6.3 Двобічні канали передавання

Канали передавання аналогової інформації, що розглядались раніше - однобічні, тобто інформація в них передається в одному напрямку. Це визначається тим, що підсилювачі на кінцевих та підсилювальних станціях працюють лише в одному напрямку. Якщо передаються не мовні сигнали, такі однобічні системи можна використовувати, тому що на одному каналі увімкнено передавальний апарат, а на другому - приймальний. Якщо необхідно передавати сигнали у зворотному напрямку, то формується ще один однобічний канал. Передавання інформації цими каналами може відбуватися в один і той самий час.

Телефонний зв’язок характеризується тим, що один і той самий телефонний апарат є передавальним і приймальним пристроєм. За рахунок цього телефонні канали повинні бути двобічними, тобто забезпечувати передавання інформації у прямому і зворотному напрямках.

Для організації телефонного зв’язку у місцевих мережах використовують дводротові фізичні ланцюги, якими сигнали передаються без перетворення в тональному діапазоні частот. Порівняно невелика довжина цих ланцюгів дозволяє обходитись без підсилювачів.

Рисунок 6.3 – Принцип об’єднання двох однобічних каналів до двобічного

У випадку міжміського телефонного зв’язку потрібен канал двобічної дії, який формується шляхом об’єднання двох зустрічних однобічних каналів тональної частоти. При такому об’єднанні необхідно забезпечити дводротове закінчення дво­бічного каналу, тому що абонентські лінії місцевої телефонної мережі - дводротові. Об’єднання здійснюють за допомогою спеціальних перехідних розв’язувальних пристро­їв (рисунок 6.3). За рахунок об’єднання двох однобічних каналів у двобічний виникає ланцюг зв’язку, яким струми з виходу одного каналу можуть попадати на вхід другого. При цьому може виникнути самозбудження двобічного каналу. Для знищення самозбудження розв’язувальний пристрій повинен мати велике згасання між точками а та в, тобто знищувати струм зворотного зв’язку. Разом з тим, пристрій повинен мати мале згасання в напрямку від а до с та від с до в. Крім знищення самозбудження каналу, розв’язувальний пристрій здійснює узгодження опорів і рівнів передавання цих частин каналу. В кожному з напрямків передаються сигнали в одному і тому самому діапазоні частот. Така система називається чотиридротовою односмуговою (рисунок 6.4). Для реалізації такої лінії потрібні дві дводротові лінії зв’язку. Вона в основному використовується для кабельних ліній. На кінцевих станціях такої системи розташоване передавальне та приймальне обладнання. Коливання-носії подаються в один і той самий момент часу на модулятор і на демодулятор каналу на кожній кінцевій станції. Для переходу від чотиридротової частини каналу до дводротової викори­стовуються розв’язувальні засоби.

Перевагою чотиридротової односмугової системи двобічного зв’язку є наявність однакового обладнання на обох кінцевих станціях, просте обладнання підсилювальних станцій. Проте, на повітряних лініях передавання сигналів у протилежних напрямках в однаковому спектрі частот призводить до значних впли­вів на ближньому кінці (за рахунок переходу з одного ланцюга на другий згідно з ефектом електромагнітної взаємодії) і проявляється у вигляді перехідної розмови або шуму. Вплив між ланцюгами може призвести до самозбудження підсилювачів різних напрямків на одній підсилювальній станції (рисунок 6.5).

Таким чином утворюється петля зворотного зв’язку, яка за умови: