Вміти давати відповіді:
Предмет та завдання синергетики.
Назвіть фундаторів теорії самоорганізації.
Хто е засновником синергетики.
Дати пояснення терміну – «дисипативна система».
Дати пояснення терміну – «точка біфуркації».
Дати пояснення терміну – «параметр порядку».
Дати пояснення терміну – «випадковість».
Дати пояснення терміну – «нелінійність».
Дати пояснення терміну – «кооперація».
Вміти порівнювати: Порівняти підходи класичної науки та синергетики до вивчення систем.
Робити доповіді:
«Теорія катастроф».
«Теория синергетики в роботах Г. Хакена».
«Теорія нелінійної термодинаміки в роботах І. Пригожина».
Література
Основна:
Білоус В.С. «Синергетика і самоорганізація в економічній діяльності» К.,2007-371с.
Князєва Е.Н., Кудрюмов С.П. «Основания синергетики» СПб, 2002 - 414с.
Опанасюк А. С. Сучасна фізична картина світу,С: СумДУ,2005.-328 с
Степин В. С. Теоретическое знание, Москва: Прогресс,2003-744 с
Хакен Г. Синергетика,Москва: «Мир», 1980.-
Хакен Г. Тайны природы,Москва-2003,-320 с
Додаткова:
Абачиеп С. К. Концепции современного естествознания (в 2-х частях). Балашиха. - 1988. - I ч.: 150 с, II ч.: 190 с.
Горелов А. А. Концепции современного естествознания. — М.: Центр. — 1998. — 208 с.
Компапеец А. С. Что такое квантовая механика? — М.: Наука. — 1977. - 214 с.
Константинов А. В. Основы эволюционной теории. — Минск: Высш. школа. -1979.-399 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер. с англ./ Общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. — М.: Прогресс, 1986.—432 с.
Эйнштейн А. Физика и реальность. - М.: Наука. - 1965. - 359 с.
Тема: Глобальний еволюціонізм.
Основні поняття: глобальний еволюціонізм, взаємодія, кооперація, незворотність.
Завдання – створення єдиної моделі еволюції динамічних систем, виявлення загальних законів природи, що зв’язують в єдине ціле ідею походження Всесвіту, виникнення життя, людину та суспільство.
Всесвіт постає як єдине ціле, що розвивається у часі та просторі, його історія від народження до виникнення людства розглядається як єдиний процес, в якому космічний, біологічний і соціальні типи взаємодіють між собою. Цей процес відбувається завдяки самоорганізації на всіх рівнях.
Еволюція спрямована на підвищення складності структури та організації. В цьому контексті важливе антропний принцип, що вказує на єдність еволюції Всесвіту і передумов виникнення і розвитку органічного життя.
Функції: орієнтує природознавство на пошук закономірностей універсальної еволюції матерії на всіх її структурних рівнях і етапах самоорганізації.
Особливості: 1. Всесвіт є єдиною системою, що само розвивається (зв'язок всіх елементів між собою, людина як частина Всесвіту);
2. Всі процеси відбуваються під дією випадкових чинників при значній мірі невизначеності;
3. У Всесвіті сьогодення і майбутнє залежать (але не визначаються) від минулого;
4. У світі діють принципи відбору, які стверджують, що все відбувається в природі не є абсолютним свавіллям – відбувається не все, що можна помислити (принципи заборони);
5. Наявність станів з яких можливий перехід об’єкта в цілу безліч нових станів – стан біфуркації (непередбачуваний).
6. Суперсистема – об’єднання простих систем у більш складну з набуттям нових властивостей відсутніх у простих.
7. Кооперація.
8. В процесі самоорганізації системи в міру зростання її складності, відбувається прискорення процесів розвитку із зменшення ступеня стабільності.
Наслідки: 1. Ця концепція заперечу гіпотезу існування паралельних світів, що не пізнаються нами безпосередньо і не взаємодіють із Всесвітом;
2. Незворотність еволюції – ймовірність повторення якогось з минулих станів дорівнює нулю.
3. Незворотність часу.
4. Випадковість і біфуркації приводять до безперервного зростання різноманітності і складності організаційних форм матеріального світу. Процес самоорганізації має направлений характер – відбувається безперервно, приводить до зростання різноманітності і ускладнення, як всього Всесвіту, так і його частин.
5. У процесі еволюції руйнуються старі і виникають нові структури – вдосконалення окремих частин і їх пристосування до зовнішніх умов, заміщення слабких більш стабільними
Закріплення вивченого матеріалу