6.4 Телефонне обладнання

Існує два типи схем телефонно­го зв’язку - системи з місцевою та центральною батареєю. Схема з місцевою батареєю використовується для полевих умов (рисунок 6.11). У таких системах крім мовних приладів (мікрофон, телефон, трансформатор) є так звані викликальні прилади для приймання і посилання виклику. Для посилання виклику використовується індуктор - генератор змінного струму, який формує напругу 50 ... 60 В частотою 15 … 20 Гц. При обертанні ручки індуктора замикається контакт з лінією і на неї подається індукторний струм. Для приймання сигналу виклику використовується електричний дзвоник. У початковому ста­ні, коли слухавка покладена, контакт замкнений на ланцюг дзвоника. Коли слухавку знято, то важільний перемикач замикає ланцюг мовних приладів з лінією.

Рисунок 6.11 – Схема телефона з

місцевою батареєю

Рисунок 6.11 – Схема телефона з місцевою батареєю

Схема живлення телефонних систем з центральною батареєю зображена на рисунку 6.12. Ця схема використовується у міських та сільських телефонних мережах спільного користування. Батарея з напругою 24, 48 або 60 В знаходиться на телефонній станції. Постійний струм від батареї проходить крізь дроселі, у вигляді яких використовуються обмотки реле КА1 та КА2, що не пропускають змінного струму від мікрофонів.

З лінії струм проходить крізь мікрофон та первинну обмотку трансформатора. Якщо один з абонентів розмовляє, то змінний струм його мікрофона створює е.р.с. у вторинних обмотках трансформаторів і другий абонент чує розмову у своєму телефоні.

Принципова схема телефонного апарата наведена на рисунку 6.13.

Рисунок 6.13 – Схема телефонного апарата

Якщо слухавка з апарата не знята, то контакти 1-2 важільного перемикача S1 розімкнені, а 7-6 замкнені і ство­рено ланцюг для приймання сигналів виклику і вимкнення мовних ланцюгів. Змінний струм виклику проходить від контакту лінії крізь дзвоник НА, контакти 7-6 S1, конденсатор С1 і до лінії. При зніманні слухавки контакти 1-2 та 5-6 замикаються. Утворюється ланцюг, яким проходить постій­ний струм: лінія, контакти 1-2 важільного перемикача, обмотка 1 трансформатора, мікрофон ВМ, контакти 6-7 та 4-5 номеронабирача S2, лінія. При цьому на станції вмикається певне обладнання, і до апарата подається змінний струм частотою 450 Гц, що прослуховується у телефоні ВА (сигнал дозволу набирання номера - тон).

Абонент набирає необхідний номер. Контакти 3-4 номеронабирача є шунтувальними для мовних приладів, а 6-7- імпульсними. Під час набирання номера контактами 6-7 утворюються імпульси струму, які розповсюджуються ланцюгом: лінія, контакти 1-2 важільного перемикача S1, контакти 3-4 та 6-7 номеронабирача S2, лінія.

У схемі використана мостова схема вилучення місцевого ефекту. Елементи R1, R2, С1 та С2 належать до балансного контуру. Під час набирання номера конденсатори С1 та С2 з резистором R1 формують іскрогасне коло, підключене до контактів 6-7 номеронабирача.

Короткочасні завади абонентської лінії впливають на мовні ланцюги, що призводить до акустичних ударів. Для зменшення їх впливу до ланцюга введено діоди, які при великих завадах шунтують телефон. Вони також зменшують рівень клацання під час обертання номеронабирача.

У телефонних лініях діє декілька рівнів напруги, як це подано на часових діаграмах (рисунок 6.14).

Таким чином службові повідомлення сягають рівня 60 В, а очікування і розмова характеризуються більш низьким рівнем 5 … 15 В.