2. Форми і методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування.

0. Поняття форм і методів діяльності представницьких

органів місцевого самоврядування.

Функції і повноваження місцевих рад всіх рівнів здійснюють­ся за допомогою притаманних їм форм і методів діяльності.

Ця діяльність включає в себе дії правового, організаційного, майнового, матеріального, фінансового, технічного та іншого ха­рактеру.

Згідно зі ст. 4 профільного Закону місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах правової, організа­ційної та матеріально-фінансової самостійності, в межах повно­важень, визначених цим та іншими законами.

Продемонструвати схему „Форми і методи діяльності місцевих рад”

Найважливішою складовою роботи представницьких органів місцевого самоврядування є їх правова діяльність. У процесі здійснення своїх завдань, функцій і компетенції місцеві ради приймають нормативно-правові акти, визначені законом про міс­цеве самоврядування в Україні (рішення відповідної ради) з метою регулювання суспільних відносин, які забезпечуються організаційною, виховною, а в деяких випадках — і примусовою діяльністю.

Важливим елементом функціонування рад є організаційна діяльність, адже вона має найбільшу питому вагу, порівняно з ін­шими складовими частинами діяльності цих органів. Важливість організаційної діяльності пояснюється й тим, що завдяки їй практично реалізуються найважливіші повноваження місцевих представницьких органів:

• управління відповідними об'єктами,

• планування і координація,

• контроль і перевірка виконання тощо.

Завдяки організаційній діяльності розв'язуються питання:

• правильної побудови виконавчих та інших органів;

• їх створення;

• забезпечення злагодженості й чіткості в їх роботі, визначення по­будови їх структурних частин, повноважень державних службов­ців;

• чітке розмежування функцій між радами, їх органами, а та­кож між окремими ланками й виконавцями з наступним закріп­ленням їх компетенції у відповідних положеннях тощо.

• на організацію здійснення планування,

• координації, обліку й контролю,

• на забезпечення нагляду за діяльністю підпорядкованих органів, об'єктів господарського й культурного призначення;

• на організацію перевірки виконання прийнятих рішень,

• на проведення безпосередньо організатор­ської роботи серед населення з метою його залучення до прак­тичного розв'язання конкретних завдань господарського і куль­турного будівництва на відповідній території.

Основним елементом діяльності представницьких органів місцевого самоврядування є матеріально-технічні дії, які охоплюють досить великий обсяг фінансової, бюджетної, господарської роботи, постачання, підготовки проектів рішень і розпоряджень, статистичних звітів, інформацій, довідок, узагальнень практики, ведення діловодства тощо. Вони займають значне місце в діяльності місцевих рад та їх органів і включають в себе широкий діапазон дій, починаючи від складання звітів, ведення протоколів сесій і засідань та закін­чуючи підготовкою і доведенням до виконавців актів місцевих рад, їх виконкомів, відділів та управлінь.

Всі дії матеріально-технічного характеру можна поділити на дві групи.

До матеріальних дій відносяться різні операції, які пов'язані з постачанням, прийманням та передачею матеріальних, грошо­вих та інших коштів, а також майна, устаткування тощо. До заз­начених дій слід віднести також різні операції, які пов'язані з ви­дачею виконавчих документів тощо.

До дій технічного характеру відносяться:

• всі допоміжні тех­нічні операції, пов'язані з забезпеченням всім необхідним рад та їх органів;

• додержання необхідної форми при виданні правових актів;

• реєстрація різних фактів і подій;

• систематизація і кодифі­кація нормативних актів;

• інформаційно-довідкова робота;

• всі ви­ди статистичної роботи,

• і, нарешті, все діловодство.

Всі дії матеріально-технічного характеру, як свідчить практи­ка роботи місцевих рад та їх органів, тісно пов'язані з правовими й організаційними діями. І це цілком зрозуміло, оскільки ці дії спрямовані на забезпечення будь-яких заходів згаданих органів. Зокрема, необхідно здійснити точні розрахунки наявних сил і за­собів, у ряді випадків детально розглянути проекти, кошториси; визначити завдання; вишукати ресурси; вказати на джерело ро­бочої сили, техніки, матеріали; визначити персональну відпові­дальність за доручену справу конкретних осіб або органів.

