32. Виявити та обгрунтувати можливі шляхи демократизації та гуманізації діяльності дитячого самоврядування в сучасній школі

Субєктами і обєктами виховання водночас є органи учнівського самоврядування в школі і їх представники в класах. Вони уособлюють демократичну та самодіяльну атмосферу у школі, формують організаторські якості у провідних активістів, допомагають педагогічному колективу в проведенні різноманітних шкільних заходів, а подекуди-самі виступають їх ініціаторами.В цілому учнівські органи самоврядування є незамінними помічниками педагогів.

Демократизація виховання-розвиток різноманітних форм співробітництва і встановлення довір’я між вихователями та вихованцями, повага до суверенітету особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів. Гуманізація виховання-пріорітет завдань самореалізації особистості вихованця, створення умов для виявуобдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, щироі, людяної, доброзичливої,милосердної.

У школі створюються учнівські громадські організації на принципах самоуправління.Головне-задовольнити природне бажання дітей самим вирішувати, яким повинен бути зміст їхнього життя. Педагоги повинні поважати самостійні рішення учнівського колективу і його органів.

Шляхи підвищення демократизації і гуманізації дитячого самоврядування:

подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і в педагогічному керівництві ним (воно має займатися конкретними справами,з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами);

надавати органам самоврядування якомога більшої самостійності;

залучення членів самоврядування у процес оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів (вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння,вживання алкоголю і наркотиків);

надання самоврядуванню учнів реальних прав і реальних обовязків (слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обовязки має кожен його член);

надання кваліфікованої, тактовної педагогічноі допомоги учнівському колективу та його органам;

відбір до самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу (члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обовязків),відмова педагогів від навязування учням своєї волі у цій справі;

прагнення до розширення цих органів (за таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантаженьнайактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку);

повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненавязування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

надання кваліфікованої, тактовної педагогічноі допомоги учнівському активу навчання складної справи керівництва;

часта зміна функцій керівника і підлеглого;

систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі;

постійне навчання членів самоврядування;

рада лідерів,яку обирають демократичним шляхом стоїть на чолі кожної організації.

33. Скласти і обґрунтувати схему аналізу відвіданого вами виховного заходу в школі.

Схема аналізу виховного заходу.

1. Підготовка заходу. Виховна і пізнавальна мета. План-конспект, своєчасне його пред’явлення. Підбір наочності, технічних засобів. Попередня підготовка учнів, участь їх проведенні заходу. Оформлення приміщення і створення відповідних умов для більш ефективного проведення заходу.

2. Початок заходу. Вхід учнів, керівника, гостей. Вітання, облік відвідування, готовність до роботи. Повідомлення теми, мети, завдань. Час, затрачений на початок заходу. Висновки.

3. Характеристика заходу за змістом. Актуальність. Повнота і послідовність викладу, емоційність, доступність матеріалу. Відповідність змісту віковим особливостям, рівню розвитку учнів. Правильність і доступність висновків. Рекомендації учням для самовиховання.

4. Характеристика методів і прийомів. Які методи і прийоми використано, їх доцільність. Вміння застосувати дані методи і прийоми. Використання наочності, технічних засобів. Розвиток ініціативи, допитливості, бажання діяти. Активність й інтерес учнів. Висновки і пропозиції.

5. Дисципліна і поведінка учнів. Робочий настрій та діловитість. Стан дисципліни. Характер порушень порядку і їх причин. Методи і прийоми дисциплінування учнів. Ступінь активності і зайнятості учнів.

6. Висновки. Кінець заходу. Форма закінчення заходу. Чи зроблено висновки, що випливали зі змісту заходу? Досягнення мети і завдань. Вплив на розвиток свідомості, почуттів та волі. Прищеплення загальнолюдських цінностей, формування певних вмінь(моральної, естетичної оцінки, культури поведінки). Висновки і пропозиції.

Я відвідала такий виховний захід, як “Фестиваль танцю”, який проводився в ЗОШ №14 м. Тернополя.

1. Підготовка до цього виховного заходу, на мою думку, пройшла на належному рівні. А саме, план-конспект своєчасно був пред’явлений завучеві по виховній роботі та обговорений на засіданні педради, заздалегідь зробили оголошення учням про цей захід в усній (класними керівниками) і писемній (на дошці оголошень) формах. Приміщення вибрали досить вдало-спортзал, адже він великий і зручний як для учасників, так і для глядачів. Основною метою заходу було продемонструвати учням талант і здібності їх колег, заохотити присутніх до вияву їх творчих здібностей, тобто участі у танцювальних та інших гуртках.

2. Початок заходу викликав фурор. Гості швидше зайняли свої місця, відведенні їм в залі. Потім з’явився керівник, який привітав всіх присутніх із святом весни і танцю, а вже тоді вийшли на сцену учасники у своїх танцювальних костюмах, які викликали неабияке захоплення.

3. Захід був проведений досить доцільно та актуально, бо щойно прийшла весна, діти сповнені енергії та активності, от і трапилася нагода корисно використати її. “Фестиваль танцю” проводився для учнів 5-11 класів.

4. Для цього заходу були підібрані дуже ефективні методи змагання та заохочення, які дійсно правильно втілювалися в життя керівником. Технічні засоби, які використовувались тут були терпимими, хоч і не найкращими. Інтересу і азартові учнів-глядачів не було меж.

5. В загальному дисципліна була на високому рівні. Глядачі активно підтримували учасників змагання і самі зацікавились танцями.

