- •Лабораторна робота №1
- •1 Експериментальна перевірка теорії косого згину
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.2 Звіт по роботі
- •1.2.1 Теоретичне визначення напружень.
- •1.2.2 Експериментальне визначення напружень
- •1.3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •2 Експериментальна перевірка теорії поза-центрового розтягу і стиску
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Форма і розміри зразків
- •2.4 Звіт по роботі
- •3.2.3 Перевірка прогинів в балці методом початкових параметрів.
- •3.2.4 Порівняння теоретичних і експериментальних значень прогинів
- •3.3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4
- •4 Експериментальна перевірка величини опорної реакції статично невизначеної балки
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4. 2 Устаткування і пристрої
- •4.3 Звіт по роботі
- •4.3.1 Дані для розрахунку
- •4.3.2 Експериментальні визначення реакції
- •4.3.3 Дані експерименту та обробка результатів
- •4.3.4 Теоретичний розрахунок величини опорної реакції
- •4.3.5 Порівняння експериментальних результатів з теоретичними
- •4.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •5 Експериментальна перевірка теорії бруса великої кривизни
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Пристрої, інструменти, матеріали для проведення роботи
- •5.3 Звіт по роботі
- •5.3 Порядок виконання робити.
- •5.3.2 Дані для розрахунку
- •5.3.3 Теоретичний розрахунок напружень та деформацій.
- •5.3.4 Експериментальне дослідження
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •6 Експериментальна перевірка теорії повздовжнього згину
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.2 Обладнання і зразки для проведення роботи
- •6.3 Звіт по роботі
- •6.3.1 Дані для розрахунку:
- •6.3.2 Порядок проведення експерименту:
- •8.3.3 Теоретичне визначення напружень
- •8.4 Контрольні запитання
3.2.3 Перевірка прогинів в балці методом початкових параметрів.
Розділимо балку на ділянки . Початок координат приймаємо в точці А (на лівому кінці балки).
Схема навантаження
Записуємо універсальне рівняння пружної лінії :
Граничні умови :
При:
При: х= ; .
Вираховуємо .
Прогин в точці D:
Схема навантаження
Записуємо універсальне рівняння пружної лінії :
Граничні умови :
При: х=0 ; у0=0;
При: х= ; .
Вираховуємо
Прогин в точці В:
.
3.2.4 Порівняння теоретичних і експериментальних значень прогинів
Дані прогинів в точках В і одержані експериментальним і теоретичним шляхом записуємо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
Види вимірювань |
Перерізи |
|
В |
D |
|
Експерементальне значення, мм |
|
|
Теретичне значення , мм |
|
|
Похибка, % |
|
|
3.3 Контрольні запитання
1 Яка мета лабораторної роботи?
2 Як формулюється теорема про взаємність робіт (теорема Бетті )?
3 Що таке ?
4 Який порядок проведення лабораторної роботи ?
5 Що таке ?
6 Як визначається середня величина приросту прогину на одному етапі навантаження?
7 Запишіть універсальне рівняння пружної лінії балки.
8 Як визначається невідомі початкові параметри?
9 Запишіть диференціальну залежність між прогином і кутом повороту балки .
10 Відносно якої осі визначається момент інерції поперечного перерізу ? Чому дорівнює його значення?
11 Запишіть основне диференціальне рівняння пружної лінії балки.
12 За якою формулою визначається похибка результа-тів, отриманих експериментальним і теоретичним шляхом?
Лабораторна робота №4
4 Експериментальна перевірка величини опорної реакції статично невизначеної балки
Мета роботи: визначення експериментальним і теоретичним шляхом опорної реакції статично невизначеної балки; порівняння результатів.
4.1 Короткі теоретичні відомості
Статично невизначеною називається система, для визначення зусиль в якій недостатньо рівнянь рівноваги статики. Різниця між кількістю невідомих зусиль в системі і кількістю незалежних рівнянь, які можна скласти для даної системи, визначають ступінь її статичної невизначеності .
Ступінь статичної невизначеності дорівнює числу лишніх зв’язків, видалення яких перетворює задану статично невизначену систему в статично визначену, не змінюючи її геометричної незмінності. Геометричною незмінною називається система, яка може змінювати свою форму тільки внаслідок деформації її елементів.
В нашому випадку балка один раз статично невизначена(рис. 4.1а). Основну систему утворюємо відкладанням зайвого зв’язку – шарнірної опори С(рис. 4.1 б).
Навантажуючи основну систему невідомою реакцією X1 і заданим навантаженням , складаємо канонічне рівняння методу сил
де і вираховуємо з епюр (рис.4.1)
Звідки
4. 2 Устаткування і пристрої
Консольна балка 1 (рис. 4.2) вільно опирається на дві шарнірні опори В і Д. Опора В – шарнірно – рухома, а опора Д- шарнірно – нерухома. До лівого кінця балки в перерізі А прикріпляється підвантаж 2 для гирь. Посередині прольту l балки в перерізі С встановляється індикатор 3 годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм.
Рисунок 4.1 – Схема балки і епюри згинаючих моментів
При прикладанні вантажу балка згинається і її прогин в перерізі С визначається індикатором. За допомогою навантажуючого пристрою 4 створюється таке додаткове навантаження балки в перерізі С, при якому балка повертається в своє початкове положення. Це навантаження здійснюється обертанням гвинта 5, і його величина визначається по шкалі 6 з ціною поділки 0,4 Н.
Величина цього навантаження дорівнює величині опорної реакції балки в проміжній опорі, розташованої посередині прольоту балки.
Рисунок 4.2 Схема устаткування для визначення реакції