- •Курс лекцій
- •Видавничих систем”
- •4.2.4. Критерії оцінки і вибору
- •1. Основи методології проектування видавничих систем
- •1.1. Життєвий цикл видавничих систем.
- •1.2. Моделі життєвого циклу вс
- •1.3. Методології й технології проектування вс
- •1.3.1. Загальні вимоги до методології й технології
- •1.3.2. Методологія rad
- •2. Структурний підхід до проектування іс
- •2.1. Сутність структурного підходу
- •2.2. Методологія функціонального моделювання sadt
- •2.2.1. Склад функціональної моделі
- •2.2.2. Ієрархія діаграм
- •2.2.3. Типи зв'язків між функціями
- •2.3. Моделювання потоків даних (процесів)
- •2.3.1. Зовнішня суть
- •2.3.2. Системи і підсистеми
- •2.3.3. Процеси
- •2.3.4. Накопичувачі даних
- •2.3.5. Потоки даних
- •2.3.6. Побудова ієрархії діаграм потоків даних
- •2.4. Моделювання даних
- •2.4.1. Case-метод Баркера
- •2.4.2. Методологія idef1
- •2.4.2. Критерії оцінки і вибору
- •Синтаксично кероване редагування. Можливість введення і редагування початкових кодів на одному або декількох мовах з одночасним синтаксичним контролем.
- •2.4.3. Підхід, використовуваний в case-засобі Vantage Team Builder
- •2.5. Приклад використання структурного підходу
- •2.5.1. Опис предметної області
- •2.5.2. Організація проекту
- •3. Програмні засоби підтримки життєвого циклу по
- •3.1. Методології проектування по як програмні продукти. Методологія datarun і інструментальний засіб se Companіon
- •3.1.1. Методологія datarun
- •3.1.2. Інструментальний засіб se Companіon
- •3.2. Case-засобу. Загальна характеристика і класифікація
- •4. Технологія впровадження case-засобів
- •4.1. Визначення потреб в case-засобах
- •4.1.1. Аналіз можливостей організації
- •4.1.2. Визначення організаційних потреб
- •4.1.3. Аналіз ринку case-засобів
- •4.1.4. Визначення критеріїв успішного впровадження
- •4.1.5. Розробка стратегії впровадження case-засобів
- •4.2. Оцінка і вибір case-засобів
- •4.2.1. Загальні відомості
- •4.2.2. Процес оцінки
- •4.2.3. Процес вибору
- •4.2.4. Критерії оцінки і вибору
- •4.2.4.2. Простота використання
- •4.2.4.3. Ефективність
- •4.2.4.4. Супроводжуваність
- •4.2.4.5. Переносимість
- •4.2.4.6. Загальні критерії
- •4.2.5. Приклад підходу до визначення критеріїв вибору case-засобів
- •4.3. Виконання пілотного проекту
- •4.4. Перехід до практичного використання case-засобів
- •5. Характеристики case-засобів
- •5.4. Локальные средства (eRwin, bPwin, s-Designor, case.Аналитик)
- •5.5. Об'єктно-орієнтовані case-засоби (Rational Rose)
- •5.6. Допоміжні засоби підтримки життєвого циклу по
- •5.6.1. Засоби конфігураційного управління
- •5.6.2. Засоби документування
- •5.6.3. Засоби тестування
- •5.7. Приклади комплексів case-засобів
2.2.3. Типи зв'язків між функціями
Одним з важливих моментів при проектуванні ІС за допомогою методології SADT є точна узгодженість типів зв'язків між функціями. Розрізняють принаймні сім типів зв'язування:
Тип зв'язку |
Відносна значимість |
Випадкова |
0 |
Логічна |
1 |
Тимчасова |
2 |
Процедурна |
3 |
Комунікаційна |
4 |
Послідовна |
5 |
Функціональна |
6 |
Нижче кожний тип зв'язку коротко визначений і проілюстрований за допомогою типового прикладу з SADT.
(0) Тип випадкової зв’язності: найменш бажаний. Випадкова зв’язність виникає, коли конкретний зв'язок між функціями малий або повністю відсутній. Це відноситься до ситуації, коли імена даних на SADT-дугах в одній діаграмі мають малий зв'язок між собою. Граничний варіант цього випадку показаний на малюнку 2.8.
Рис. 2.8. Випадкова зв’язність
(1) Тип логічної зв’язності. Логічне зв'язування відбувається тоді, коли дані та функції збираються разом внаслідок того, що вони потрапляють до загального класу або набору елементів, але необхідних функціональних відносин між ними не виявляється.
(2) Тип тимчасової зв’язності. Зв'язані за часом елементи виникають внаслідок того, що вони представляють функції, зв'язані в часі, коли дані використаються одночасно, або функції включаються паралельно, а не послідовно.
(3) Тип процедурної зв’язності. Процедурно-зв’язані елементи з'являються згрупованими між собою внаслідок того, що вони виконуються протягом однієї й тієї ж частини циклу або процесу. Приклад процедурно-зв’язаної діаграми наведений на малюнку 2.9.
Рис. 2.9. Процедурна зв’язність
(4) Тип комунікаційної зв’язності. Діаграми демонструють комунікаційні зв'язки, коли блоки групуються внаслідок того, що вони використовують ті самі вхідні дані і/або виробляють ті самі вихідні дані (малюнок 2.10).
(5) Тип послідовної зв’язності. На діаграмах, що мають послідовні зв'язки, вихід однієї функції служить вхідними даними для наступної функції. Зв'язок між елементами на діаграмі є більше тісним, ніж на розглянутих вище рівнях зв'язувань, оскільки моделюються причинно-наслідкові залежності (малюнок 2.11).
(6) Тип функціональної зв’язності. Діаграма відбиває повну функціональну зв’язність, при наявності повної залежності однієї функції від іншої. Діаграма, котра є чисто функціональною, не містить чужорідних елементів, що відносяться до послідовного або більш слабкого типу зв’язності. Одним із способів визначення функціонально-зв’язних діаграм є розгляд двох блоків, зв'язаних через керуючі дуги, як показано на малюнку 2.12.
Рис. 2.10. Комунікаційна зв’язність
Рис. 2.11. Послідовна зв’язність
У математичних термінах необхідна умова для найпростішого типу функціональної зв’язності, показаної на малюнку 2.12, має такий вигляд:
C = g(B) = g(f(A))
Нижче, у таблиці, представлені всі типи зв'язків, розглянуті вище. Важливо відзначити, що рівні 4-6 встановлюють типи зв’язностей, які розробники вважають найважливішими для одержання діаграм гарної якості.
Рис. 2.12. Функціональна зв’язність
Значимість |
Тип зв’язності |
Для функцій |
Для даних |
0 |
Випадкова |
Випадкова |
Випадкова |
1 |
Логічна |
Функції тої самої множини або типу (наприклад, "редагувати всі входи") |
Дані тої самої множини або типу |
2 |
Тимчасова |
Функції того ж самого періоду часу (наприклад, "операції ініціалізації") |
Дані, що використовуються в якому-небудь часовому інтервалі |
3 |
Процедурна |
Функції, що працюють в одній і тій же фазі або ітерації (наприклад, "перший прохід компілятора") |
Дані, що використовуються під час однієї й тієї ж фази або ітерації |
4 |
Комунікаційна |
Функції, що використають ті самі дані |
Дані, на які впливає та сама діяльність |
5 |
Послідовна |
Функції, що виконують послідовні перетворення тих самих даних |
Дані, що перетворені послідовними функціями |
6 |
Функціональна |
Функції, що поєднані для виконання однієї функції |
Дані, пов'язані з однією функцією |