5. Термінологічний словник

Знецінення запасів – різниця між чистою вартістю реалізації та фактичною собівартістю залишку запасів на складі.

Метою конкретної ідентифікації – метод оцінки, за яким відпущені на виробництво чи н реалізацію, матеріали (товари) оцінюються за цінами конкретних партій запасів, що надійшли на підприємство.

Метод FIFO – метод оцінки запасів, який припускає, що матеріали (товари), які першими надійшли, першими списуватимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто за цінами перших надходжень.

Метод середньозваженої собівартості – метод оцінки запасів, за яким витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням залишку на початок періоду та надходжень.

Правило найменшої вартості – правило, за яким товарно-матеріальні запаси оцінюються і відображаються в балансі за найменшою вартістю з двох: за собівартістю або за чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації – дорівнює розрахунковій ціні продажу запасів за умов звичайної діяльності за вирахуванням розрахункових витрат на завершення їх виробництва та збут.

Тема. Облік власного капіталу і розподілу прибутку в товариствах та корпораціях

У процесі вивчення даної теми треба не тільки опанувати методику обліку операцій, пов'язаних з формуванням і змінами власного капіталу в товариствах та корпораціях, а й зрозуміти призначення, склад та джерела формування власного капіталу, уміти пояснити вплив на власний капітал операцій, пов'язаних з роздрібненням і консолідацією акцій.

Термін '' товариства " у різних країнах має різний зміст. Так в Україні товариствами визнаються підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди між юридичними особами чи громадянами через об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності задля одержання прибутку. При цьому до товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Подібне розуміння товариства викладено в законодавчих актах Франції та інших західноєвропейських країнах.

Як бачимо, тут відсутнє розмежування товариств як об'єднання товаровиробників і акціонерних компаній. У США ж існує розмежування між товариствами, акціонерними компаніями або корпораціями і відповідно це впливає на організацію обліку власного капіталу і розподілу прибутку в товариствах і корпораціях.

Згідно з Концептуальною основою МСФЗ власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Існує кілька міжнародних стандартів, котрі стосуються обліку капіталу, зокрема МСБО і «Подання фінансових звітів», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» тощо.

Далі розглянемо облік формування власного капіталу на прикладі товариств і корпорацій в США.

Капітал товариства формується за рахунок внесків партнерів. При чому капітал кожного партнера обліковується окремо і в балансі відображається окремо.

Кожний партнер може внести в товариство різні активи: гроші, матеріальні та нематеріальні актини, які оцінюються за ринковими цінами на день здійснення внесків.

Розглянемо приклад. Джон та Джері домовились об'єднати свої капітали і створити товариство для виробництва столів.

Внески Джона становлять, дол.:

Гроші 20000

Обладнання для офісу 40000

Внески Джері становлять, дол.:

Гроші 45000

Дебіторська заборгованість (рахунок до одержання) 16000

У тому числі сумнівна заборгованість 1000

Відображення в обліку інвестиції Джона:

Дт рах. «Грошові кошти» 20000

Дт рах. «Устаткування» 40000

Кт рах. «Капітал Джона» 60000

Інвестиції Джері:

Дт рах. «Грошові кошти» 45000

Дт рах. «Рахунки до одержання» 16000

Кт рах. «резерв по сумнівних боргах» 1000

Кт рах. «Капітал Джері» 60000.

Надалі коли товариство сформовано, облік господарської діяльності, відображення господарських операцій здійснюється в загальноприйнятому для всіх підприємств порядку.

Відмітимо, що в разі зміни складу товариства, тобто прийняття нових партнерів, виходу партнера з товариства чи смерті товариство формально має бути розпущене і сформоване нове товариство. всі ці зміни впливають на величину капіталу і підлягають обліку.

Для ілюстрації цілої низки варіантів використаємо вихідні дані попереднього прикладу:

1. Купівля новим партнером, частки капіталу (чи всього капіталу) даного партнера.

Джон вирішив викупити весь капітал партнера Джері і платить безпосередньо йому 68000дол.

Проводка: дт рах. «Капітал Джері» 60000

Кт рах. «Капітал Джона» 60000.

Таким чином в обліку відображено суму капітал, а не суму сплати за його викуп.

2. Інвестиції в товариство новими партнерами без премії чи гудвілу.

Партнер Джонсон вносить 60000 дол. за умови. що матиме в активах товариства третину (інтерес).

