- •Завдання на курсову роботу
- •1 Створення математичної моделі керованого об’єкта
- •2 Лінеаризація диференціальних рівнянь ко
- •4 Дослідження математичної моделі керованого об’єкта методом передавальної функції
- •5 Чисельний метод якісного дослідження математичної моделі
- •6 Побудова математичної моделі кореляційним методом
- •6.1 Кореляційний метод побудови математичної моделі
- •6.2 Планування експерименту побудови математичної моделі
- •6.3 Проведення машинних експериментів з м-послідовністю і отримання кореляційних функцій
- •6.4 Побудова перехідної характеристики ко за кореляційною функцією
- •Висновки
- •Список посилань на джерела
4 Дослідження математичної моделі керованого об’єкта методом передавальної функції
Для дослідження математичної моделі даним методом нам потрібно подати нашу математичну модель у матричної передавальної функції, яка має вигляд:
(4.1)
де (4.2)
-- зображення по Лапласу і-тої вихідної величини;
-- зображення по Лапласу j- тої вхідної величини.
Для знаходження матричної передавальної функції виконаємо пряме перетворення Лапласа.
(4.3)
Або
(4.4)
Приймаємо U2(p)=0 і знаходимо x1(p) і х2(р), використавши правило Крамера для розв’язку системи рівнянь:
(4.5)
, (4.6)
. (4.7)
Тепер приймаємо U1(p)=0 і знаходимо x1(p) і х2(р) таким самим способом як і вище:
(4.8)
, (4.9)
. (4.10)
Тепер знаходимо елементи матричної передавальної функції:
, (4.11) , (4.12) , (4.13) . (4.14)
Отже матрична передавальна функція нашої математичної моделі має такий вигляд:
. (4.15)
Тепер можемо приступити до дослідження математичної моделі КО. Загальна формула дослідження.
,
де
U(p) – зображення по Лапласу вхідних сигналів.
На вхід об’єкта подаються сигнали:
. (4.16)
Зображення по Лапласу цих величин матиме такий вигляд:
. (4.17)
Отже зображення по Лапласу вихідних величин виглядає так:
Тобто:
; (4.18)
. (4.19) Тепер потрібно зробити зворотне перетворення Лапласа з отриманих зображень вихідної величини. Зворотне перетворення Лапласа робимо за теоремою про лишки.
Д ля одержання рівняннь застосовуємо зворотне перетворення Лапласа. , обчислення оригінала вихідних величин зручно проводити за допомогою теореми лишків. Розглянемо рівняння (4.18),(4.19) і згідно теореми про лишки матимемо:
де n – кількість полюсів.
Знайдемо зміну вихідних величин X1(t) і X2(t) в часі. Для цього скористаємося зворотнім перетворенням Лапласа виразів (4.18) і (4.19).Обрахунок, проведений в програмному математичному пакеті Mathcad, наведений нижче.