Система законодавства щодо охорони та використання земель

До законодавчих актів, регулюючих вказані відносини, належать:

• Конституція України;

• Закони: Земельний кодекс, «Про оренду землі», «Про плату за землю», «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про власність», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про основи містобудування» та інші;

• Укази і розпорядження Президента України: «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»;

• Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження По - рядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», «Про затвердження Типового договору оренди землі», «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб»;

• Нормативно-правові акти міністерств, відомств, державних комітетів. До таких відносяться: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації», Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок»;

• Нормативні акти органів місцевого самоврядування;

• Міжнародні договори та судові прецеденти.

Використання землі на праві власності

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися нею на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Використання землі як на праві власності, так і на підставі інших правових титулів здійснюється відповідно до її цільового призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (ст. 20 ЗКУ).

Права власників земельних ділянок (cm. 90 ЗКУ)

Власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лі - сові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.