Вікторія Биболь
Народилася 19 лютого 1994 року в с. Звенигород, член, лгтературного об'еднання Бучацького ЦДЮТ «Сузір'я», друкувалася в десятому випуску «Перші ластівки».
Мелодія вітру
Співає вітер колискову,
Еола арфа виграва,
До сонця тягнуться слова
І вітер драму почина.
Про що розкаже він сьогодні?
Які покаже нам дива?
В які зіграєш ти пригоді?
Куди розкинуться моря?
Про все почуєш ти від нього,
Лише надії не втрачай,
Вона одна тобі дозволить
Опанувати Божий рай.
Ти
Любов моя незнана...
Ти серце моїх снів.
Ти казка, гра бажана
I серця мого спів.
Ти мрія не остання,
Ти дощ душі сухий,
Ти радість нездоланна,
Ти місяць мій ясний.
Біленька квіточка росте в душі,
Цвіте, палає, серце зігріває,
Будує розуму засади непрості,
До сонця рветься! Хай її стрічає!
Дає надію, що побачу знов
I полечу щаслива в синє небо,
Де є і буде неземна любов,
Що гріє серденько моє до тебе
Скибель Марія Іванівна…Народилась 9 червня 1927 року у с. м. т. Золотий Потік, Бучацького району, Тернопільської області. Друкувалась у газетах « Нова доба »,«Вісник» та « Вільне життя ». Входить до місцевої громади «Просвіта».
***
Молитва за Україну
Небесний Отче, подивись
На нашу Україну…
З небес її благослови
І підніми з руїни.
***
Зі сну важкого розбуди
І подаруй їй долю.
Послухай мої молитви
Тебе я молю.
Зболілий голос мій почуй
І Україні кращу долю подаруй!
Отче небесний…
Отче Небесний, Боже Могучий…
Ти Утішителю, Дух Правди Ти!
Всюди присутній і всевидючий,
Буть Ти із нами, нас просвіти.
Отче Небесний, Скарбе ласк многих
Нас, дітей своїх, не забувай:
Прийди, вселися в серця убогих…
Благослови нас, щастя нам дай!
Отче Небесний, збав нас від скверни
І чистотою душу вкраси.
Най Твоя ласка радість нам верне,
Нас у недолі, Боже, спаси…
***
Спасителю, будь з нами…
Спасителю, будь з нами,
Всіх нас охороняй
Премудрими путями…
О Боже, пробуди світ.
Людей об’єдини,
Щоб за Тобою йшли вслід
І в згоді всі жили!
Дай нам думки єдині.
Любов зігрій в серцях,
Щоб всі були ми вірні
У правді до кінця!
Спасителю ласкавий,
Ти нас благослови
І злий дощі, Благодатний,
Нас знову оживи.
***
О Ісусе мій, благаю Тебе я
Прости провини всі мої!
В тузі моїй приходжу я
Й гріхи всі визнаю Тобі.
Мене, о Боже, не суди –
Перед Тобою я стою.
По милості Твоїй спаси.
Прости, Спасителю, молю
Розбійника Ти сам простив
І двері в рай йому відкрив.
І я на поклик Твій спішу,
Прощення, Господи, прошу…
***
Слава Тобі, Ісусе,
Честь Тобі, Спаситель, Слава!
Тяжкі муки Ти прийняв,
Щоб були ми діти Божі.
Право радісне нам дав
І тепер моя надія
На Христа його любов,
Лиш Йому я довіряю.
Він пролив за мене кров,
Він, як Пастер, щохвилини
Стереже мене від зла,
І до вічної країни приведе Його хвала!
Честь Тобі, Ісусе, й слава
За терпіння на хресті
І за поклик Твій ласкавий
До життя в святій красі.
***
Ось зібрались знову ми
Тебе, Отче, прославляти…
Боже наш, хвалу прийми
І пошли нам благодать!
Дух наш у вірі підкріпляй,
Щоб з Тобою ми жили –
Край земний дочесний край –
Свято радісно прийми.
