ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф

“Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Лекція з предмету

“Захист Вітчизни”

для молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти

Тема № 2. Заняття 2.

“Захист населення при надзвичайних ситуаціях. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт”

Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

1.	Навчальна мета	Дати студентам поняття про захист населення в надзвичайних ситуаціях, ознайомити з індивідуальними засобами захисту та порядком проведення рятувальних робіт
2.	Час	90 хв.
3.	Місце проведення	лекційна аудиторія
4.	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

1. М. М. Бака, Ю. О. Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. – К.: "Вежа", 2006.

2. Закон України від 8 червня 2000 р. № 1809 "Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру".

3. Указ Президента України від 26 березня 1999 р. № 284/99 "Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози виникнення НС".

5.	Навчальні питання і розрахунок часу
	Основні положення захисту людини при надзвичайних ситуаціях	10 хв.
	Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях	10 хв.
	Засоби індивідуального захисту	35 хв.
	Організація і проведення рятувальних робіт	35 хв.

1. Основні положення захисту людини при нс

Значна кількість великих катастроф, що відбулися на території України за останнім часом, серед яких особливе місце займає Чорнобильська, перемінило пріоритети в призначенні Цивільної оборони: від захисту населення в умовах воєнного часу на захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій мирного часу, від галузевого (відомчого) формування і функціонування на функціональні (із залученням усіх рівнів виконавчої влади) принципи формування і реагування на надзвичайні ситуації.

Забезпечення безпеки і захисту населення України, об'єктів економіки і національного надбання держави повинне розглядатися як не окрема частина державного будівництва, як найважливіша функція центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів влади.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об’єктів економіки і національного багатства від надзвичайних ситуацій техногенного, природного й іншого характеру.

Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих і жадати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, гарантій, що забезпечують його реалізацію.

Держава, як гарант цього права, створює систему органів керування, сил, засобів і дій, об'єднаних і визначених як Цивільна оборона України.

Захист населення забезпечується шляхом:

• розробки і впровадження систем відповідної нормативної документації;

• включення в розроблені плани економічного і соціального розвитку спеціальних розділів по цивільній обороні;

• розробки і реалізації па державному і регіональному рівні спеціальних програм забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях;

• складання планів захисту персоналу радіаційно і хімічно і вибухонебезпечних об'єктів і населення в зонах можливого зараження у випадку аварій на них,

1. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.

Задача передбачає заходи, здійснювані центральними і місцевими органами державної влади, виконкомами місцевих рад народних депутатів, штабами цивільної оборони, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може виявитися (виявилося) у вогнищах поразки.

Заходами життєзабезпечення населення, що направляються на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, потерпілих (що можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних і інших невідкладних робіт є:

• тимчасове розселення громадян у безпечних районах;

• організація харчування в районах НС і тимчасового розселення;

• організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

• організація надання фінансової допомоги потерпілим;

• забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

2. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у районах стихії і місцях ураження.

Ця задача полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епіфіотій, що загрожують життя і здоров'ю населення, а також у випадках:

• розвідки вогнищ ураження і визначення їхніх кордонів;

• проведення робіт, зв'язаних з пошуком і порятунком людей;

• надання допомоги потерпілим;

• евакуації населення з небезпечних районів;

• карантинно-обсерваційних заходів;

• ізоляції вогнищ НС;

• забезпечення суспільного порядку в районах катастроф і у вогнищах НС;

• здійснення заходів життєзабезпечення населення;

• соціально-психологічної реабілітації населення;

• здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.

Для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт:

• створюються і містяться в готовності до дій сили ЦО;

• залучаються, у разі потреби, інші сили незалежно від відомчої приналежності і рятувальні добровільні сили;

• здійснюється підготовка органів керування цивільної оборони і відпрацьовування відповідних планів;

• забезпечується підтримка вимог по безпеці особового складу сил ЦО, що приймають участь у рятувальній і іншій невідкладній роботах;

• підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне, матеріальне забезпечення дій сил, що приймають участь у проведенні робіт.

3. Створення систем аналізу і прогнозування керування, оповіщення і зв'язки спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх у готовності для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є Штаб Цивільної оборони України, основними виконавцями - Геогідромет, МОЗ, Міністерство сільського господарства і продовольства й інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи й організації, що входять у сферу їхнього керування.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодоби інформують Штаб Цивільної оборони України про реальний стан навколишньої природного середовища й у встановлений термін надають відомості про прогноз на найближчий час. Про загрозливі явищах Штаб повідомляється негайно.

У випадку виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження і контролю підсилюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

Для своєчасного виявлення погрози виникнення надзвичайних ситуацій, оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливої поразки, на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах створюються локальні автоматизовані системи, що повинні бути зв'язані з централізованою системою керування Цивільної оборони України.

Перелік об'єктів, що повинні бути обладнані локальними автоматизованими системами, визначається Кабінетом Міністрів України по представленню Штабу.

Роботи, зв'язані зі створенням таких систем, включаються, у план заходів щодо попередження аварій, катастроф і зниження збитків і втрат у випадку їхнього виникнення, затверджуваного Кабінетом Міністрів України.

4. Підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів керування і сил, навчання населення умінню застосовувати засобу індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

До керівного складу, приваблюваному до підготовки і перепідготовки по цивільній обороні, відносяться посадові особи, – ті, що стоять на чолі Уряду України й Уряду Криму, – центральні і місцеві органи державної виконавчої влади, - підрозділу виконкомів місцевих Рад народних депутатів, на які покладені задачі по забезпеченню захисту населення від наслідку надзвичайних ситуацій - керівники підприємств, установ і організацій, командири (начальники) військових з'єднань і частин цивільної оборони і спеціалізованих формуванні цивільної оборони центрального підпорядкування.