Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України
Кафедра загальної, неорганічної та біонеорганічної хімії
та якості води
Звіт з практики по аналітичній хімії
Виконала:
студентки ІІ курсу 3 групи
Факультету Захисту рослин
Кагамлик Т. В.
Перевірив:
Абарбарчук Л.М.
Київ - 2012
З м і с т
Вступ…………………………………………………………………3
Літературний огляд………...……..…………..………………….5
Якісний аналіз……………….……………………………………8
попередні дослідження….………………………… .9
відкриття катіону……………………………………..9
відкриття аніону…………..………………………….10
Кількісний аналіз……………………………………………..……..11
Визначення вмісту міді в розчині……………………..……..……12
Визначення вмісту СO32-…………………………………..……….16
Висновок…………………………………………………………….17
Вступ
Аналітична хімія серед хімічних наук посідає одне з визначних місць. Аналітична хімія стала фундаментальною наукою, яка створила основу для прикладних видів хімічного аналізу: технічного, харчового, сільськогосподарського, біохімічного, фармацевтичного, токсикологічного, санітарно-хімічного і ін.
Аналітична хімія є науковою дисципліною, яка тісно пов'язана з різними галузями хімічної науки і виробництва. Методами аналітичної хімії користуються також у геології, біохімії, медицині, фізиці, сільськогосподарських науках. Хімічний аналіз застосовується також для контролю якості сировини, напівфабрикатів і готової продукції. З цього випливає, що кожна галузь науки і виробництва ставить перед аналітичною хімією свої специфічні завдання. Так, для медичної науки велике значення має якісне виявлення й кількісне визначення окремих елементів, які входять до складу тканин живих організмів і обумовлюють їх нормальну фізіологічну діяльність. Методами аналітичної хімії доведено, наприклад, що тяжка хвороба людини - зоб зумовлюється недостатністю в харчовому раціоні елементу йоду. Цими методами доведено також, що важливий фермент - карбоангідраза є цинк органічною сполукою; що в печінці тварин міститься кобальт органічна сполука, яка бере участь у процесах обміну крові. Врожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежить від наявності в ґрунтах і добривах багатьох мікроелементів. У зв'язку з цим постала необхідність виробити методи визначення в добривах найменших кількостей марганцю, бору, заліза, молібдену.
Виплавляючи чавун або сталь, металург повинен знати процентний вміст заліза в руді, а також кількість шкідливих домішок - сірки, фосфору, кремнію - в готовому продукті. Ці відомості йому дає аналітична лабораторія заводу. Польові аналізи корисних копалин дають геологові можливість оцінити загальні запаси елементів і зробити висновок про економічну доцільність розробки відкритого ним родовища. Санітарна служба вимагає від хіміка-аналітика оцінки якості питної води; в харчовій промисловості треба контролювати доброякісність продуктів; для судового експерта важливо встановити характер отрути, яка спричинила смерть, і т.д.
Літературний огляд
Основний спосіб діагностики стану ґрунтів, рослин, об'єктів навколишнього середовища, складу добрив, меліорантів є виконання хімічних аналізів з метою визначення їх якісного та кількісного складу.
Сучасна аналітична хімія має на своєму озброєнні понад 50 різних методів аналізу, їх можна поділити на дві великі групи.
Перша група – хімічні й фізико-хімічні методи аналізу. Головним етапом визначення за цими методиками є проведення хімічної реакції: досліджувану речовину спочатку переводять у розчин, а потім діють певним хімічним реактивом, внаслідок чого відбувається хімічне перетворення. Кінцевий етап визначення полягає в спостереженні зовнішнього ефекту хімічної реакції (якісний аналіз) або кількісному вимірюванні однієї з фізичних властивостей реактиву чи продукту реакції: ваги, інтенсивності забарвлення, об'єму тощо (кількісний аналіз).
Друга група — фізичні методи аналізу. Специфічним для цієї групи методів є те, що якісне виявлення або кількісне визначення складових частин проводять спостереженням або вимірюванням певних фізичних властивостей речовини; хімічні реакції не проводять, або вони мають другорядне значення. Якісний аналіз завжди передує кількісному. На практиці в якісному аналізі вирішується питання , з яких компонентів складається об'єкт аналізу. Методи аналізу прийнято поділяти на хімічні, фізичні і фізико-хімічні. Хімічний метод аналізу - найважливіший спосіб контролю якості сировини, готової продукції, ґрунту, добрив та ін.
Якісний хімічний аналіз базується на перетворенні речовини, що аналізується, на нову сполуку, яка має характерні властивості:
колір,
кристалічна або аморфна структура,
специфічний запах,
певний фізичний стан.
Для проведення реакцій в хімічному аналізі використовують методи макро-, мікро- і напівмікроаналізу. В мікрометоді на аналіз беруть 0,5-1 г речовини або 20-50 мл розчинів. В мікрометоді беруть приблизно в 100 разів менше речовини, що аналізується, або розчину. В напівмікрометоді беруть ~ 50 мг сухої речовини або ~ 1 мл розчину. Напівмікроаналіз дозволяє зменшити витрати реактивів, прискорити виконання аналізу, зменшити загазованість лабораторії.
Кількісний аналіз - це сукупність методів та способів, за допомогою яких визначають відносну кількість елементів, іонів чи хімічних сполук у досліджуваній речовині.
Основними завданнями кількісного хімічного аналізу можна вважати:
приготування реагентів точної концентрації;
встановлення точної концентрації робочих розчинів;
дотримання умов виконання певних аналітичних операцій, таких як процес осадження, титрування тощо;
виконання кількісних аналітичних процедур контролю кількості реагентів;
математичний розрахунок співвідношень між кількістю витратних реагентів аналізу та вмістом окремих інгредієнтів у досліджуваній речовині;
математичний розрахунок співвідношень між інгредієнтами досліджуваної речовини та встановлення її хімічної формули;
оцінка точності вимірювань.
Класифікацію хімічних методів кількісного аналізу часто здійснюють за типами реакцій, які покладені в основу окремих методів визначень.
Внаслідок того, що основою будь-якого кількісного дослідження є процес вимірювання, в хімічних методах кількісного аналізу вимірюють масу або об'єм компонентів реакції.
Відповідно до цього розрізняють два основних методи кількісного хімічного аналізу:
ваговий або гравіметричний;
об'ємний або титрометричний.
Ваговим методом називається такий метод кількісного, у якому точно вимірюють лише масу речовин.
Об'ємний метод об'єднує різні види аналізів, що базуються на точному вимірюванні маси речовин та об'ємів розчинів реагентів, що приймають участь в хімічній реакції. У кількісному хімічному аналізі використовують такі типи реакцій:
реакції осадження малорозчинних солей або гідратів оксидів металів(використовується у методі кислотно-основного титрування );
реакції нейтралізації (використовується в методі кислотно основного титрування);
реакції окислення-відновлення (використовується у методах редоксометрії);
реакції комплексоутворювання (використовуються у методі комплексонометрії).