Спасителю, нас навчай,
Як у світі маєм жить,
Силу духа посилай,
Щоб могли ми всіх любить.
Поможи, щоб ми жили
В згоді, як одна сім’я.
Вірними усім були
До приходу Твого дня.
У 1981 році на цей світ, немов ангел, прийшла маленька, чарівна, ніжна дівчинка Леся Кравчук. Підростаючи, вона невпинно цікавилась оточуючим світом. Свої враження, почуття викладала на листок паперу, згодом ставши чудовою, наповненою сил та енергії і зовсім юною поетесою. Її судилось бути відомою людиною, але життя зробило невдалий поворот і 14 червня 1999 року обірвало ниточку життя дівчинки залишивши назавжди в серцях рідних біль. Та все ж живе вона в своїх поезія, з якими можна ознайомитись у сільській бібліотеці. За своє коротке життя друкувалась у газетах « Вільне життя », «Нова доба » та «Вісник ». Наостанок так і хочеться сказати: « Вічна пам'ять тобі, Лесю!!!!» та « Велике спасибі за твою творчість!!! ».
Народилася 1989 році. Навчалася в Тернопільському педагогічному університеті на факультеті журналістики. Часто друкувалась у газетах «Нова доба » та «Вісник ». Видала свою книжку під назвою « З великої літери ».
Народився 28 серпня 1950 р., у селі Драганівка, Чемирівського району, Хмельницької області. У с. м. т. Золотий Потік переїхав у 1979 р., де влаштувався в сільську лікарню, і працює до тепер невропатологом . Друкувався у газетах «Нова доба » та « Вільне життя ». Є частим гостем на каналах СТБ та ТТБ. Видав свою збірку під назвою «Співані емоції».
– Коли у Вас проявилися таланти до написання віршів?
Талант до написання віршів появляється, коли в результаті виховання дитина чує, переживає, думає, в неї накопичується певний потенціал, а потім появляється інстинкт продовження роду. Коли в дію вступає другий інстинкт, тоді в більшості людей появляються певні незрозумілі їм самим емоції. В декого вони проявляються в різних дуростях, а в інших - у словах, які говорять, пишуть, зазвичай в стані, так званої першої захопленості. Все залежить в якій послідовності складені слова. Якщов вони римовані, хвилеподібні, то це багато вважають за велику поезію. Але це не поезія, бо таких мільйони та мільярди. Поезія це щось інше, це коли людина присвячує себе служінню мистецтву, наприклад, як Ліна Костенко.
– Що надихнуло Вас творити?
В такому випадку говорять кохання, страждання, переживання. А я не пам’ятаю, що саме мене надихнуло.
– Коли написали перший вірш?
В нас була така своєрідна місцева субкультура. Ми збирались разом і писали такі своєрідні шутки. Чи то був ледащо якийсь, а чи ворожка, ми складали деколи довгі пародійні поеми і короткі сатиричні шаржні. Наприклад: « Полюбив ту Тетяну, чорнобриву, кохану, заліз їй межи груди і виглядає, як пес з буди» та ще багато інших. І це тоді вважалось за велику поезію. А потім підріс, побачив соціальну несправедливість, і це надихнуло мене почати писати вірші соціального спрямування…
- Коли побачила світ перша збірка?
В мене нема збірки. То, хлопці набрали на комп’ютері, роздрукували і зліпили скрепками. В мене є матеріал на три томи по 27сторінок. Тому я не можу назвати її збіркою. Багато хто її називає «співані поезії», але такого в мене нема, а є « Співані емоції » .
- Чому Ви назвали збірку саме так?
Тестостерон – основна рушійна сила поезії. Без нього всяке писання - це або щось непотрібне, або навпаки – дуже високе. Поезія – це тостостеровані випарування. Без страждань поезії також не буває.
- Яким володієте музичним інструментом, яку роль він відіграє у Вашій літературній діяльності?
Я по правді скажу, що жодним музичним інструментом не володію. Граю на семиструнній гітарі на 5 ладах та 8 акордах. Але це відіграє головну роль у моїй творчості. Трохи побренькаєш і слова приходять самі по собі.