Дт рах. «Грошові кошти» 60000

Кт рах. «Капітал Джонсона» 60000

3) Інвестиції в товариство з премією давнім (попереднім) партнерам.

Джонсон хоче внести в товариство 90000 дол. за умови, що матиме третину інтересу товариства.

Проводка:

Д-т рах. "Грошові кошти" 90000

К-т рах," Капітал Джона" 10000

К-т рах. '"Капітал Джері' 10000

К-т рах. "Капітал Джонсона" 50000

Як бачимо, що 20000 дол. - це премія давнім партнерам, яка приєднується до їхнього капіталу пропорційно сумам їхнього капіталу.

4) Інвестиції в товариство з премією для даного партнера.

Джонсон (новий партнер) згоден внести тільки 50000 дол, але

мати третину інтересу, тобто третину в активах товариства. Згода давніх партнерів зумовлена зацікавленістю в новому капіталі чи в новій людині.

Дт рах. «Грошові кошти» 30000

Дт рах. «Капітал Джона» 10000

Дт рах. «Капітал Джері» 10000

Кт рах. «Капітал Джонсона» 50000.

5)Інвестиції в товариство з гудвілом новому партнерові.

Джонсон згоден внести в товариство 30000 дол. за умови мати третину інтересу товариства. Давні члени (партнери) згодні його взяти, але не згодні зменшуваи свій капітал.

Проводка:

Дт рах. «Грошові кошти» 30000

Дт рах. «Нематеріальні активи (гудвіл)» 30000

Кт рах. «Капітал Джонсона» 60000.

6)Інвестиції в товариство з гудвілом давнім партнерам.

Джонсом згоден зробити внески 80000 дол. за умови, що матиме третину інтересу (активів товариства). Але він наполягає, щоб його капітал був на цю ж суму, тобто 80000 дол.

Якщо 80000 дол. (його частка) становитиме третину, то весь капітал має бути 240000 дол. Реально він є на рівні 200000 дол. Джон – 60000 дол., Джері – 60000 дол. і внески нового партнера – 80000 дол. Різниця 240000 дол. – 200000 дол. = 40000 дол. є гудвіл для давніх партнерів. Він у даному разі розподіляється порівну між Джоном та Джері, тобто по 20000 дол.

Проводка:

а) Дт рах. «Грошові кошти» 80000

Кт рах. «Капітал Джонсона» 80000

б) Дт рах. «Нематеріальні активи (гудвіл)» 40000

Кт рах. «Капітал Джона» 20000

Кт рах. «Капітал Джері» 20000

7)Переоцінка активів.

В разі якщо новий партнер входить у товариство, давні партнери можуть прийняти рішення дооцінити активи до ринкової вартості на дату входження нового партнера.

Так, Джон і Джері вирішили до оцінити устаткування на 1000 дол. Сума до оцінки в даному разі йде порівну на збільшення їхнього капіталу:

Проводка:

Дт рах. «Устаткування» 10000

Кт рах. «Капітал Джона» 5000

Кт рах. «Капітал Джері» 5000.

1. Вихід партнера із товариства (без премії чи гудвілу).

Партнер Джонсон, залишок капіталу якого – 80000 дол., виходить з товариста (забирає свої гроші).

Проводка:

Дт рах. «Капітал Джонсона» 80000

Кт рах. «Грошові кошти» 80000.

2. Вихід партнера з товариства з премією для нього.

Джонсон виходить з товариства. Його капітал на дату виходу – 80000 дол. Але партнери, погодились дати йому 100 000 дол.

Проводка:

Дт рах. «Капітал Джонсона» 80000

Дт рах. «Капітал Джона» 10000

Дт рах. «Капітал Джері» 10000

Кт рах. «Грошові кошти» 100000.

Таким чином різниця в 20000 дол. ділиться порівно між Джоном та Джері і відображається на зменшення їхнього капіталу.

3. Вихід партнера з товариства з гудвілом длч нього.

Джонсон виходить з товариства, його капітал 80000 дол. Партнери погодились дати йому суму 100000 дол., але не згодні це робити за рахунок зменшення свого капіталу.

Проводка:

Дт рах. «Капітал Джонсона» 80000

Дт рах. «Нематеріальні активи (гудвіл)» 20000

Кт рах. «Грошові кошти» 100000.

4. Випадок смерті партнера

На його майно, рахунок капіталу зкривається і показується заборгованість.

Проводка:

Дт рах. «Капітал Джонсона» 80000

Кт рах. «Майно до сплати» 80000.