Практично всі перелічені вище основні елементи управління перебувають у тісному зв'язку між собою і взаємно обумовлюють один одного.

Однак зазначені види діяльності не здійснюються довільно — вони реалізуються за допомогою відповідних організаційних форм і методів роботи, які визначені в законі і використовуються представницькими органами місцевого самоврядування.

Як уже зазначалося, діяльність місцевих органів державної влади щодо безпосереднього, оперативного і повсякденного ке­рівництва господарським і соціально-культурним життям проті­кає в певних формах, які безпосередньо пов'язані зі змістом пов­новажень цих органів.

У зв'язку з цим варто з'ясувати питання про співвідношення форм діяльності і змісту повноважень місцевих рад та їх органів.

У загальному визначенні форми діяльності представницьких органів місцевого самоврядування є сукупністю засобів реалізації їх компетенції.

Вони здійснюються за допомогою визначених законом, інши­ми нормативно-правовими актами, а також практикою роботи рад, дій цих органів, посадових осіб та депутатів. Звичайно, вони втілюються в певних правових, організаційно-правових та організаційних рамках (сесії рад, засідання виконавчих комітетів, ро­бота постійних комісій, голів рад, робота депутатів тощо).

Отже, під формами діяльності представницьких органів місце­вого самоврядування розуміються основні, самостійні, конкретні, здійснювані в межах певних правових, організаційно-правових та організаційних рамок дії рад, їх органів, посадових осіб та депу­татів, за допомогою яких реалізується компетенція рад та їх органів.

Аналіз статей Закону «Про місцеве самоврядування Украї­ни», які стосуються форм діяльності місцевих представницьких органів, дозволяє зробити висновок, що свої завдання і функції, на підставі яких визначена компетенція рад, останні здійснюють у правовій, організаційній і матеріально-технічній формах.

Правова форма діяльності рад виявляється у реалізації пов­новажень цих органів, пов'язаних з нормотворчою, правозастосовчою і правоохоронною діяльністю представницьких, виконав­чих органів, їх посадових осіб, спрямованою на регулювання пра­вовідносин.

Організаційна форма діяльності, на відміну від правової, не передбачає юридичних наслідків і безпосередньо не формує пра­вовідносин. Дії, які складають її зміст, забезпечують виконання завдань, функцій і повноважень рад за допомогою конкретних організаційних форм, не обов'язково закріплених у законі.

Основне місце в цьому ряду займають організаційно-правові форми, безпосередньо закріплені в законі. До числа таких форм, відносяться:

• сесії рад місцевого самоврядування як основна орга­нізаційно-правова форма їх діяльності;

• засідання виконавчих ко­мітетів рад, постійних комісій;

• робота депутатів на всій території відповідної територіальної громади;

• організація і проведення міс­цевих референдумів, загальних зборів громадян;

• місцеві ініціати­ви членів територіальної громади;

• громадські слухання.

В залежності від спрямованості і мети організаційні форми діяльності рад поділяють на загальні і конкретні.

До загальних форм відносяться внутрішньоорганізаційна та організаторська робота рад, їх органів та депутатів.

Внутрішньоорганізаційна форма роботи спрямована на забез­печення діяльності рад, їх нормального функціонування. Зміст цієї форми полягає у підготовці сесій, засідань виконавчих комі­тетів, постійних комісій, діяльності депутатів серед населення.

Внутрішньоорганізаційна робота необхідна також при роз­в'язанні питань формування рад, вдосконалення внутрішньої структури, апарату ради.

Вона виконується всіма органами ради, але у більшій мірі стосується діяльності виконавчого комітету та голови місцевого представницького органу.

Важливим засобом забезпечення керівництва підпорядкова­ними раді підприємствами, організаціями та установами є орга­нізаторська робота рад, яка спрямована на виконання їх рішень у всіх сферах управління господарським, соціальним та культур­ним будівництвом на своїй території. Велику роль у реалізації цієї форми роботи відіграє виконавчий комітет рад, покликаний реалізувати акти ради.

