- •Психологічні особливості дошкільного віку
- •3.1. Особливості психічного розвитку немовляти
- •4 Люють уже не органічні потреби, а передусім соціальна
- •Пи и,іюсті — безпосереднього емоційного спілкування дитини й матері.
- •Ніш розуміти слова. Водночас зростає ініціатива дитини у спілкуванні з доро- нїм а і укання (мимовільна неусвідомлена гра звуками "а-а-а", "е-е-е" тощо)
- •3.2. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства
- •II і їм і кування з дорослим стає формою організації, засобом здійснення
- •X і| шісгеризуючи гру дошкільнят, вкажемо передусім на її рольовий характер.
- •111 Її ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші
- •11' Шікільнята загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчають- н ні н.По артикулювати окремі звуки та поєднувати їх у звукосполучення.
- •Іршягом дошкільного віку діти досягають значних успіхів в оволодінні гра- по мови, структурою простих та складних речень.
'
і і >і ,чі ішшсті психічного розвитку
немовляти
39
і|нініі
ііііих)
потреб дитини. Інтенсивно формується
нервова система. Під час річній
тимчасових зв'язків у корі великих
півкуль головного мозку відбуваєм
роцеси аналізу й синтезу зовнішніх
сигналів.
Упродовж
першого року життя дитина поступово
навчається тримати голів-
<
і і и н, повзати, вставати й робити перші
кроки. Уже на третьому-четвертому
її попа демонструє хапальні рухи,
прагне дотягнутись до яскравих предмети
н іч і її їх у руки. Спочатку ці дії
погано скоординовані, та згодом
починають 111 ти (носитись із розташуванням,
розмірами та формою різних предметів.
І
ні .і активність дитини призводить не
лише до формування необхідних рухо- ші
ііііііігнж,
але й забезпечує інтеріоризацію
орієнтувальних дій у зорове сприй-
ІіІІІІІН
І
їй икічас із формуванням хапальних
рухів у дитини розвивається спроможні
н. шик иювати й інші прості маніпуляції
з предметами (кидати, трясти, стука-
и
і 11 і цо послуговує основою для
ознайомлення з різноманітними властиво-
інми
речей та розвитку процесів сприймання.
м і і.ея характер психічної активності,
поступово виникає тенденція до
нті
мі.їм и і і діяльності та наслідування
дій дорослих, що свідчить про інтенсивний
ПІК
інтелекту.
І
її и і нию взаємодіючи з дорослим, дитина
починає реагувати на його мов-
пін
пі семи місяців змінюється лепетанням,
тобто багаторазовим повто-
іі
шпім і к надів типу "ба-ба-ба","ма-ма-ма",
а після дев'ятого місяця дитина • и
ночіїнас відповідати дорослому звуками,
почутими від нього.
І'і
її \ ІУІІІІ1ІЯ дитиною мовлення потребує
співвіднесення слів із певними об'єк-
I ні мі ціими. Після шести місяців дитина
виділяє окремі слова як назви предмети
ні пн, реагуючи на них звичними діями.
Насамперед це стосується слів, що
її'
мніть дії, виконувані дитиною з дорослим
("дай ручки","спатоньки", "від-
/ііш
іштик").
і
н ін і' ння назв предметів вимагає
спеціальних дій (наприклад, розглядання
и
пі ра їом з дорослим) за умови емоційної
зацікавленості дитини (Г. Розен-
іі|іі
І Іумко гаін.).
\
і. наприкінці першого року життя слово
дорослого починає виконувати |м тіні
регулювання поведінки дитини.
ми
\ і мк |)ечність із вербальними ситуаціями,
які створюються дорослими. Як пн ніш
н., у віці близько року дитина залишається
без надійних орієнтирів у навко
Криіл
їм
|МІІОІО|К)Ку
Криза
першого року пов'язана з освоєнням
мовлення. Якщо
спочатку життєдіяльність
немовляти регулювала біологічна
система,
детермінована біоритмами, то поступово
вона вету-
Ніш розуміти слова. Водночас зростає ініціатива дитини у спілкуванні з доро- нїм а і укання (мимовільна неусвідомлена гра звуками "а-а-а", "е-е-е" тощо)