- •2.2. Методичні матеріали для викладачів.
- •2.2.1. Лекція № 1
- •План лекції
- •Розділи токсикологічної хімії
- •2. Отрути та їх класифікація.
- •Загальні класифікації отрут
- •Спеціальні класифікації отрут
- •3. Інтоксикації і їхня класифікація
- •Етіопатогенетичні класифікації інтоксикацій
- •Клінічні класифікації інтоксикацій
- •Нозологічна класифікація інтоксикацій
- •4.Зв'язок токсикологічної хімії з різними дисциплінами.
- •5. Особливості хіміко-токсикологічного аналізу.
- •6. Організація судово-медичної і судово-хімічної експертизи.
- •7. План хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів.
- •План лекції
- •1. Шляхи потрапляння отрут в організм
- •2. Всмоктування отрут, їхній розподіл і шляхи, виведення отрут
- •3. Методи детоксикації отрут в організмі
- •Тема: метаболізм токсичних речовин План лекції
- •Класифікація за спрямованістю і результатами метаболічних процесів:
- •2. Фази метаболізму чужорідних речовин Класифікація за типом хімічних процесів, що лежать в основі метаболізму всіх лікарських речовин.
- •5. Вплив різних факторів на метаболізм лікарських речовин.
- •Хімічна взаємодія між лікарськими речовинами
- •Інгібітори й індуктори ферментів
- •Харчування, вік
- •Наявність патологічних станів.
- •План лекції
- •1. Загальна характеристика «летких отрут»
- •Суміш рівних об’ємів бензолу і води кипить при 69,2° с.
- •2. Методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.
- •Спостерігається червоне забарвлення розчину.
- •Ізоаміловий спирт
- •Оцтова кислота
- •Етиленгліколь
- •Кількісний аналіз «летких» отрут
- •Окремі методи ізолювання «летких» отрут
- •Тема: газо-рідинна хроматографія ─
- •Високоефективний метод поділу
- •І визначення летких отрут
- •План лекції №5
- •Зміст методу газо-рідинної хроматографії.
- •Переваги методу газо-рідинної хроматографії:
- •Якісний і кількісний аналіз летких отрут методом газо-рідинної хроматографії.
- •Виявлення спиртів
- •Тема: група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією. Сучасні загальні і окремі методи мінералізації План лекції
- •Особливості деструктивної мінералізації біологічного матеріалу при дослідженні на меркурій
- •1. Загальна характеристика групи «металевих» отрут
- •2. Основні закономірності поведінки в організмі
- •3. Сучасні методи мінералізації
- •Мінералізація сумішшю сірчаної й азотної кислот.
- •Тема: дробний метод аналізу мінералізату на «металеві» отрути. Кількісне визначення «металевих» отрут в мінералізаті. План лекції
- •1. Основні положення дробного методу аналізу. Прийоми «маскування іонів, що заважають.
- •2. Схема аналізу мінералізату на «металеві» отрути по а.Н.Криловій. Виявлення ртуті в деструктаті.
- •План лекції
- •1. Загальне поняття про пестициди. Народногосподарське значення пестицидів. Негативні фактори впливу пестицидів на
- •2. Класифікація пестицидів
- •3. Фізико-хімічні властивості, основні закономірності поведінки в організмі, токсична дія представників хос і фос. Характеристика хос.
- •Характеристика фос
- •Основні закономірності поведінки фос в організмі.
- •Хіміко-токсикологічний аналіз пестицидів
- •1. Виявлення пестицидів хімічним методом
- •2 Біохімічний метод
- •3 Метод тсх
- •4. Метод газо-рідинної хроматографії
Переваги методу газо-рідинної хроматографії:
• висока чіткість розділення,
• можливість одночасно виконати виявлення отрути і визначити її вміст в суміші,
• робота з малим вмістом речовини, тобто. висока чутливість методу,
• висока швидкість аналізу - хвилини, секунди,
• повна автоматизація аналізу.
2. Основні вузли газового хроматографа.
Основні вузли рідинних-рідинної-газо-рідинного хроматографа (див. схему):
Балон з газом-носієм.
Регулятор витрати газу (редуктор).
Місце введення речовини (випарник).
Колонка .
Детектор.
Підсилювач.
Самописець.
Газ-носій повинен надходити в колонку з постійною швидкістю, що забезпечує постійний час втримування аналізованої речовини.
Газом-носієм використовують Н2,N2, Не2
Характеристика газу-носія:
• інертний,
• легкодоступний,
• чистий,
• доступний,
• підходити для виду детектора.
Колонка - це головна складова частина хроматографа, чим більша її довжина, тим краще йде розділення суміші, чим менший її діаметр, тим вища її ефективність.
У газо-рідинній хроматографії використовуються колонки:
• За формою: прямі - найефективніші, спіралевидні, і U-подібні.
• За довжиною: 0,5-20 м.
• За діаметром: 2-6 мм.
• Виготовляються колонки зі сталі, скла.
Сорбент-носій, яким заповнюють колонку (сферохром, силікагель, окис алюмінію, активоване вугілля) повинен бути:
• інертним,
• мати велику поверхню,
• мати однорідні за формою і рівномірні за розміром частини.
Рідка фаза повинна бути схожа за хімічними властивостями на речовини в суміші. Не існує безпомилкового методу вибору найкращої рідкої фази для даних сумішей, її знаходять у ході аналізу.
Приклад, вуглеводні краще розділяти на вуглеводнях, парафіни на полярні сполуки - на полярній рідкій фазі.
В даний час використовують колонки з невеликою кількістю рідкої фази (від 2-10 %), що забезпечує високу швидкість аналізу.
Приклад, речовини з низькою летючістю краще розділяти в невеликій кількості рідкої фази - 4% і менше, для сполук з високою летючістю необхідно використовувати 20-40 % рідкої фази, так як розчинність їх мала.
Детектор (що виявляє), його завдання полягає в тому, щоб знайти речовини на виході з колонки в газі-носію і перевести хімічний аналіз в сигнал електричний, котрий виражається в появі стрибка різниці потенціалів, що синхронно записує самописець у вигляді піків на стрічці В результаті аналізу одержують хроматограму - графічне відображення процесу розділення суміші речовин.
Розрізняють кілька видів детекторів:
1. За теплопровідністю,
2 Іонізаційні: полум’яно-іонізаційний, термоіонізаціний, фосфорний і ін.
Детектор по теплопровідності - робота його заснована на тому, що нагріте тіло втрачає тепло зі швидкістю, яка залежить від складу газу.
Тепловіддача нитки детектора буде мінятися в залежності від складу газу, так як різні за молекулярною масою молекули речовин рухаються з різною швидкістю, після удару об гарячу нитку їхня швидкість буде по-різному збільшуватись за рахунок відібраного тепла.
Чим менша молекулярна маса речовини, тим більша швидкість і тем більшою буде тепловіддача нитки в цьому газі. Зміна температури нитки детектора супроводжується зміною опору нитки і появою стрибка різниці потенціалів.
Чутливість детектора - 2-5 • 10-6 г.
Полум'яно-іонізаційні детектори:
Робота заснована на зміні різниці потенціалів в мережі залежно від вмісту заряджених частинок. Молекули речовини іонізуються полум'ям і змінюється струм, з'являється стрибок різниці потенціалів, що відображається в вигляді піка.
Іонізація частинок заснована на:
• Термічному розкладанні молекул (водневий пальник - 1200° С),
• Окислюванні атомів карбону
Чутливість 10 9 - 10∙10 12 г.