Р исунок 6.4 – Чотирипровідна односмугова лінія зв’язку

S₁ + S₂  2A₀ , (6.7)

де S₁ та S₂ - коефіцієнти підсилення прямого та зворотного підсилювачів;

A ₀ - перехідне згасання між ланцюгами на ближньому кінці;

Рисунок 6.5 – Зворотний зв’язок між підсилювачами

призведе до самозбудження підсилювачів. Для повітряних ліній зв’язку ця умова виконується, тому односмугову систему використовувати не можна. При передаванні симетричним кабелем для зменшення впливу на ближньому кінці використовують двокабельну систему, причому всі пари одного кабелю використовують для сигналів одного напрямку, а всі пари другого - для протилежного. Захисна дія оболонок значно збільшує перехідне згасання і нерівність (6.7) не виконується.

Для повітряних ліній та інших ланцюгів, де використання чотиридротової односмугової системи двобічного зв’язку неможливе або недоцільне, використовують дводротову двосмугову систему (рисунок 6.6). Вона відрізняється тим, що кожен з каналів має свою частоту-носій і на підсилювальних станціях усувається можливість самозбудження підсилювачів. Ця система еквівалентна односмуговій чотиридротовій системі. Недоліками її є необхідність введення до тракту кожного напрямку великої кількос­ті фільтрів, що збіль­шує вартість і погіршує якість зв’язку.

Для зв’язку на невелику відстань ви­користовують дводротову односмугову систему (рисунок 6.7). В ній використовуються двобічні підсилювачі, що складаються з двох однобічних, пов’язаних між собою крізь розв’язувальні пристрої. Якщо кількість підсилювачів невелика, то забезпечити стійкість двобічних підсилювачів практично неможливо. Крім того, чим ширшим бу­де спектр підсилюваного сигналу, тим більшою буде можливість збудження. Розв’язувал­ьні пристрої являють собою диференціальні системи (рисунок 6.8.а), до якої входить диференціальний трансформатор з трьома обмотками W₁, W₂, W₃. Опір Z₃ називають балансним контуром. До точок 1 - 1 підключається дротова лінія, до 2 - 2 - вхід підсилювача одного напрямку, до 4 - 4 - вхід підсилювача друго­го напрямку.

Р исунок 6.6 – Двосмугова двопровідна система двобічного зв’язку

Я кщо на точках 4 - 4 з’являється сигнал, то крізь обмотки W₁ i W₃ течуть струми протилежних напрямків і, відповідно з цим, створюють в осерді трансформатора магнітні потоки, що направлені у протилежні боки. Якщо ці потоки однакові, то в

Р исунок 6.7 – Двопровідна односмугова система двобічного зв’язку

Рисунок 6.8 – Трансформаторна диференціальна схемата схема її увімкнення

обмотці W₂ е.р.с. наводитись не буде. Для вирівнювання стру­мів І₁ та І₃ необхідний балансний контур. Таким чином, на вхід підсилювача 2 - 2 сигнал не проходить. Якщо взяти телефонний апарат, то сигнал, що чується з мікрофона, не проходить на підсилювач навушника.

Якщо приходить сигнал з лінії (точки 1 - 1), то в обмотці W₂ утворюється е.р.с. за рахунок струмів в обмотках W₁ та W₃, що течуть в один бік.

На практиці рівності струмів для компенсації можна досягти тільки у деякому діапазоні частот, але не в усій смузі мовного спектра.

Ця схема називається ще мостовою, а ефект - місцевим, тому що абонент прослуховує сам себе.

Другий метод боротьби з місцевим ефектом - компенсаційний (рисунок 6.9). У точці 1 струм мікрофона розподіляється на струми i₁, i₂, i₃.

Кількість витків в обмотках W₁, W₂, W₃ вибирається таким чином, що е.р.с., індукована від обмоток W₁ та W₂ в обмотку W₃ створює сумарну е.р.с., яка дорівнює нулю, тобто вони компенсують одна одну, тому струм, який тече крізь телефон, дорівнює нулю. Під час приймання інформації з лінії, струми співпадають за напрямком, і

Рисунок 6.9 – Компенсаційна схема

ефект компенсації не відбувається. Конденсатор не дає проходити постійній складовій і є частиною балансного контуру.

В икористовується також електронна схема з використанням диференціального підсилювача (рисунок 6.10). Сигнал передавання проходить крізь підсилювач (DA1) на трансформатор, а також на прямий та інверсний входи підсилювача DA2. При цьому на виході підсилювача буде нульовий сигнал. Якщо сигнал приходить з лінії крізь трансформатор, то він поступає на інверсний вхід підсилювача DA2.

Рисунок 6.10 – Схема вилучення місцевого ефекту на базі диференціального

підсилювача

Рисунок 6.12 – Схема живлення телефонних апаратів з центральною батареєю