Глава 5 Закону визначає порядок формування, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування в т. Ч. І виконавчого комітету. Зок­рема :

• у ст. 51 визначені організаційно-правові засади щодо утворення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради;

• у ст. 52 — визначені повнова­ження виконавчого комітету;

• у ст. 53 — визначений організаційний порядок його ро­боти;

• у ст. 54 —визначена структура виконавчих органів це відділи, управління та інші виконавчі органи рад.

Відповідно до Закону виконавчі органи рад мають всі ознаки самостійно структурованих органів місцевого самоврядування. Вони є юридичними особами, наділені виконавчо-розпорядчими функціями і повноваженнями, від свого імені видають норматив­но-правові акти, які є обов'язковими для виконання на території відповідної ради. Вони є відповідальними і підзвітними перед відповідною радою.

Виконавчий комітет ради є головним у системі виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є. Він координує і контролює їхню роботу, спря­мовує роботу підприємств. Тому виконавчі органи ради по­винні безпосередньо чи опосередковано підпорядковуватися ви­конавчому комітетові, а сам він мав би вважитися основним органом у системі виконавчих органів ради. Очевидно, що виконком стати таким не може без підтримки ради, якій він підзвітний і підконтрольний тому що, сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень орга­нів виконавчої ради — також підконтрольним відповідним орга­нам виконавчої влади.

Основні функції виконавчого комітету ради:

1. попередній розгляд проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проектів рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2. координація діяльності відділів, управлінь та інших вико­навчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що на­лежать до комунальної власності відповідної територіальної гро­мади, заслуховування звітів про роботу їх керівників;

3. право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їхніх посадових осіб (п. 2 ст. 52 Закону).

Функції виконавчих комітетів, які спрямовані на забезпечен­ня діяльності відповідних рад, в юридичній літературі називають президіяльними (за аналогією з функціями, які раніше виконува­ла Президія Верховної Ради республіки).

Продемонструвати схему: „Структура виконавчих органів Івано – Франківської міської ради”

Виконавчий комітет ради утворюється у складі: ( ст.51 Закону)

• відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — голови відповідної рад;

• заступника (заступників) сільського, се­лищного, міського голови;

• керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету;

• керівників відділів, управлінь та інших виконавчих орга­нів ради;

• інших осіб.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної терито­ріальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому разі функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособове.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відпо­відною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільсь­кої, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — за пропозицією голови відповідної ради.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради. Чинне законодавство України не містить оптимальної кількісного складу виконавчих органів взагалі, так їх виконавчих органів, зокрема. На відміну від законодав­ства УРСР, яке встановлювало нижню і верхню межі кількісного складу виконавчого комітету відповідної ради, чинне законодавство України не містить аналогічної норми. Передбачено тільки, що до складу виконавчого комітету вхо­дять міський голова, який за посадою очолює виконавчий комітет, його заступники, керуючий справами (секретар) та члени виконкому (у складі керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів влади) тобто, не менше як 4 особи, що входить до складу виконкому за посадою.

Які ж критерії повинні закладатися та використовувати­ся при визначенні оптимального кількісного складу вико­навчих органів місцевого самоврядування?!

На думку багатьох вчених, цими критеріями можуть бути:

• кількість населення відповід­ної території;

• територія, яка перебуває у підпорядкуванні відповідних органів місцевого самоврядування;

• кількість підприємств, організацій, установ, які розташовані на підпо­рядкованій території;

• стан розвитку об'єктів соціальної інфра­структури, житлово-комунального господарства, охорони здо­ров'я, науки, культури, торгівлі, побутового обслуговування та інших сфер сервісу;

• наявність і кількість підприємств комунальної власності, які належать відповідній територі­альній громаді;

• стан розвитку інженерних мереж, шляхово­го господарства, транспорту і зв'язку;

• оптимальна структуризованість і керованість апарату управління;

• обсяг управл­інських функцій, які покладаються на виконавчі органи місцевого самоврядування, у тому числі делегованих держа­вою;

• місцезнаходження та місцева специфіка територіаль­ної громади (наближеність до кордону, природні, екологічні, національні, релігійні та інші особливості).

Щодо вибору оптимального кількісного складу колегіаль­них органів (виконавчого комітету), якщо вони утворю­ються, то, виходячи з їхньої ролі, завдань, статусу, визна­чальне місце мало б належати таким критеріям:

• можливості оперативного збору колегіального органу і прийняття ним рішень;

• небагаточисельності і різнофаховості його членів;

• реалізації принципу "команда однодумців" (підбирає, фор­мує і призначає той, хто несе відповідальність за наслідки діяльності колегіального органу);

• можливості фахового, пов­ного, всебічного розгляду питань і прийняття рішень;

• підго­товки експертних оцінок спеціалістів із питань, які цього потребують (довготривалі вкладення, операції з майном ве­ликої цінності, програми соціально-екологічного розвитку, інших важливих сфер місцевого життя, нормативні акти, бюджет, інвестиції тощо), представлення місцевих інтересів.

Враховуючи викладене, можна було б розглядати варіан­ти вибору кількісного складу колегіальних виконавчих органів місцевого самоврядування:

Оптимальним для міст із населенням від 200 тис. - 1 млн. склад колегіального виконавчого органу місцевого самовря­дування мав би бути не менше як 6 і не більше як 15 чо­ловік, які є фахівцями своєї справи та за посадою несуть персональну відповідальність за виконання покладених на них завдань, функцій і за прийняті рішення.

Депутати відповідної ради, крім секретаря ради, не можуть входити до складу виконавчого комітету сільської, селищної, мі­ської, районної у місті ради (п.9 ст51 Закону Про МС).

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ра­ди відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради — голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішен­ням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення пов­новажень в інших випадках звільняються від виконання вироб­ничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'яза­них з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за ра­хунок коштів відповідного місцевого бюджету.

На членів виконавчого комітету відповідної ради, які пра­цюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльніс­тю), встановлені ч. 4 ст. 12 Закону для сільського, селищного, міського голови, тобто вони не можуть бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у то­му числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.