- •Векторні функції скалярного аргументу і їх властивості
- •Границя векторних функцій
- •Tеорема:
- •Доведення:
- •Неперервність векторних функцій
- •Векторна похідна
- •Доведення:
- •Елементи тригранника Френе
- •Дотична до кривої
- •Теорема:
- •Нормальна площина кривої
- •Бінормаль кривої
- •Спрямна площина
- •Головна нормаль
- •Довжина дуги кривої Натуральна параметризація
- •Кривизна кривої
- •Теорема:
- •Доведення:
- •Натуральні рівняння кривої
- •Формули Френе
- •Доведення:
- •Плоскі криві
- •Лінія на поверхні
- •Дотична площина і нормаль до поверхні
- •Перша квадратична форма поверхні
- •Застосування першої квадратичної форми
- •Друга квадратична форма поверхні
- •Кривизна кривої на поверхні Нормальна кривизна поверхні Теорема Меньє
- •Теорема Меньє
- •Нормальна кривизна поверхні в даному напрямку є величина стала.
- •Геодезична кривизна і її обчислення
- •Головні кривизни на поверхні
- •Індикатриса кривизни Дюпена
- •Класифікація точок на поверхні:
- •Класифікація точок на основі поняття ідекатриси Дюпена
- •Класифікація точок поверхні на основі поняття Гаусової (повної) кривизни поверхні
- •Класифікація точок з використанням поняття стичного параболоїда поверхні
- •Поверхня обертання і її рівняння
- •Головні напрямки на поверхні
- •Асимптотичні напрямки на поверхні Асимптотичні лінії
- •Геодезичні напрямки на поверхні
- •Сферичне зображення області на поверхні Теорема Гауса
- •Теорема :
- •Ізометричні поверхні Згинання поверхні
- •Теорема Гауса-Бонне(без доведення)
- •Теорема Гауса-Бонне:
- •Топологічний простір
- •I. Об'єднання будь-якої кількості (скінченної або нескінченної) відкритих множин є відкрита множина.
- •II. Перетин будь-яких двох відкритих множин є відкрита множина.
- •Топологічні перетворення і їх властивості
- •Замкнені множини Граничні точки
- •3°. Перетин будь-якої системи (скінченої чи нескінченної) замкнених множин є замкнена множина.(якщо - сукупність замкнених множин, то множина замкнена).
- •4°. Множина м простору замкнена тоді і тільки тоді, коли вона містить всі свої граничні точки.
- •Кліткове розбиття поверхні Орієнтовні поверхні
- •Теорема Ейлера для многогранників
- •Приклади топологічно правильних многогранників
- •Топологічні властивості проективної площини
Бінормаль кривої
Пряма, яка проходить через т.Р кривої перпендикулярно до стичної площини, проведену через цю ж точку, називається бінормаллю
перпендикулярний до дотичної
перпендикулярний
до бінормалі
нехай т.М біжуча точка, сполучимо М і О
-
векторно-параметричне рівняння бінормалі
Нехай
якщо , тоді маємо:
-
параметричне
рівняння бінормалі
визначивши з даної системи отримаєм канонічне рівняння для бінормалі
Спрямна площина
Площина, яка визначається дотичною і бінормаллю називається спрямною
Ця
площина визначається точкою і векторами
і
.
Для того, щоб написати рівняння спрямної площини точку Р приймемо за початкову,а вектори і за напрямні:
-
векторно-параметричне
рівняння спрямної площини
Якщо будемо мати
-
параметричне
рівняння спрямної площини
Головна нормаль
Пряма, яка проходить через т.Р кривої, перпендикулярно до спрямної площини, називається головною нормалью
ЗАУВАЖЕННЯ: головна нормаль завжди направлена в сторону опуклості кривої і лежить у стичній площині.
Позначимо
одиничний вектор головної нормалі
.
Для
написання рівняння головної нормалі
точку Р0
приймаємо за початкову, а векторний
добуток
за напрямний вектор.
Вектори
, які виходять з однієї точки Р є одиничними
і взаємно-ортогональними, вони утворюють
канонічний репер тригранника Френе.
Так, як колінеарний , то
аналогічно
Довжина дуги кривої Натуральна параметризація
Розглянемо деяку криву лінію і якусь дугу цієї кривої
Дугою або куском кривої називається топологічний образ замкненого відрізок
Нехай розглядувана крива є образом замкненого відрізка, впишемо в дугу кривої правильно вписану ламану
Ламана лінія називається правильно вписано в дугу, якщо її вершини на дузі слідують в такому ж порядку, як і їх прообрази на відрізку ab
Довжиною дуги кривої називається точна верхня грань довжин всіх правильно вписаних в дугу ламаних
Для того, щоб знайти довжину дуги кривої скористаємось відомим фактом з математичного аналізу,
відомо, що якщо лінія задана параметрично
(*) то
довжина дуги такої кривої:
припустимо, що задана рівнянням (1)
із
(1) і (*) маємо:
знайдемо
похідну
:
отже
отримаємо:
-
довжина дуги кривої
Розглянемо тепер довжину дуги кривої, як функцію від параметра t
візьмемо похідну правої і лівої частини:
отже
звідси маємо,що функція
є монотонно зростаючою, отже є оборотною,
тобто має обернену.
Це означає, що t = t (S) (2)
із (2) підставимо в (1):
,
отже
(3) - натуральна
параметризація
Параметризація кривої при якій параметром виступає довжина дуги кривої S, називається натуральною параметризацією
Натуральна
параметризація вигідна тим, що
, справді
Отже, щоб від звичайної параметризації (1) перейти до натуральної (3) потрібно:
обчислити довжину дуги,даної кривої, виразивши її, як функцію параметра t;
розв’язати отриману рівність відносно параметра t;
у вихідне рівняння кривої,замість t підставити його вираз із пункту 2)
отримаємо натуральну параметризацію рівняння.
