29. Суть колективної форми організації праці. Соціально-психологічні аспекти та соціально-економічне значення колективної праці.

Успіх роботи аудиторської фірми, а також аудитора-підприємця, багато в чому залежить від умілої організації праці. В аудиторській діяльності застосовуються індивідуальна та колективна форми організації праці.

Індивідуальна форма організації праці, найбільш властива роботі аудиторів-підприємців, може застосовуватися в організації праці аудиторів в аудиторських фірмах. Суть індивідуальної форми організації праці полягає в тому, що завдання з перевірки, оформлення робочих і підсумкових документів та нарахування заробітної плати здійснюється кожним аудитором персонально. За індивідуальною формою організації праці виконує свої функціональні обов'язки весь персонал аудиторської фірми, крім аудиторів. Аудитори при проведенні аудиторських послуг ширше використовують колективну форму організації праці.

Колективна форма організації праці передбачає розподіл завдання з перевірки на колектив аудиторів на чолі з керівником бригади, облік роботи за кінцевими результатами, нарахування заробітної плати на всю бригаду з подальшим її розподілом між членами даного колективу.

Колективна форма організації праці в аудиторській діяльності передбачає повний поділ праці, коли кожен член бригади зайнятий перевіркою відповідного розділу загального плану перевірки. Такі бригади працюють на умовах часткового самоуправління, коли функції укладання договору, розрахунків за виконану роботу, відповідальність за виконання договору несе директор фірми, а управлінські функції з конкретної перевірки — керівник аудиторської бригади.

При колективній формі організації праці для нарахування та розподілу заробітку між членами бригади використовують колективну (бригадну) систему оплати праці. Бригадна система оплати праці передбачає формування колективного заробітку залежно від загальних результатів роботи бригади і його розподіл відповідно до особистого трудового внеску кожного працівника.

Відзначаючи переваги колективної організації праці, К. Маркс писав, що чисельність робітників, об'єднаних у колективи, «... завжди менше числа тих робітників, які, працюючи поодинці, виробили б протягом того ж самого часу ту ж саму роботу».

Соціально – економічне значення колективної форми ОП.На розширення сфери застосування колективної праці впливають не тільки науково-технічний прогрес, але й об'єктивні вимоги створення колективної зацікавленості в поліпшенні кінцевих результатів виробництва. У всіх ланках виробництва (незалежно від ступеня механізації), де при виготовленні однієї і тієї ж продукції бере участь велика кількість працівників, як організацію праці, так і його стимулювання практично доцільно здійснювати на колективній основі. У цих умовах оцінка результатів праці окремих працівників стає або недостатньою, або просто неможливою.

Для поширення колективної форми організації праці існують такожта соціальні передумови. Бригада (ділянка) - це первинна ланкауправління виробництвом, в якому найбільш повно виявляються таківластивості людини, як колективізм, взаємовідповідальність, взаємодопомога,взаємоконтроль, творча активність.

Можн авиділити дві групи умов, згідно з якими правове регулювання відносин, щопов'язані з колективними формами організації праці (далі по тексту - КФОП)вимагають продовження свого вивчення. Одна з них - загальноекономічна. Вонавизначається тим, що багато в чому розвиток КФОП обумовлений науково -технічним прогресом. Під його впливом у певних умовах об'єктивно змінюєтьсяхарактер робочої сили та виникає необхідність у формуванні її раціональноїструктури на рівні трудових колективів. Розвиток засобів виробництвапризводить до того. Що такий колектив стає єдиним соціальним механізмом, щостворює на підставі кооперації та поділу праці закінчений продукт. Звідси івиникає об'єктивна потреба у використанні КФОП у процесі виробництва.

Друга група причин, наявність яких вимагає подальшого вивчення КФОП

- Це соціальні причини. Вони визначаються тим значенням, яке КФОП можуть мати в ході переходу від командно-адміністративної системи управління економіки до економіки чисто ринкової. При цьому, перш за все, КФОП маєстати важливим інструментом успішного проведення великомасштабної приватизації та формування прошарку власників – виробників. По – друге,

КФОП можуть виступити як засіб поєднаня інтересів підприємця з 16окрема молоді16му16х колективів, що значною мірою має допомагати, зокрема винекненнятрудових спорів. Крім цього, КФОП можуть сприяти в умовах переходу до 16окрема молоді16му захисту тих категорій населення, які його потребують, 16окрема молоді та жінок, які мають малолітніх дітей, у забезпеченні їх зайнятості.