Надалі це майно може бути викуплено партнерами або передане спадкоємцеві.

Зауважимо насамкінець, що на відміну від розпску, ліквідація товариства означає припинення господарської діяльності, реалізацію активів, погашення боргів і розподіл решти активів серед партнерів.

Ліквідація може бути результатом спільного рішення партнерів продати свій бізнес (товариство) або смерті одного з партнерів, або банкруцтво.

Детальна процедура ліквідації описується в договорі товариства.

Далі слід розглянути розподіл прибутку в товаристві.

Метод розподілу прибутку має бути чітко описана у договорі товариства.

Існує кілька методів (способів) розподілу прибутків (збитків) між партнерами товариства.

1. За фіксрваню пропорцією. Наприклад, 5:5 або 70% і 30%; або 2/3 і 1/3.

2. пропорційно до внесків капіталу. При цьому може бути два варіанти: пропорційно до залишків капіталу партнерів на початок року; пропорційно до середньої суми капіталу партнерів, виходячи зі змін впродовж року.

3. розподіл прибутку на рівні нарахованої заробітної плати за рік (залежно від заробітної плати), а решта – за встановленою пропорцією (наприклад, порівну)

4. розподіл на рівні відсотків (%) на капітал, а решту суми – за встановленою пропорцією (наприклад, порівну)

5. залежно від нарахованої заробітної плати і відсотків (%) від капіталу, а решта суми - за встановленою пропорцією (наприклад, порівну).

На прикладі проілюструємо застосування останнього методу. Припустимо, що 01.01.2010р. капітал Джона становив 70000 дол., Джері – 50000 дол. Чистий прибуток за минулий рік склав 50000 дол. Договір товариства передбачає заробітну плату за рік: Джонові – 12000 дол., Джері – 10000 дол. Відсотки на капітал (на залишки на 01.01.2010р.) – 10% від суми капіталу на початок року. Передбачено і решту прибутку розподіляти порівну.(табл..10.1.)

Таблиця 10.1.

Розподіл чистого прибутку між партнерами товариства, дол.

Показники	Партнери		Прибуток до розподілу
	Джон	Джері
Чистий прибуток			50000
Заробітна плата	12000	10000	22000
Відсотки на капітал:
Джон: (10% від 70000)	7000
Джері: ( 10% від 50000)		5000
Разом % на капітал			12000
Разом зарплата і відсотки на капітал	19000	15000	34000
Прибуток за мінусом зарплати і відсотків на капітал	-	-	16000
Розподіл залишку	8000	8000
Разом	27000	23000	50000

31.12.2010 р. За результатами розподілу складається проводка:

Дт рах. «Фінансові результати звітного періоду» 50000

Кт рах.»Капітал Джона» 27000

Кт рах «Капітал Джері» 23000

Може бути випадок, коли сума заробітної плати і відсотки на капітал перевищують суму чистого прибутку, що розподіляється між партнерами. тоді знайдена сума дефіциту розподіляється аналогічно до решти залишку прибутків за встановленою пропорцією.

Далі доцільно розглянути питання перетворення товариства на корпорацію (акціонування).

Розвиток товариства може призвести до необхідності зміни форми власності, зміни організаційної форми бізнесу, а саме – до акціонування, перетворення на корпорацію.

Насамперед, при корпоратизації товариств дуже часто здійснюється переоцінку його активів до ринкової вартості. В результаті вартість активів може зрости або знизитись.

Припустимо, що в нашому випадку з товариством Джона – Джері, яке прийняло рішення стати корпорацією, в результаті переоцінки активів вартість складських запасів зросла на 10000 дол., вартість устаткування – на 12000 дол.

31.12.2010 Проведення:

Дт рах. «Складські запаси» 10000

Дт рах. «Устаткування» 12000

Кт рах «Капітал Джона» 11000

Кт рах. «Капітал Джері» 11000

До переоцінки капітал Джона на кінець року становив 73000 дол., а капітал Джері – 75000 дол. (встановленні частки – 50% кожна).

Після переоцінки капітал становить:

Джона 84000 (73000+11000)

Джері 86000(75000+11000)

Товариство випустило акції на суму капіталу:

Дт рах «Капітал Джона» 84000

Дт рах «Капітал Джері» 86000

Кт рах. «Акціонерний капітал – Прості акції» 170000.

Далі компанія функціонуватиме як корпорація, з відповідною організацією обліку господарської діяльності, капіталу, фінансових результатів та їх розподілу.

