Тема: Пізнання, наука, проблема істини

1. Специфіка філософського підходу до пізнання: гносеологія, епістемологія.

2. Істина та помилка:

– поняття істини, форми істини;

– брехня, дезінформація, помилка.

3. Пізнавальні здібності людини:

• чуттєве пізнання та абстрактне мислення,

• творчість та інтуїція.

4. Наукове пізнання і його особливості.

Першоджерела:

1. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии, 1991, №2.

2. Декарт Р. Правила для руководства ума / Соч. в 2-х т., Т. 1 – М.: Мысль, 1989, 1994 .

3. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках / Соч. в 2-х т., Т.1 – М.: Мысль, 1989.

4. Кузанский Н. Об ученом незнании: Пер. с лат. – СПб., 2001.

5. Пирс Ч.С. Как сделать наши идеи ясными // Вопросы философии, 1996, №12.

6. Хайдеггер М. О сущности истины / М. Хайдеггер. Разговор на проселочной дороге. – М.: Высшая школа, 1991.

7. Рассел Б. Человеческое познание. Его сферы и границы. – М.: Мысль, 1997.

8. Флоренский П.А. Столп и утверждение истины. – М.: «Путь», 1914.

Додаткова література

1. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII – XYIII вв.) – М.: Наука, 1987.

2. Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации

Э. Гуссерля // Вопросы философии, 1992, №7.

3. Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры – М., 2003.

4. Лекторский В.А. Вера и знание в современной культуре // Вопросы философии, 2007, №2.

5. Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) // Вопросы философии, 1999, №8.

6. Сокулер З.А. Л. Витгенштейн и его месо в философии ХХ века. – М., 1994.

7. Сокулер З.А. Проблема обоснования знания: Гносеологическия концепции

Л. Витгенштейна и К. Поппера. – М., 1988.

8. Шестакова М.А. Истина как ценность // Вестник Моск. ун-та., Серия 7. Философия, 2002, №5.

Семінар 13

Тема: Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.

1. Людина – світ як предметне поле філософії.

2. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування.

3. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Першоджерела:

1. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч.: В 3-х т. – М., 1970. Т. 1.

2. Попер К. Что такое диалектика? // Вопросы философии, 1995, №1.

3. Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии, 1991, №6.

4. Рикер П. Конфликт интерпретаций. – М., 1985.

5. Гегель Г.В.Ф. Кто мысли абстрактно? // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. В 2 т., Т. 1 – М.: Мысль, 1970.

Додаткова література

1. История античной диалектики. – М.: Мысль, 1972.

2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978.

3. История диалектики XIY-XYIII веков. – М., 1974.

4. Лосев А.Ф. Страсть к диалектике: Литературные размышления философа. – М.: Советский писатель, 1990.

5. Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества // Вопросы философии, 1999, №4.

6. Швырев В.С. Как нам относиться к диалектике? // Вопросы философии, 1995, №1.

Семінар 14