На відміну від внутрішньоорганізаційної, організаторська ро­бота в меншій мірі регулюється процесуальними і процедурними нормами. В ній особливого значення набуває і досвід депутатів, який здобувається на підставі професійних знань, практичних навичок, організаторських здібностей, а також конкретних і обґрунтованих заходів, що розробляються і здійснюються.

Якщо внутрішньоорганізаційна діяльність у більшій мірі є справою виконавчого апарату ради, то організаторська робота притаманна як раді, іншим її органам, голові, так і депутатам.

Загальні організаційні форми діяльності рад реалізуються за допомогою конкретних форм роботи. Останні, в свою чергу, в за­лежності від їх ролі і значення в керівництві, яке здійснює рада, можуть підрозділятися на основні і допоміжні.

До основних організаційних форм діяльності ради відносяться:

• безпосередня організаційна робота голови ради;

• виконавчого ко­мітету та його органів,

• постійних комісій,

• діяльність депутатів та населення в органах його самоорганізації.

Для здійснення підготовчої роботи, перевірки виконання і контролю з боку ради використовуються допоміжні форми орга­нізаційної діяльності, до яких, зокрема, відносяться:

• діяльність підготовчих комітетів і робочих груп постійних комісій;

• прове­дення виробничих і оперативних нарад;

• семінарів і конференцій тощо.

В залежності від кола органів та осіб, які здійснюють орга­нізаційну діяльність, розрізняються її колегіальні й індивідуальні форми.

До колегіальних, зокрема, відносяться сесії, засідання, наради тощо.

До індивідуальних можна віднести одноосібне розпорядництво, яке здійснюється в процесі оперативного керівництва діяльністю під­приємств, установ і організацій, індивідуальну роботу депутатів серед населення тощо.

Залежно від справ, які розглядаються радою та її органами, виділяються організаційні форми, що застосовуються для розгля­ду питань загальної компетенції (сесії, засідань виконкомів, постійних комісій) і спеціальної компетенції (робота відділів та уп­равлінь виконавчих комітетів).

Матеріально-технічна форма діяльності рад не має правово­го та організаційного характеру. Вона зводиться до забезпечення заходів допоміжного характеру (складання звітів, ведення діло­водства тощо).

Методами діяльності рад є засоби, які застосовуються в ме­жах певних форм з метою здійснення їх повноважень.

Методи діяльності рад поділяються на правові і організаційні.

Правовий метод — це засіб прийняття радами та їх органами відповідних нормативно-правових актів.

Організаційні методи — це засоби досягнення певної мети в межах відповідних форм організаційної діяльності.

Існують також організаційно-правові методи, які здобули своє закріплення у відповідних нормативно-правових актах (на­приклад, методи організації і перевірки виконання, інформацій­ного забезпечення роботи ради тощо).

Організаційні методи залежно від спрямованості і мети діяльності рад поділяються на :

• загальні;

• і похідні від них, або кон­кретні.

До загальних, зокрема, відносяться методи безпосереднього керівництва та координації.

Загальні методи здійснюються на підставі застосування кон­кретних методів, які, у свою чергу, в залежності від їх ролі й зна­чення в процесі здійснення радами керівництва підрозділяються на основні та допоміжні. У сукупності вони складають систему організаційних методів діяльності рад.

Серед основних методів організаційної діяльності найбільш розповсюдженими є організаційне планування роботи рад, про­гнозування (так звана «проектна функція»), інструктування, контроль.

Поряд з основними виділяється і група допоміжних методів організаційної діяльності представницьких органів місцевого само­врядування, до яких, зокрема, відносяться:

• надання допомоги від­повідних органам;

• забезпечення своєчасного виконання завдань;

• сприяння проведенню відповідних заходів тощо.

В сучасних умовах основним напрямком подальшого вдоско­налення зазначених форм і методів діяльності рад є безпосереднє погодження їх з конкретними завданнями цих органів у всіх сфе­рах діяльності представницьких органів місцевого самоврядуван­ня в Україні.