериментальних методів, що дозволяють визначати в зразку досліджуваного матеріалу кількісний вміст (концентрацію) окремих складових частин та домішок.

Метою кількісного аналізу є визначення кількісних співвідношень хімічних сполук, іонів та елементів, які входять до складу зразків досліджуваних речовин.

За допомогою кількісного аналізу визначають оптимальні умови проведення різних хіміко-технологічних процесів, контролюється якість сировини, ступінь чистоти продукції, що випускається, у тому числі і лікарських препаратів, встановлюється вміст компонентів у сумішах, зв'язок між хімічним складом і фізичними властивостями.

Перша група методів кількісного хімічного аналізу включає методи, в основу яких покладено вимірювання показника властивості продукту реакції до цих методів належать ваговий(гравіметричний) та колориметричний аналіз.

Друга група методів кількісного хімічного аналізу включає методи, в основу яких покладено вимірювання кількості реактиву, витраченого на взаємодію з визначуваним компонентом.

До цієї групи належить об'ємний аналіз з його підрозділами:

  • метод кислотно-основного титрування( метод нейтралізації);

  • метод осадження і комплексоутворення

  • метод окислення-відновлення

Третя група методів кількісного хімічного аналізу ґрунтується на вимірюванні змін властивості самого компонента, зумовлених зв'язуванням його реактивом у певну хімічну сполуку. До цих методів належить газовий аналіз.

Визначення вмісту міді в розчині.

В основу визначення міді покладено взаємодію іонів Сu2+ з іонами І- за рівняннями:

2Cu 2 + 4І-= 2CuI + I2

або CuО + 4KI = 2CuI + I2 + 2K2O

При цьому іони Сu2+ перетворюються на Cu+ і вивільняється еквівалентна кількість І2. Йод, що виділяється, відтитровується розчином тіосульфату натрію. Реакція проходить кількісно зліва на право в зв’язку з утворенням нерозчинного йодиду міді (І) – СuІ.

Порівнявши значення стандартних електронних потенціалів систем Cu2+\Cu+=0,17 В, І2/2І- = 0,54 В, приходимо до висновку, що йод є більш сильним окисником ніж мідь (І).

Тому реакція повинна була б проходити зліва на право, а не навпаки, як це відбувається в дійсності. Напрям реакції зумовлений утворенням осаду CuI. Концентрація іонів Cu+ у розчині зменшується, що, в свою чергу, веде до підвищення окисно відновного потенціалу системи Cu2+\Cu+ і, як наслідок іони Cu2+ виявляють окисні властивості відносно іонів І- і тому реакція проходить з ліва на право.

Встановлено, що оптимальна кислотність при реалізації цієї реакції перебуває в межах рН від 4,5 до 5,5.

Для того щоб визначити вміст міді в розчині нам потрібно знать нормальність тіосульфату натрію, яким ми будемо титрувати

Нормальність тіосульфату натрію =0.05н

Хід визначення вмісту міді.

Наважку CuSO4 беруть з таким розрахунком, щоб одержати 100 мл приблизно 0,05 н розчину сульфату міді. Отже наважка повинна бути така:

m = 1,2

Наважку 1,2 г CuSO4 беруть на аналітичних вагах, переносять з годинникового скла в мірну колбу на 100мл і розчиняють в воді. В колбу додають 8-10 мл 2CH3COOH і доводять до риски водою .Добре перемішую.

В колбу для титрування переносять мірним циліндром (чи дозатором) 10 мл 10% розчину КІ, потім додають 20 мл (піпеткою) розчину задачі. Колбу накривають годинниковим склом, ставляють в темне місце на 5-6 хв. і потім титрують суміш робочим розчином Na2S2O3 до солом’яно- жовтого кольору. Додають 2-3 мл крохмалю і продовжують титрувати до повного зникнення синього забарвлення (розчин стає безбарвним). Титрування повторити 2-3 рази з новими порціями розчину . Процентний вміст міді в CuSO4 обчислюють за формулою:

% Сu =

N(Na2SO3) * V(Na2SO3) * Е(CuO) * Vk

10 * g *Vп

де N(Na2SO3) - нормальність розчину тіосульфату натрію, г-екв/л ;

V(Na2SO3) - об’єм розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування, мл;

Е(CuO) – еквівалентна частина CuO, 79,54 г/г-екв;

Vк - об’єм мірної колби, л;

Vп - об’єм піпетки, л;

% Сu =

0,05 * 35,0 * 79.54 * 100

= 57,99 %

10 * 1,2 * 20