
- •Тема 4. Організаційно-правова самостійність органів місцевого самоврядування.
- •Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування. Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.
- •Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.
- •Форми і методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування.
- •Поняття форм і методів діяльності представницьких
- •Сесія як головна організаційно-правова форма діяльності місцевих рад
- •2.3. Форми і методи роботи постійних комісій місцевих рад
- •2.4. Форми і методи роботи тимчасових контрольних комісій рад
- •Виконавчий комітет сільської, селищної та міської ради – самостійний орган місцевого самоврядування та порядок його формування.
- •Глава 5 Закону визначає порядок формування, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування в т. Ч. І виконавчого комітету. Зокрема :
- •4. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
Тема 4. Організаційно-правова самостійність органів місцевого самоврядування.
Лекція. 2 год.
План:
Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування. Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.
Форми і методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування.
Виконавчий комітет сільської, селищної та міської ради – самостійний орган місцевого самоврядування та порядок його формування.
Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування. Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.
Відповідно до ст. 10 Закону про місцеве самоврядування в Україні порядок формування та організація діяльності рад регламентуються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Окремо ж порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування визначається у ст. 45 (ГлаваV. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування) зазначеного Закону.
На підставі п.п. 1 і 2 цієї статті сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення), районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (строком на п’ять років – ч.I ст.141 Конституції України).
Відповідно до ст.12 Закону про місцеве самоврядування сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування (строком на 4 роки ч.II ст.141 Конституції України) в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
Порядок організації і проведення виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів визначається Законом України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 року N 2487-VI
Продемонструвати схему: „Основні засади місцевих виборів”.
При цьому Закон окремо визначає особливості виборів депутатів рад базового, регіонального рівнів та їх голів. Зокрема, за мажоритарною виборчою системою відносної більшості проводяться вибори депутатів сільських, селищних рад в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єднались у сільську громаду), селища та вибори сільських, селищних, міських голів, які проводяться в єдиному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.
Вибори депутатів міських, районних у містах, районних, обласних та міст Києва і Севастополя рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) виборчою системою, за якою:
1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.
Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах місцеві організації партій або шляхом самовисування . (Ст. 10 Виборчого Закону)
Відповідно до п. 3 ст. 45 Закону про місцеве самоврядування в Україні та ст. 16 виборчого Закону рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) місцевої ради, що має обиратися, приймається відповідною радою поточного скликання не пізніше ніж за 50 днів до дня місцевих виборів.
У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, яка має обиратися, у строк, установлений Законом, не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів, визначену виборчим Законом.
Рішення про загальний склад місцевої ради, у разі призначення перших місцевих виборів, приймає відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська або Севастопольська міська рада у чисельності, визначеній цим Законом.
Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити при чисельності:
до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;
від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;
від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;
від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;
від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;
від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;
від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;
від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;
від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;
від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;
понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.
Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.
Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.
Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.
Чисельність жителів відповідної адміністративно - територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.
Загальний склад Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим. Відповідно до п.1 статті 22 Конституції України Верховна Рада Автономної республіки Крим складається з 100 депутатів.
Як вже зазначалося, якщо рада не визначилася щодо свого загального складу в термін, встановлений Законом, загальний склад відповідної ради, що обирається, має відповідати мінімальному рівню, встановленому Законом.
Строк повноважень ради може бути припинений достроково.
Відповідно до ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, підставами для дострокового припинення повноважень є:
прийняття радою рішень з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування та інших законів, порушення прав і свобод громадян, ігнорування при цьому вимог компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
достроково припиняються повноваження ради також у випадку, якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
Згадані підстави стосуються як рад базового, так і рад регіонального рівня.
Відповідно до статей 19 та 140 Конституції, ст. 2 Закону про місцеве самоврядування в Україні, органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Тому рішення місцевих рад повинні відповідати Конституції та законам України. Прийняття місцевими радами рішень з перевищенням їх повноважень, з порушенням встановленої процедури є підставою дострокового припинення їх повноважень.
Прийняття місцевими радами рішень з порушенням прав і свобод громадян, в результаті чого обмежуються права людини, створюються перешкоди для їх здійснення, на особу покладаються обов'язки, не передбачені законодавством, або громадянин незаконно притягається до якогось виду відповідальності, також може бути підставою для дострокового припинення повноважень ради.
Суб'єктами порушення питання щодо дострокового припинення повноважень місцевої ради, згідно з п.п. 2-4 ст. 78 Закону про місцеве самоврядуванні в Україні є територіальна громада, голова села, селища, міста та Верховна Рада України.
Так, територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень, у разі ігнорування сільською, селищною, міською, районною у місті радою інтересів територіальних громад. В останньому випадку територіальна громада може висловити недовіру сільській, селищній, міській, районній у місті раді на місцевому референдумі.
Місцевий референдум про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради призначається як на пропозицію голови цих рад, так і на вимогу не менш як 1/10 частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.
За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради України остання може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Парламентом України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Радою України сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. (п.4 ст.78)
Прийняття місцевою радою рішення з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування в Україні та інших законів, прав і свобод громадян є підставою дострокового припинення повноважень ради за умови, якщо рада не привела таке рішення у відповідність із законом на вимогу компетентних органів.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає органи, які мають право вимагати від місцевих рад привести рішення у відповідність із законом. Це питання регулюється іншими чинними законами України.
Згідно із Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Уповноважений Верховної ради України з прав людини має право вносити подання до органів місцевого самоврядування для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина (ст. 15 Закону).
Нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування вимогам Конституції України та чинним законам здійснює також прокуратура (ст.ст. 1, 19 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.). Прокурор має право вносити протест на рішення місцевих рад про скасування акта або приведення його у відповідність із законом. Однак, згідно з розділом 15 ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ п. 9 Конституції України прокуратура здійснюватиме нагляд за додержанням і застосуванням законів місцевими радами тільки до введення в дію законів, що мають регулювати діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.
Комітети Верховної Ради України здійснюють контроль за відповідністю підзаконних актів Конституції та законам України, їхні рекомендації підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Про результати розгляду та вжиті заходи місцеві ради повинні повідомити комітети у встановлений ними строк (статті 5, 8 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. зі змінами від 14 липня 1998 р.).
Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.).
Дострокове припинення повноважень ради тягне за собою конституційно-правову відповідальність місцевих рад, яка застосовується державою чи територіальною громадою до місцевих рад, а також адміністративно-правові, цивільно-правові та інші види відповідальності.