4.2. Основні правила бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки – це перерахування банками певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків визначає Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків поточні рахунки, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності чи недостатності коштів на цих рахунках. Списання коштів з рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом.

Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам.

У разі відсутності чи недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої у строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій у межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання або примусове списання (стягнення) коштів з рахунку клієнта банку в установлений чинним законодавством строк внаслідок відсутності чи недостатності коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

• взяти розрахунковий документ платника (стягувача) на облік за відповідним позабалансовим рахунком;

• надіслати письмове повідомлення платнику (стягувану) про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку";

• вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

При безготівкових розрахунках можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

Під час здійснення розрахункових операцій використовуються такі види платіжних інструментів:

• меморіальний ордер;

• платіжне доручення;

• платіжна вимога-доручення;

• платіжна вимога;

• розрахунковий чек;

• акредитив;

• платіжна картка;

• вексель.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно вибирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються у вигляді дебетових і кредитових оборотів суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням платіжних рахунків шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.

Для обліку коштів на поточних рахунках суб'єктів господарювання використовується балансовий рахунок 2600.

Для обліку коштів на поточних бюджетних рахунках клієнтів, які утримуються з бюджетів, використовуються балансові рахунки: 2520, 2541, 2542.

Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на балансовому рахунку 2620.

Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках: 2526, 2552, 2554, 2602,2622.

Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках 2605, 2625.

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли неможливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки:

9803 А Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладених цивільно-правових договорів

9804 А Розрахункові документи, не сплачені в строк з вини банку

За умов закриття рахунку згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок 2903 П "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками". З цього рахунку погашається заборгованість клієнтів або суми перераховуються за напрямками, визначеними чинним законодавством.