– Чи кладете ви свої вірші на музику?
Всі мої вірші це і є музика. Без неї їх не існує.
Мені відомо, що Ви є діячем товариства «Просвіта», яка мета закладена в основу?
Україна і Бог.
Які ваші плани на майбутнє?
(сміється)…В мене плани колосальні! Я настільки наповнений енергетичними ресурсами, що мені ще так років 57 і вдастся всі плани здійснити: видати 17 томів поезій та пару філософських трактатів.
Я проходила практику у мальовничому куточку України та по сумісництву моїм рідним домом – в Бучацькому районі. За час проходження я дізналась безліч цікавих подробиць про літературне життя мого краю. Була приємно вражена, що ше з далекої давнини тут слово стояло в пошані, а багато майстрів займалося його огранкою, неначе обробляли справжній алмаз та відточували кожну грань. Визначне місце серед письменників Бучацького району належить таким людям: Соломія Крушельницька, Мар’ян Крушельницькій, Осип Назарук, Орест Авдикович, Агнон та багато інших..
З молодих поетів приклали своє перо до доробку літератури: Леся Кравчук, Мар’яна Вовчук, Тетяна Мокрицькі, Наталя Кушик, Ольга Яворська та багато - багато інших.
Матеріали для архівно – краєзнавчої практики збирала за допомогою річного випуску газет «Нова доба», а також з багатьма літераторами спілкувалась особисто, також користувалась книжками «Перші ластівки» 5 та 11 випуску.
Потрібно сказати, що література нашого району розвивається добре. Про це свідчать і різні літературні обєднання, угрупування, видавництва. На початку літа 2011 року за ініціативою Марії Колесник та Ольги Синенької, почало свою діяльність творче об’єднання «Яблука». Його представниками стали учні та студенти. Це є хорошим показником того, що у сучасному суспільстві все ще не зникла свідома молодь, яка не хоче, сидячи на місці, марнувати свій талант. 6 червня та 26 липня було проведено перші літературні читання, які зібрали зацікавлених перехожих та поетів, що прагнуть обміну думками та поглядами. Все це відбувалось на природі під спів пташок та шум дерев. Було приємно, що поезія стає все більш популярною. Кожне із читань має свою тематику та ідею. Так метою першого стало висловлення власного відношення до понять «щастя» та «життя». На наступному поети мали змогу поділитись власними думками про сьогодення, роль природи та її краси у житті людини.
І не так давно, 8 жовтня, відбувся літературний вечір, який певним чином вивів об’єднання на новий рівень. Читання були проведені у кав’ярні «Lavazza», що розташована у центральному сквері Бучача. Вечір поділився на дві частини. Тематикою першої стала актуальна на сьогодні проблема негативного впливу людини на екологію. У своїх творах, автори висловили невдоволення наслідками діяльності людства, адже саме вони спричиняють численні техногенні катастрофи, забруднення світового океану та атмосфери, зникнення багатьох видів рослинного й тваринного світу, глобальне потепління та закінчення ресурсів Землі. Пролунали заклики за збереження природи, підтримання традицій та відновлення забутих духовних цінностей.
Другою частиною читання стала романтична подорож у внутрішній світ поетів, яка була присвячена тематиці осінньої пори. Це дало змогу слухачам розслабитися після обміну думками та поглядами на сучасність. Безумовно, творчість поетів зачарувала своєю філософською сутністю та унікальністю.
Отже, висновок напрошується сам: літературне життя Бучацького району процвітає, не залишаючи байдужим ні одну творчу душу, яка хоче жити і творити для свого народу, лику картину пазлик у велику картину під назвою «Творча спадщина».
Для мене ця практика стала цікавою мандрівкою у творчий світ, я винесла для себе цікавий урок, що кожна перемога починається з перших невдач.
Отже я зібрала інформацію про уже визнаних поетів та письменників Бучаччини, а також зовсім юних, які тільки починають свій шлях із перших кроків. А газети допоможуть доповнити загальну картину літературного життя.