- •Затверджено на засіданні кафедри
- •Тема 1 вступ до психології
- •1. Предмет і завдання психології
- •Завдання психології
- •2. Джерела психологічних знань
- •Джерела психологічних знань
- •Наукова психологія
- •3. Основні етапи становлення та розвитку психології як науки
- •Психологія як наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки і поведінки
- •V етап
- •Основні напрямки психології у хх столітті
- •4. Принципи сучасної психології
- •Принципи сучасної психології
- •5. Методи наукової психології
- •Основні етапи науково-практичних психологічних досліджень
- •Види експериментів
- •Експеримент
- •Найпоширеніші різновиди опитування як методу психологічного дослідження
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте!
- •Ключові поняття теми
- •Тема 2 склад і структура особистості
- •1. Людина, особистість, індивід, індивідуальність
- •2. Теорії особистості
- •3. Психологічна структура особистості
- •4. Саморегуляція особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Ієрархія потреб за концепцією а. Маслоу
- •2. Взаємозв’язок свідомості, самосвідомості та я-концепції
- •Функції свідомості
- •3. Структура я-концепції
- •Види самооцінки
- •Фактори, що впливають на формування самооцінки
- •6. Самовідношення
- •Форми самовідношення особистості
- •7. Поведінкова складова я-концепції
- •Функції я-концепції, що виявляються в поведінці
- •8. Механізми психологічного захисту
- •Механізми психологічного захисту
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте!
- •Ключові поняття теми
- •Тема 4 розвиток особистості
- •1. Вікові стадії розвитку особистості
- •2. Поняття вікової кризи
- •3. Життєві кризи особистості
- •4. Розв’язання вікової кризи та результативна поведінка як якість життя
- •5. Завдання розвитку в юнацькому віці
- •Компоненти морального вибору
- •6. Значення психологічної обізнаності для розвитку особистості
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання до індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте!
- •Ключові поняття теми
- •Тема 5 Індивідуально-психологічні властивості особистості. Темперамент
- •1. Темперамент як індивідуально-психічна властивість особистості
- •2. Історія розвитку основних теорій темпераменту
- •Теорія темпераментів (за п. Лесгафтом)
- •Теорія темпераментів (за е. Кречмером)
- •Теорія темпераментів (за в. Шелдоном)
- •3. Психологічна характеристика темпераменту (за і. П. Павловим)
- •4. Характеристика 4-х типів темпераменту (за і. П. Паловим)
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте!
- •Структурність характеру виявляється у ставленні
- •2. Риси характеру
- •3. Типи акцентуації характеру
- •4. Формування характеру
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте !
- •Ключові поняття теми
- •Когнітивні процеси
- •Відчуття. Сприймання. Увага
- •1. Відчуття. Загальна характеристика, види та основні властивості відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Фізіологічний процес
- •Психічний процес відчуття
- •Екстероцептивні
- •Інтероцептивні
- •Пропріоцептивні
- •Загальні властивості відчуттів
- •2. Сприймання. Основні властивості сприймання
- •Сприймання та його властивості
- •3. Увага. Основні характеристики. Керування увагою
- •Характерні риси уваги
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте !
- •Ключові поняття теми
- •Сутність пам’яті
- •2. Органічні основи пам’яті. Сучасні теорії
- •3. Види пам’яті
- •Види пам’яті
- •За усвідомленням (розумінням) змісту матеріалу
- •4. Процеси пам’яті
- •Процеси
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Форми мислення
- •Поняття Судження Умовивід
- •Види мислення
- •Наочно-дійове Наочно-образне Словесно-логічне
- •Способи мислення, умовиводів
- •Індукція Дедукція Аналогія
- •2. Види мислення
- •3. Мислення та розв’язання задач
- •Усвідомлення питання
- •Поява асоціацій
- •Відсів асоціацій Поява припущення
- •Перевірка припущення (не підтвердилося)
- •Поява нового припущення
- •Перевірка (підтвердилося)
- •Розв’язання задачі
- •Прийоми уяви
- •Поняття
- •Судження
- •Порівняння
- •Умовивід
- •Аглютинація
- •Невизначе-на проблемна ситуація
- •Система образів
- •Продукти уяви
- •Емоції Почуття
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Поміркуйте !