6. По закінченні фестивалю керівник зробив підсумки, оголосивши результати, які були чесними і справедливими. Після цього заходу не один учень вирішив і собі зайнятися чимось цікавим та корисним.

7.

34. Продумати і обґрунтувати план інструктивної бесіди з представником правоохоронних органів, який буде виступати перед учнями вашого класу з питання запобігання правопорушень з боку неповнолітніх.

При визначенні змісту правового виховання школярів треба мати на увазі, що у повсякденному житті їм доводиться стикатися з різними ситуаціями не тільки змісту Конституції, а й адміністративного, цивільного, кримінального, сімейного та інших галузей права. Треба мати на увазі, що учнів в першу чергу необхідно ознайомлювати з тими положеннями, які стосуються неповнолітніх, і водночас готувати до дорослого життя. А для цього необхідно ознайомлювати їх з правовими нормами, що регулюють життя і діяльність дорослих. Передусім треба показати школярам, що в основі кожної норми права, особливо кримінального, лежить відповідна моральна норма. Адже хуліган бешкетує, бо не поважає оточуючих і себе, злодій краде, бо не поважає приватної та державної власності, у ґвалтівника відсутня власна гідність і повага до жінки. Під час розкриття змісту норм кримінального права з використанням ілюстративного матеріалу не треба деталізувати приклади вчинення правопорушень чи злочинів, бо це може призвести до їх копіювання окремими неповнолітніми. Негативний приклад треба розкрити так, щоб він не викликав захоплення, бажання наслідувати його, а, навпаки, сприяв би появі у школярів непримиренності до зла. Важливо показати, які саме негативні риси особи призводять до злочину і як їх позбутися. Важливим моментом правового виховання учнів є розкриття перед ними “перспектив” тих, хто порушує правові норми. Відповідно до цього я пропоную такий план інструктивної бесіди з представником правоохоронних органів, який буде виступати перед учнями мого класу з питання запобігання правопорушень з боку неповнолітніх:

1. Злочин і правопорушення: в чому їх відмінність?

2. Відповідальність, яка загрожує за підготовку злочину і співучасть у ньому.

3. Хто такий неповнолітній і які його права та обов’язки?

4. Особливості відповідальності за споєння злочину неповнолітніми.

5. Що чекає тих, хто порушує правові норми?

Цей представник правоохоронних органів виступає під час такого виховному заходу:

Тема: Взаємозв’язок права та моралі. Як вони допомагають один одному?

Мета: Довести, що злочин - антисуспільне явище, переконати молодь у потребі боротьби із злочинністю.

Питання для обговорення:

1. Мораль і право у системі соціальної норми.

2. Принципи, спільні для моралі та права.

3. Додержання законності - не тільки правова, а й моральна вимога.

4. Українське право - надійне знаряддя захисту інтересів держави, життя, здоров’я, честі та гідності українських громадян.

Навчальний процес

1. Визначити основні світоглядницькі аспекти предмету з фаху і на конкретних темах показати шляхи їх реалізації.

Світогляд складається з таких підсистем: а) найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань; б) світоглядні вміння(розумові операції); в) сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості; г) вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей(рішучість, принциповість)

Оскільки світогляд являє собою систему наукових, політичних, філософських, правових , естетичних , моральних понять, поглядів переконань, які визначають ставлення людини до оточуючого середовища і до самої себе, то кожний шкільний навчальний предмет являє собою складову єдиного цілого.

Так дисципліни природничого циклу розкривають природничо-наукову картину світу, суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку, в процесі трудового і виробничого навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничих відносин. У своїй єдності всі ці предмети дають можливість при їх засвоєнні сформувати цілісний науковий світогляд.

Шляхи формування наукового світогляду у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін: а)теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; б)здійснення між предметних зв’язків ; в)забезпечення діалектичного мислення на уроках

У процесі вивчення математики

2. Визначити та обґрунтувати, які вікові на індивідуальні особливості учнів будете враховувати на різних етапах уроку.

Вікова періодизація - поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками. В педагогіці шкільний вік поділяють на:1-молодший шкільний вік - від 6,7 до 11, 12 років, 2- середній шкільний вік - 12-15р., 3- старший шкільний вік 15-18.

Кожний віковій групі характерні певні анатомо-фізіологічні, психічні, соціальні властивості, які називають віковими особливостями.

1. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодшого школяра в основному проходить в процесі навчання. Пам‘ять наочно-образна. Мислення розвивається від емоційно-образного до образно логічного.

2. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам‘яті. Характерна розкиданість інтересів. Значне місце відіграють різні форми спілкування. Під кінець підліткового періоду перед учнями постає питання вибору професії.

3. період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам‘ять характеризується зрілістю, мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мова збагачується науковими термінами, стає виразною і точною.

У кожній вікові групі є значні індивідуальні властивості. До них належать особливості сприймання, мислення, пам‘яті, уяви, інтересів, нахилів, здібностей. Глибокі знання вікових та індивідуальних особливостей учнів необхідні для вирішення завдання на кожному етапі уроку.

Індивідуалізація - це врахування в процесі навчання індивідуальних особ­ливостей учнів у всіх його формах і методах. У "Педагогічній енциклопедії"" індивідуалізація визначається як "організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відміннос­ті учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання" .

Під диференціацією розуміють таку форму індивідуалізації, коли учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об'єднуються в групи для окремого навчання.