15. Класифікація стратегій підприємства

Стратегії підприємства розрізняють залежно від таких класифікаційних ознак:

• Рівні управління на якому розглядається стратегія.

• Стадії життєвого циклу підприємства.

• Характер поведінки на ринку

• Позиції в конкурентному середовищі.

1. Відповідно до рівня управління виділяють

• Корпоративна (для компанії та сфери її діяльності у цілому) необхідна для досягнення цілей на загально корпоративному рівні.

• Ділова ( для визначення кожного окремого виду діяльності компанії)

• Функціональна (для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності)

• Операційна (вужча стратегія для основних структурних одиниць)

2. Залежно від життєвого циклу підприємства або залежно від рівня розвитку:

• стратегії зростання (різними темпами) за рахунок:

• експансії (створення / захоплення ринку, розвиток ринку або/та виробничого потенціалу);

• диверсифікації (центрованої, спорідненої, неспорідненої, конгло­мератної};

• вертикальної та горизонтальної інтеграції;

• глобалізації діяльності;

• стратегії підтримки І стабілізації за рахунок:

• захисту наявної частки ринку;

• підтримки виробничого потенціалу підприємства на досягнутому рівні;

• модифікації базової продукції;

• стратегії реструктуризації за. рахунок:

• скорочення витрат та відсікання зайвого;

• коротко- та довгострокової реструктуризації (зокрема, за рахунок переорієнтації на нові напрямки діяльності);

• освоєння нових видів продукції та ринків;

• стратегії скорочення діяльності:

• скорочення частки ринку;

• «організований відступ» (поступове закриття напрямку);

• «збирання врожаю»;

• ліквідація:

• санація (розпродаж);

• процедура банкрутства;

• консервація потужностей та закриття;

• 6) комбінація вищезгаданих стратегій (для диверсифікованих, поліпродуктових фірм).

3. Залежно від характеру поведінки на ринку

• Активна

• Пасивна

Активна ( наступальна) характеризується :

• Диверсифікацією (постійне розширення діяльності підприємства)

• Технологічною орієнтацією

• Наступальністю ( бажанням випередити конкурентів у випуску та продажу нової продукції)

Пасивна стратегія характеризується:

• Концентрацією д-сті на визнач сфері

• Ринковою орієнтацією (п-ство спочатку вивчає потреби споживачів, потім визнач технологічні можливості для розроблення товару, який може задовольняти потреби споживачів)

• Оборонною (П-во захищає свою частку ринку шляхом оновлення продукції у відповідь на дії конкурентів)

Пасивний вид стратегії може набувати 2-ох форм :

• Рецептивної (обмеження інновацій, використання вже перевірених управлінських рішень і методів)

• Адаптивна ( має на меті втриматись серед новаторських п-ств шляхом негайного використання нових рішень, зразків, тощо)

4. Залежно від позиції на ринку :

• Позиція лідера на ринку

• Позиція організації , яка кидає виклик ринковому оточенню

• Позиція послідовника

• Позиція організації, яка знає своє належне місце на ринку

Запропоновані М. Портером у книзі «Стратегія конку­ренції» (1980 р.) загальні конкурентні стратегії мають універса­льний характер, оскільки, як показав час, підприємства, котрі сприйняли ці стратегії, досягли успіхів. Загальноконкурентні стратегії існують у таких видах:

• лідирування у зниженні витрат (цін);

• диференціація;

• фокусування.

Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат — од­на із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієн­тації на зайняття лідируючого положення в галузі (або на вели­кому сегменті ринку) за рахунок економії на витратах при виго­товленні масової продукції.

Стратегія диференціації— одна із загальних конкурентних стратегій, що полягає в орієнтації діяльності підприємства на створення унікальних у будь-якому аспекті продуктів, який ви­значається важливим достатньою кількістю споживачів.

Стратегія фокусування — одна із загальних конкурентних стратегій, спрямована на підвищення спеціалізації та концентра­ції діяльності підприємства, з урахуванням вимог певного сегмен­ту без орієнтації на весь ринок..