Наступний етап вивчення теми – облік власного капіталу і розподілу прибутку в корпораціях.

Необхідно відмітити, що в ринково розвинутих країнах корпорації є переважною формою підприємницької діяльності як за обсягом капіталу, так і за випуском продукції та послуг.

Корпорації – це організаційна форма бізнесової діяльності, основана на акціонерному капіталі. Корпорація як юридична особа існує незалежно від своїх власників. Корпорації (акціонерні компанії) можуть бути відкритого і закритого типу.

В США створення корпорацій регулюється як федеральним законодавством, так і законодавством штатів. Державне регулювання створення корпорацій характерне і для інших країн.

Власний капітал корпорації формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані ним акції.

Розглянемо облік випуску (продажу) простих (звичайних) та привілейованих акцій.

Приклад 1. 01.01.2010 р. компанія «Ю» випустила (реалізувала) 10000 простих акцій номінальною вартістю 5 дол. кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю.

01.01.10 р. Бухгалтерський запис:

Дт рах. «Грошові кошти» 50000

Кт рах. «Статутний капітал (Прості акції)» 50000

Приклад 2. Ті ж самі акції було реалізовано по 8 дол. за кожну:

Дт рах. «Грошові кошти» (10000 акцій *8 дол.) 80000

Кт рах. «Статутний капітал (Прості акції)» 50000

Кт рах. «Додатковий капітал (Прості акції)» 30000

Приклад 3. Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол. за кожну.

Дт рах. «Грошові кошти» 40000

Дт рах. «Додатковий капітал» 10000

Кт рах. «Статутний капітал (Прості акції)» 50000.

Отже, якщо акції продаються за ціною, нижчою від номінальної вартості, то у статутний капітал зараховується номінальна вартість акцій, а різниця відображається по дебету рахунку «Додатковий капітал», якщо цей рахунок має кредитовий залишок. Якщо ж цей рахунок не має кредитового залишку, то сума, нижча за номінальну вартість акцій, списується за рахунок «Нерозподіленого прибутку» (в дебет цього рахунку).

В більшості штатів США, наприклад, продаж простих акцій нижче номінальної їхньої вартості заборонений ( а якщо це трапиться – то акціонери несуть персональну відповідальність).

Якщо звичайні без номінальні акції мають оголошену вартість (яку встановила Рада директорів) , то сума доходу від проджу в межах оголошеної вартості зараховується у статутний капітал. Доход, одержаний понад оголошену вартість, відображається як додатковий капітал (тобто відображення в обліку таке саме, як і номінальних акцій).

Наприклад. Компанія випустила 10000 акцій без номінальної вартості. Дирекція оголосила вартість 6 дол. за акцію. Фактично реалізовано по 9 дол. за акцію.

Дт рах. «Грошові кошти» 90000

Кт рах. «Статутний капітал (прості акції)» 60000

Кт рах. «Додатковий капітал» 30000.

Якщо ж по без номінальних акціях не було встановлено оголошеної вартості, то вся сума від реалізація акцій зараховується у статутний капітал. У нашому прикладі:

Дт рах. «Грошові кошти» 90000

Кт рах. «Статутний капітал (Прості акції)» 90000.

Компанії можуть випустити акції під надані послуги або майно (не грошові кошти). Такими послугами можуть бути організації послуги при створенні корпорації (організаційні витрати одним із засновників). Наприклад, організаційні витрати при створенні корпорації становлять 1500 дол.

Рада директорв погодилась виділити 100 акцій номінальною вартістю 5 дол. кожна для оплати цих послуг.

Дт рах. «Нематеріальні активи (Організаційні витрати)» 1500

Кт рах. «Прості акції (100 акцій 5 дол.)» 500

Кт рах. «Додатковий капітал» 1000.

Корпорації можуть продавати акції на основі передплати. Договір передплати передбачає, що інвестор (передплатник) оплатить акції за якийсь час. При цьому до повної оплати акції вважаються не випущеними (сертифікати не видаються), дивіденди по них не нараховують (не виплачують).

Як і прості акції, привілейовані акції можуть випускатись корпорацією під гроші, або під не грошові активи. Крім того, вони можуть реалізовуватись за номінальною вартістю або вище номінальної вартості. Привілейовані акції так само можуть бути з номінальною вартістю і без номінальної вартості.

В бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображається так само, як і прсті акції.

Корпорація може випускати свої акції (прості і привілейовані) як безпосередньо у акціонерів, так і на ринку цінних паперів.

