- •16.1. Статистичне вивчення ринку
- •Розділ 1. Сутність та характеристика економічного циклу
- •1.1 Загальна характеристика економічних циклів
- •1.2 Види та передумови економічних циклів
- •Розділ 2. Циклічність як форма економічного розвитку
- •2.1 Природа та причини циклічності в економіці
- •2.2 Циклічний розвиток ринкової економіки
Розділ 2. Циклічність як форма економічного розвитку
2.1 Природа та причини циклічності в економіці
Важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність, що проявляється в циклічному чергуванні піднесень і спадів у економіці. В підтвердження цього - світова економічна криза, яку світ відчуває сьогодні.
Всі макроекономічні показники, що характеризують різні фази ділового циклу поділяються на такі: що випереджають, тобто змінюються до настання фази; запізнілі, тобто змінюються після фази; збіжні, тобто зміна відбувається відповідно до фази; проциклічні, тобто ті, що збільшуються при піднесенні і знижуються при спаді: обсяг виробництва; рівень цін; швидкість обертання грошей; антициклічні, тобто ті, які збільшуються при спаді і знижуються при піднесенні: рівень безробіття, товарно-матеріальні запаси; ациклічні, що не залежать від підйомів і спадів, - обсяг експорту.
До початку XX сторіччя ринкова економіка переживала, в основному, кризи надвиробництва, що виникали при порушенні рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Циклічність розвитку економіки виступала як механізм саморегуляції ринку. При перенасиченні ринку виникав спад виробництва, що продовжувався доти, поки товарні запаси, що накопичилися, не виснажувалися. Далі виникало піднесення виробництва до передкризового стану і вище, поки економіка не "перегрівалася". Важливим наслідком криз надвиробництва було відновлення основного капіталу.
Науково-технічна революція сильно вплинула на цикли, породивши структурні кризи і наукомісткі галузі, що менш чутливі до циклічності. Прискорення зміни основного капіталу зменшило тривалість циклів до 5-6 років, наслідком чого стало збільшення частоти криз. Сучасній економічній теорії відомі такі концепції економічних циклів: теорія нагромадження капіталу М.І. Туган-Барановського. Причина циклічних коливань знаходиться в динаміці нагромадження основного капіталу; теорія диспропорційності між виробництвом предметів споживання і нагромадженням залежно від життєвого циклу основних фондів А. Афталіона; теорія И. Шумпетера. Економічне зростання, на його думку, відбувається циклічно завдяки стрибкоподібному характеру оновлення основного капіталу. Це явище він пов'язав з науково-технічним прогресом; теорія циклу Дж. Кейнса. Цикл розглядається як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання і нагромадження основного капіталу. Відповідно до кейнсіанської теорії циклічний процес обумовлений динамікою ефективного попиту, що визначається функціями споживання й інвестицій; монетарна теорія циклу М. Фрідмена. Вона виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиції, надлишок якої "закладає" економічна політика самої держави.
Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким чином: цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює сорок-шістдесят років. їхня головна рушійна сила - радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова; цикли Кузнєца - їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва; цикли Джаглера з періодичністю сім-одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів; цикли Китчина з тривалістю три-п'ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах; приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до двох років та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності.
Водночас, не можна стверджувати, що всі коливання ділової активності пояснюються дією економічних циклів. Існують й сезонні коливання ділової активності (наприклад, купівельний "бум" перед новим роком тощо). До сезонних коливань схильні й деякі галузі виробництва (сільське господарство, будівництво, автомобільний транспорт та ін.).
Слід зазначити, що цикли є насамперед результатом коливань сукупних чистих інвестицій незалежно від того, чим ці коливання викликані: чи зміною у заощадженнях, споживанні, державних витратах, чи в темпах технічних винаходів і нововведень, чи створенням депозитних грошей банківською системою (тобто розширенням або скороченням інвестиційних витрат). Отже, все, що стосується вироблення і відшкодування інвестиційних (капітальних) товарів, товарів тривалого користування, вдосконалення техніки і технологій, зростання доходу і споживання тощо, пов'язане з внутрішніми факторами, які впливають на виникнення економічних циклів.
Істотний вплив держави на циклічність розвитку економіки. Одна з цілей економічної політики держави - стабілізація економічного росту.