- •Ключові поняття теми
- •Тема 10 емоційно-вольова сфера особистості
- •1. Роль емоцій у діяльності людини
- •2. Форми прояву емоційних переживань
- •Різновиди емоцій за впливом на діяльність:
- •3. Різновиди почуттів Почуття
- •4. Теорії емоцій
- •5. Вольова сфера особистості
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання до індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
- •Ключові поняття теми
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Витяг із протоколу № 6 засідання кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки
3. Структура я-концепції
Я-концепція має дуже складну структуру, всі елементи якої об’єднуються в єдину систему. Зміна в одному елементі може викликати зміни в інших елементах.
Я-концепція
Ставлення
особистості до себе
Поведінкова
складова
Самооцінка
Когнітивна складова
(знання про себе)
переконання
образ
«Я» – уявлення про себе
Ідеальне
«Я»
Реальне
«Я»
Дзеркальне
«Я»
Основними складовими частинами Я-концепції вважають когнітивну, афективно-оцінювальну (самооцінку) і поведінкову.
Пам’ятайте! Виділення будь-яких компонентів Я-концепції є умовним : Я-концепція – єдина система.
Традиційна структура Я-концепції
Я-концепція
Когнітивна складова
Афективно-оцінювальна
складова (самооцінка)
Поведінкова
складова
4. Когнітивна складова Я-концепції
Когнітивна складова Я-концепції – це уявлення людини про себе, що формується на основі самосприймання і містить у собі основні характеристики, що складають «Я»-образ. До таких характеристик відносяться різні атрибутивні, рольові, статусні, психологічні характеристики індивіда, опис майна, життєвих цілей та інше. До образу «Я» також входять ідеальне «Я», реальне «Я» та дзеркальне «Я».
Компоненти «Я»-образу
«Я»-образ
Ідеальне «Я»
Реальне «Я»
Дзеркальне
«Я»
Реальне «Я» – те, якими ми є.
Ідеальне «Я» – те, якими ми хочемо бути.
Дзеркальне «Я» – те, якими нас бачать, за нашою думкою, інші.
5. Афективно-оцінна складова Я-концепції
Самооцінка, або афективно-оцінна складова Я-концепції – це цінність, значимість, якою індивід наділяє себе в цілому й окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Самооцінка може виявлятися у свідомих судженнях індивіда, за допомогою яких він намагається сформулювати свою значимість, а може бути прихованою у будь-якому самоописі, тому що всяке уявлення про себе містить оцінний елемент.
Самооцінка може бути адекватною та неадекватною, тобто завищеною або заниженою.
Види самооцінки
Самооцінка
Адекватна
Неадекватна
Завищена
Занижена
Самооцінка впливає на поведінку людини.
Людина з адекватною самооцінкою реально оцінює себе: бачить як позитивні, так і негативні свої якості, може адаптуватися до середовища, що змінюється.
Людина із завищеною самооцінкою відчуває себе вищою за інших, що часто призводить до труднощів у спілкуванні.
Крім того, людина із завищеною самооцінкою впевнена у власній безпомилковості і тому може потрапити у складну ситуацію, коли треба відмовитися від звичайного погляду або визнати чужу правоту.
Якщо в людині сформувалась низька самооцінка, то вона почуває себе невпевнено, не довіряє собі, сумнівається в собі, страждає, тому що ставить високі вимоги до себе, може потрапити під вплив інших людей.
Фактори, що впливають на формування самооцінки
1. Важливу
роль у формуванні самооцінки відіграє
зіставлення образу реального «Я» з
образом ідеального «Я». Вважається, що
чим вище ступінь збігу реального «Я»
з ідеальним «Я», тим вище самооцінка.
Якщо ж людина відчуває великий розрив
між цими компонентами «Я» і реальністю
своїх досягнень, то його самооцінка
буде низькою.
2. Людина
схильна оцінювати себе так, як, на її
думку, її оцінюють інші, тому формування
самооцінки пов’язують з інтеріоризацією
(внутрішнім засвоюванням) соціальних
реакцій на даного індивіда.
3. Самооцінка
визначається тим, як індивід оцінює
успішність своїх дій і проявів через
призму своєї ідентичності: індивід
зазнає задоволення не від того, що він
просто щось робить добре, а від того,
що він обрав певну справу і сам її робить
добре.