Проводка:

Дт рах. «Викуплені власні акції»

Кт рах. «Грошові кошти»

Викуплені власні акції можуть випускатись (реалізовуватись) знову повторно за собівартістю викупу, за вищою або нижчою вартістю (вижче або нижче їхньої вартості придбання). Операції викупу і перепродажу власних акцій не стосуються рахунку «Статутний капітал (прості акції)». Не відображають також результатів (прибутки чи збитки) від реалізації.

Реалізація раніше викуплених власних акцій збільшує одноразово загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу.

Компанія може прийняти рішення більше не продавати раніше викуплені власні акції, а вилучати їх з обороту, тобто знищити.

Далі доцільно розглянути облік конвертації привілейованих акцій в прості.

Розглянемо приклад. Компанія «Ю» випустила 1000 привілейованих конвертованих акцій номінальною вартістю 100 дол. кожна. Умова конвертації: 1 привілейована акція конвертується в 10 простих акцій номінальною вартістю 5 дол. кожна. Ринкова ціна простої акції на момент випуску – 8 дол. кожна.

Припустимо, що ринкова ціна зросла: за одну привілейовану акцію – 101 дол., за одну просту – 15 дол.; та 1000 привілейованих акцій конвертуються інвестором на 10000 простих номінальною вартістю 5 дол. за одну.

Операція конвертації відображається в обліку таким чином:

Дт рах. «Статутний капітал (Привілейовані акції)» 100000

Кт рах. «Статутний капітал ( Прості акції)» ( 10000 акцій * 5 дол.) 50000

Кт рах. «Додатковий капітал (Прості акції)» 50000.

Як бачимо, при конвертації не відображаються ні прибутки ні збитки від операції.

В разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною вищою, ніж номінальна вартість при їх конвертації в прості акції, необхідно списати і додатковий капітал віл привілейованих акцій.

Наступним етапом вивчення теми є нарахування та облік розрахунків по дивідендах.

Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток. При цьому дивіденди переважно оголошуються на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку корпорації.

З дивідендами пов’язані три дати:

1) дата оголошення дивідендів;

2) дата реєстрації власників акцій

3) дата виплати дивідендів.

В обліку відображають операції, пов’язані з двома датами: датою оголошення дивідендів та датою їх виплати.

Наприклад. 25.02.11 р.компанія «G» оголосила за виплату дивідендів на прості акції за 2010 рік. Розмір дивідендів – 90 центів на кожну акцію. Кількість акцій – 100000 шт., номінальною вартістю 15 дол. кожна.

Отже, розмір дивідендів буде: 100000*90 цент.=90000 дол.

25.02.2011 р. Оголошення дивідендів:

Дт рах. «Нерозподілений прибуток» 90000

Кт рах. «Дивіденди до сплати» 90000

Реєстрація відбулася 10.03.11р.

24.03.11 р. Здійснено виплату дивідендів:

Дт рах. «Дивіденди до сплати» 90000

Кт рах. «Грошові кошти» 90000

Може бути і інша методика відображення дивідендів, коли ведеться окремий рахунок «Дивіденди» або «Оголошені дивіденди» на кожний вид акцій (прості, привілейовані).

Відмітимо, що Рада директорів корпорації може оголосити дивіденди своїм акціонерам з оплатою акціями.

Тоді нарахування дивідендів, що поділяють сплаті:

Дт рах. «Нерозподілений прибуток»

Кт рах. «Дивіденди до сплати»

Виплата дивідендів: Дт рах. «Дивіденди до сплати»

Кт рах. «Статутний капітал».

Як бачимо в даному випадку, в результаті виплати дивідендів зменшились активи, а саме фінансові вкладення (інвестиції в акції), і зменшилась сума нерозподіленого прибутку.

Дальше слід відмітити особливості обліку розщеплення акцій: операції розщеплення акцій бухгалтерськими проводками не відображаються, а тільки вносяться в баланс зміни про кількість і номінальну вартість акцій.

Метою розщеплення акцій є необхідність підняти їхню привабливість на ринку, доступність для малих інвесторів.

До розщеплення акцій компанія вдається при значному зростанні ринкових цін на акції.

Таким чином, ефект збільшення кількості акцій в обігу і зниження ринкових цін досягається, як бачимо, розщепленням акцій і випуском додаткових акцій для оплати дивідендів. Проте між ними є суттєва різниця.(табл..10.2)

Таблиця 10.2.